Гармонiзацiя фiзичного i розумового розвитку молодших школярiв в процесi фiзичного виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?оСЧ фiзичноСЧ культури: в СФдностi знань, потреб i мотивiв, оптимальному рiвнi здоровя, фiзичному розвитку, рiзносторонньому розвитку рухових здiбностей. А, суть перебудови фiзичного виховання, на СЧх думку, полягаСФ в орiСФнтацiСЧ учня не тiльки на засвоСФння готових знань i умiнь, але i на оволодiння способами фiзкультурно-оздоровчоСЧ дiяльностi, на розвиток пiзнавальних сил i творчого потенцiалу дитини.
На необхiднiсть використовування дiяльнiсного пiдходу в процесi фiзичного виховання указуСФ РЖ. А. Рибакова [34], пропонуючи посилити освiтню спрямованiсть урокiв фiзичноСЧ культури з видiленням освiтнiх компонентiв.
ПогадаСФв Г.РЖ. [31], провiвши аналiз iснуючих концепцiй з фiзичного виховання, прийшов до висновку, що всi вони, так чи iнакше, орiСФнтують дитину на майбутню професiйну дiяльнiсть.
Проте, Л.РЖ. Лубишева [22] i Ю.М. НiколаСФв [28] вважають, що фiзкультурне виховання переслiдуСФ бiльш широкi цiлi виховання особистостi через культуру, за допомогою освоСФння цiннiсного потенцiалу фiзичноСЧ культури. Таким чином, фiзкультурне виховання це, перш за все педагогiчний процес формування фiзкультурноСЧ особистостi.
Основоположним принципом фiзичного виховання, вважають автори, СФ СФднiсть iнтелектуального, свiтоглядного i рухового компонентiв.
Змiст фiзкультурного виховання повинен включати три основнi напрями: соцiально-психологiчне, iнтелектуальне i рухове (тiлесне) виховання.
Суть соцiально-психологiчного виховання зводиться до процесу формування життСФвоСЧ фiлософiСЧ, переконаностi, потребнiсно-дiяльнiсного вiдношення до освоСФння цiнностей фiзичноСЧ культури. Змiст iнтелектуального виховання припускаСФ можливiсть формування у людини комплексу теоретичних знань, що охоплюють широкий спектр фiлософських, медичних та iн. аспектiв, тiсно повязаних з фiзкультурними знаннями, вiдзначаСФ Д.К. Ендрюс [42]. Специфiчна частина фiзкультурного виховання мiстить вирiшення рухових задач: формування фiзичних якостей, умiнь i навикiв управлiння, а також можливостей рацiонального використовування фiзичного потенцiалу.
Отже, фiзкультурна дiяльнiсть не повинна обмежуватися тiльки розвитком i формуванням тiлесних характеристик людини, а повинна визначатися i знаходитися в тiсному взаСФмозвязку з його iнтелектуальною дiяльнiстю. Тим бiльше що, останнiм часом встановлений виразний взаСФмозвязок мiж порушеннями в станi здоровя дiтей з СЧх розумовим i фiзичним розвитком. РД данi про те, що змiцнення здоровя може бути повязано з оптимiзацiСФю рiвнiв розумового i фiзичного розвитку.
Таким чином, видно, що необхiднiсть пошуку нових пiдходiв, що заявляСФться в опублiкованих концепцiях, до рiшення проблеми гармонiзацiСЧ розвитку учнiв в процесi фiзкультурноСЧ освiти, здiйснюСФться лише на теоретичному рiвнi. Разом з тим, вiдсутнi науково-обТСрунтованi пiдходи по практичнiй реалiзацiСЧ комплексу заходiв, спрямованих на вирiшення даноСЧ проблеми.
1.1.3 Технологiчнi пiдходи спiввiдношення фiзичного i розумового розвитку школярiв
Побудова i реалiзацiя цiлiсного учбового процесу на основi гармонiзацiСЧ фiзичного i розумового компонентiв розвитку неможлива без здiйснення функцiСЧ управлiння цим процесом.
Процес управлiння це безперервна послiдовнiсть дiй, здiйснюваних субСФктом управлiння, в результатi яких формуСФться i змiнюСФться образ керованого обСФкту, встановлюються цiлi спiльноСЧ дiяльностi, визначаються способи СЧх досягнення, роздiляються роботи мiж СЧСЧ учасниками, та iнтегруються СЧх зусилля [39].
Основними функцiями управлiння викладача фiзичноСЧ культури СФ: планування, органiзацiя, регулювання i контролю. Будь-яка педагогiчна дiяльнiсть, як вiдомо, здiйснюСФться в педагогiчнiй системi. Внутрiшньою якiстю педагогiчноСЧ системи СФ технологiчнiсть, яка визначаСФ СЧСЧ можливостi i пiдпорядковуСФ строгiй органiзацiйнiй i управлiнськiй логiцi. Головне призначення технологiСЧ одержати гарантований результат, тобто так органiзувати педагогiчний процес, щоб в результатi досягти поставленоСЧ мети.
Проблемою гармонiзацiСЧ фiзичного i розумового компонентiв в процесi фiзичного виховання школярiв займаються багато вiтчизняних i зарубiжних суспiльних дiячiв, педагогiв i вчених. Як один з дiСФвих засобiв, сприяючих усесторонньому розвитку людини i змiцненню здоровя, вони пропонують використовувати рухливi iгри в системi навчання i виховання. Виховне значення рухливих iгор не зводиться до розвитку тiльки фiзичних якостей, таких як швидкiсть, спритнiсть, сила, витривалiсть, гнучкiсть. Розвиваються також iнтелектуальнi якостi: спостережливiсть, память, логiчне мислення i кмiтливiсть. РЖгри мають сюжетну форму, СФ простiр для уяви i артистизму, елементiв танцю, спiву i так далi, що формуСФ естетичне свiтосприймання [21].
Соловйов B.H. [35] вказуСФ на необхiднiсть пошуку оптимального варiанту рухового режиму, як засобу профiлактики порушень здоровя i пiдтримки на належному рiвнi розумовоСЧ i фiзичноСЧ працездатностi школярiв в умовах загальноосвiтньоСЧ школи. Вiн пропонуСФ використовувати регулярнi заняття в спортивних секцiях при оптимальному фiзичному навантаженнi, вiдповiдно до статi i вiку, як засобу, який сприяСФ пiдвищенню фiзичного розвитку, розумовоСЧ працездатностi i успiшностi дiтей i молодi.
Берулава М.Н. [4] пропонуСФ впровадити в систему утворення iнтегральноСЧ моделi навчання, спрямованоСЧ на створення таких форм, змiсту i методiв навчання i виховання, якi забезпечать ефективне розкриття i