Вплив фiзичних вправ на розумову працездатнiсть учнiв середнього шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ня ЧСС вiдбулося на 70 %. Вiдомо, що оптимальне навантаження для занять фiзичними вправами становить 120-140 уд/хв середнього шкiльного вiку. Хоча для деяких школярiв необхiдно пiдбирати iндивiдуально фiзичне навантаження. Адже вiк дещо вiдрiзняСФться мiж ними.
Отже, результат замiру ЧСС у школярiв до i пiсля навантаження вiдповiдаСФ бiльш менш нормам дозування фiзичних вправ.
При оцiнцi АТ визначалися функцiональнi здiбностi серцево-судинноСЧ системи школярiв. Вимiрювання здiйснювалося за допомогою фонендоскопа, тонометра та манжетки вiдповiдно до i пiсля фiзичного навантаження. Результати наведенi у табл.№4.
Таблиця №4
Середнi показники АТ в учнiв середнього шкiльного вiку
№СтатьВiкАТ у спокоСЧ (мм.рт.ст)АТ пiсля навантаження (мм.рт.ст)систолiчнийдiастолiчнийсистолiчнийдiастолiчний1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
Д
Д
Д12
12
14
12
13
13
13
14
12
15
12
12
12
15
15
15
14
12
14
14115
100
118
105
110
105
107
115
104
115
98
100
105
108
117
115
110
105
114
11062
55
60
64
66
58
62
64
62
66
55
58
56
68
70
66
60
53
58
58130
105
125
115
115
125
137
133
124
118
110
125
115
117
120
125
128
128
130
13055
50
62
60
58
55
60
56
60
60
55
55
50
60
65
61
58
50
52
52Середнiй АТ (систолiчний) у спокоСЧ = 104 мм.рт.ст.
Середнiй АТ (дiастолiчний) у спокоСЧ = 61 мм.рт.ст
Середнiй АТ (систолiчний) пiсля навантаження = 122 мм.рт.ст.
Середнiй АТ (дiастолiчний) пiсля навантаження = 57 мм.рт.ст.
Середнiй АТ (систолiчний )становив 104 мм.рт.ст ; дiастолiчний 61 мм.рт.ст. пiсля фiзичного навантаження 122/57. Рiзниця АТ пiсля фiзичного навантаження: систолiчного 17 %, дiастолiчного - 7 %
Отже, нормальною реакцiСФю вважаСФться прискорення ЧСС на 50-70%. Бiльш значнi величини свiдчать про нерацiональну реакцiю системи кровообiгу на навантаження. У даному випадку реакцiя на навантаження була у нормi. Показники АТ при оцiнцi враховувалася аналогiчно. У нормi систолiчний АТ збiльшуСФться на 15-20 %, а дiастолiчний знижуСФться на 20-30 %. У нашому випадку спостерiгаються показники у нормi.
Можна вважати, що дозоване фiзичне навантаження проводилося за дотриманням вiдповiдних норм i правил, що в подальшому дало позитивний вiдновлювальний ефект при заняттi логiчними iграми на розумову працездатнiсть школярiв. Методика визначення фiзичних можливостей органiзму школярiв показала здатнiсть систем пристосовуватися до фiзичних навантажень.
Для вивчення та дiагностики розумовоСЧ працездатностi була використана методика вивчення уваги та концентрацiСЧ, а саме тАЬкоректурна проба" буквенний варiант (додаток №1). Школярам, якi займаються логiчними iграми було запропоновано до та пiсля тренувань методику дослiдження уваги. РЗм представлявся бланк з рiзними буквами 40 рядiв по 40 букв у кожному. Дослiджуванi повиннi у кожному ряду вичеркнути визначену букву i пiдкреслити iншу. Робота проводилася на час з використанням максимальноСЧ точностi. Час роботи 1 хвилина.
Робота проводилася швидко i точно. ОбСФм уваги оцiнювався по кiлькостi букв, якi продивилися , концентрацiя по кiлькостi зроблених помилок. Таким чином по данiй методицi оцiнювалося два показники.
Норма обСФму уваги 850 знакiв i вище, концентрацiя 5 помилок i менше. Методика використовувалася в групi та iндивiдуально.
Тест для вивчення методики уваги проводився на 20 школярах, декiлька разiв до тренування та заняття фiзичними вправами. Результат показав, що пiсля тренування логiчними iграми, з напруженням розумовоСЧ працездатностi школярi допустили на 7-8 помилок на концентрацiю та встигали дослiдити до 500-700 знакiв, це показуСФ, що йшло навантаження на нервову систему та значно знижувалася розумова працездатнiсть пiд впливом втоми.
Пiсля заняття фiзичними вправами кiлькiсть помилок у запропонованому тестi зменшилася на 3-4 у середньому на одну особу та кiлькiсть знакiв, якi школярi продивились збiльшилась на 100-200 букв у середньому.
Отже, по данiй методицi оцiнилися два показника : концентрацiя та увага в дослiджуванiй групi. Концентрацiя зросла в середньому на 30-40 % , а увага дiйшла до норми i зросла на 20-30 %.
Розумова працездатнiсть школярiв пiдвищилася та додала емоцiйну наснагу для подальших тренувань. Дозованi дихальнi вправи з використанням статичних i динамiчних напружень та додаванням симетричних, асиметричних i циклiчних та загальнорозвиваючих вправ у поСФднаннi з рухливими iграми дало позитивний ефект для зняття втоми та розвантаження напруги. Це свiдчить, що дiти , якi займалися фiзичними вправами пiсля тренування, стали краще думати та концентрувати свою увагу на грi довше, нiж до того, коли вони не були зайнятi тАЬфiзхвилинкою та не вiдпочивали як слiд .
Пiд спостереженням слiд розумiти постiйний нагляд за школярами зi сторони. Спочатку спостереження проводилося без втручання у тренування та використання додаткових умов роботи з дiтьми. Пiзнiше пiд час застосування педагогiчного експерименту контролювалося правильне використання запропонованоСЧ роботи та слiдкування за тим, щоб дана робота з нашоСЧ сторони допомогла у подальшому