Гармонiзацiя фiзичного i розумового розвитку молодших школярiв в процесi фiзичного виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
у i духовному життi краСЧни. Для цього, на думку багатьох авторiв [16, 18] необхiдно пiдвищити якiсть освiти i СЧСЧ цiлеспрямованiсть на задоволення особових запитiв, потреб.
У звязку з цим виникаСФ необхiднiсть оновлення змiсту освiти. Для вирiшення цiСФСЧ проблеми необхiдно пiдтримувати тi позитивнi тенденцiСЧ в розвитку системи освiти, якi вже склалися в умовах СЧСЧ реформування, серед них: переорiСФнтацiя освiтнього процесу на оволодiння рiзними способами освоСФння культури учнiв, розвиток у них навикiв самостiйноСЧ роботи i творчостi; розвиток орiСФнтацiСЧ на бiльш повне використовування освiтнiх можливостей соцiокультурного середовища та iншi [41].
На новому етапi реформування оновленню пiддаСФться i змiст виховноСЧ роботи. Особлива увага в концепцiСЧ реформування [30] звертаСФться на створення умов для ефективних занять фiзичною культурою i спортом.
Багато вчених [22, 24, 28] сходяться на думцi, що криза державноСЧ системи фiзичного виховання i неготовнiсть самоСЧ фiзичноСЧ культури розвиватися поза цiСФю системою обернулися для суспiльства рядом негативних наслiдкiв, що вiдобразилися у виключеннi даного явища з життСФдiяльностi сучасноСЧ людини.
Таким чином, виникла необхiднiсть перебудови системи фiзичного виховання дiтей i молодi на основi принципiв гуманiстичноСЧ педагогiки i психологiСЧ: посилення уваги до особистостi кожноСЧ людини як вищоСЧ соцiальноСЧ цiнностi, перетворення учня з обСФкту соцiально-педагогiчноСЧ дiСЧ педагога в субСФкта активноСЧ творчоСЧ дiяльностi на основi розвитку внутрiшнiх мотивiв до самовдосконалення i самовизначення, формування у людини мотивацiСЧ до рiзностороннього i гармонiйного розвитку i тому подiбне [7]. До числа перспективних напрямiв в удосконаленнi органiзацiСЧ фiзичного виховання дiтей i молодi вiдноситься переорiСФнтацiя на можливо бiльш повний облiк iндивiдуальних морфофункцiональних особливостей людини в процесi СЧх фiзичного виховання, на обовязкову вiдповiднiсть змiсту фiзичноСЧ активностi щодо вiкового розвитку людини i фундаментальним закономiрностям цiлеспрямованого перетворення СЧх фiзичного потенцiалу, сприяючого у тому числi, збереженню i змiцненню здоровя [24].
1.1.1 Процес змiцнення здоровя в загальноосвiтнiй школi
Вiдомо, що змiцнення здоровя людини проблема, далеко що вийшла за межi медичноСЧ науки. За твердженням ряду вчених [9, 10], здоровя залежить вiд вiдношення самоСЧ людини до цього дару природи, вiд його способу життя, поведiнки. тАЮНiхто i нiщо не зможе допомогти зберегти здоровя, примножити його або, навпаки, втратити, як це роблять самi людитАЭ вiдзначаСФ Л.РЖ.Лубишева [22]. Останнiм часом обТСрунтовану тривогу викликаСФ стан здоровя дiтей УкраСЧни. За даними фахiвцiв, приблизно 90% дiтей мають вiдхилення у фiзичному i психiчному здоровСЧ; 30-35% дiтей, вступають до школи, вже з хронiчними захворюваннями; за роки навчання в школi в 5 разiв зростаСФ число порушень зору i постави, в 4 рази збiльшуСФться кiлькiсть порушень психiчного здоровя, в 3 рази збiльшуСФться число дiтей iз захворюваннями органiв травлення [30].
Фахiвцi вiдзначають [8], що однiСФю з головних причин зростання захворюваностi дiтей i пiдлiткiв СФ низька ефективнiсть занять з фiзичноСЧ культури, що проводяться в учбових закладах.
Погiршення здоровя школярiв в значнiй мiрi повязано з надмiрною iнтенсифiкацiСФю учбового процесу, постiйним збiльшенням обСФму учбових навантажень, перевантаженнями i перевтомою. Негативний вплив надаСФ не тiльки форсоване, але i понижене по рiвню вимог навчання дитини, що позначаСФться на емоцiйному станi, поведiнкових особливостях, пiзнавальних iнтересах, а також на здоровСЧ, на адаптивних можливостях учнiв. Сучасна система освiти не враховуСФ проблеми соматично-ослаблених дiтей. Недооблiк функцiонального стану учня, ослабленого перенесеними захворюваннями, може привести до негативних наслiдкiв, що виявляються не тiльки в погiршеннi успiшностi, але i в погiршеннi стану здоровя. Останнiм часом були опублiкованi роботи [1], якi вказують на виражену негативну дiю надмiрного навантаження i iнтенсифiкацiю учбового процесу в школах нового зразка на стан здоровя i формування репродуктивноСЧ функцiСЧ дiвчаток.
Таким чином, виявляСФться необхiднiсть в розробцi комплексу заходiв, якi будуть сприяти збереженню i змiцненню здоровя дiтей. В них мають реалiзуватись варiативнi соцiальнi i освiтнi програми, спрямованi на формування звичок здорового способу життя, а також змiну змiсту i форм фiзичного виховання, перетворюючи його на дiйсну мiру охорони здоровя i гармонiзацiСЧ особистостi.
1.1.2 Проблема гармонiзацiСЧ особистостi в системi освiти
Серед соцiально-культурних проблем, що стоять перед нашим суспiльством, видiляСФться проблема формування всебiчно розвиненоСЧ особистостi. В основi характеристики особистостi лежать три провiднi ознаки: гармонiйний розвиток, тобто досягнення адекватного iндивiдуального рiвня розумового, фiзичного, трудового, етичного i естетичного розвитку людини в СЧх взаСФмозвязку; соцiальна активнiсть людини; готовнiсть до високоефективноСЧ професiйноСЧ дiяльностi [25].
Про гармонiйне виховання багато писали педагоги i фiлософи минулого. Вже в Стародавнiй ГрецiСЧ (V-IV ст. до н.е.), в Афiнськiй рабовласницькiй республiцi була поставлена задача виховувати чоловiкiв, у яких гармонiйно поСФднувалися б фiзичний, розумовий, етичний i естетичний розвиток. Якщо в системi античного виховання малася на увазi вiдповiд?/p>