Вплив фiзичних вправ на розумову працездатнiсть учнiв середнього шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?у iстину : У здоровому тiлi здоровий дух.
Роздiл РЖ. Фiзичнi навантаження i працездатнiсть людини
1.1 Характеристика розумовоСЧ працездатностi
На вiдмiну вiд фiзичноСЧ роботи розумова працездатнiсть людини характеризуСФться бiльшою iнтенсивнiстю. У звязку з цим надмiрний вид розумовоСЧ працi впливаСФ на функцiональний стан органiзму людини. Особливо розумова працездатнiсть збiльшуСФться при заняттi школярiв на тренуваннi з логiчних iгор, де нижче описуСФться дослiдження, яке ми проводили.
Схематично можна показати, що показники розумовоСЧ працездатностi людини (продуктивнiсть, точнiсть, швидкiсть роботи) у процесi робочого дня можна видiлити перiоди роботи i побудувати криву роботи. (рис. 1).
Рис. 1. Перiоди кривоСЧ роботи (роздiленi вертикальними лiнiями)
- впрацьовуванiсть
- оптимальна працездатнiсть
- повна компенсацiя
- нестiйка компенсацiя
- кiнцевий порив
- прогресивне зниження працездатностi
а) максимальнi резервнi можливостi
б) ефективнiсть роботи
в) втома
Слiд зазначити, що бiльшiсть дослiдникiв вважають, що принципiальних вiдмiнностей у кривiй роботи при фiзичнiй i розумовiй працi немаСФ, перiоди роботи на кривiй однi i тi ж. Вiдмiнностi СФ тiльки в адекватних показниках i фiзичнiй працездатностi (продуктивностi, точностi i iнших показникiв працi).
Необхiдно пiдкреслити, що крива працездатностi являСФться найбiльш продуктивним критерiСФм для постановки рацiонального режиму робочого дня.
На кривiй роботи можливо бiльше або менше чiтко вiдрiзнити наступнi перiоди.
1) Перiод впрацьованостi, який може продовжуватись вiд декiлькох хвилин до годин. ВиражаСФться вiн у поступовому пiдвищеннi працездатностi з деякими коливаннями продуктивностi роботи. Це коливання продуктивностi роботи спочатку обумовлене пошуками адекватного способу дiСЧ. Психофiзiологiчний змiст перiоду впрацьовуваностi зводиться до формування робочоСЧ домiнанти, яка характеризуСФться констеляцiСФю (обСФднання в цiлiсну функцiональну систему) нервових центрiв, регулюючих тi функцiСЧ , якi забезпечують виконання роботи, до вироблення i засвоСФння оптимального ритма (темпа) роботи. Слiд пiдкреслити, що перехiд до регуляцiСЧ функцiСЧ органiзму у робочому станi i формуваннi робочоСЧ домiнанти супроводжуСФться певними, нерiдко досить вираженими функцiональними зрушеннями, неадекватному професiйному розумовому напруженнi. У звязку з цим у перiод впрацьовуваностi спостерiгаються вираженi коливання ( iз помiтним короткочасним вираженням) вироблення чи продуктивностi, точностi i якостi роботи, пiдвищення пульса, пiдвищенння кровяного тиску, збiльшення дихання. Для цього перiоду, особливо при виконаннi вiдповiдальноСЧ професiональноСЧ розумовоСЧ працi дiяльностi, характерне високе нервово-психiчне збудження. З практичноСЧ точки зору важко максимально зменшити продовженiсть перiоду впрацьовуваностi, як можна швидше перевести органiзм у стан оптимальноСЧ працездатностi. Виключне значення для цього маСФ установка (мотивацiя) до розумовоСЧ працездатностi i вольовi зусилля якi долають зниження продуктивностi.
2) Перiод оптимальноСЧ працездатностi характеризуСФться стабiльною розумовою працездатнiстю. Функцiональний стан органiзму визначаСФться як врiвноважений робочий стан . Всi змiни показникiв функцiй органiзму адекватностi тому навантаженнi, яке витримуСФ людина i лежить у критерiях фiзiологiчноСЧ норми. Слiд пiдкреслити, що для отримання найбiльш конкретних даних вiд реакцiй органiзму на конкретну розумову роботу, необхiдне це дослiдження проводити в цей перiод.
3) Перiод повноСЧ компенсацiСЧ непомiтно i поступово переходить з перiоду оптимальноСЧ працездатностi. Тому видiлення цих двох перiодiв на кривiй роботi носить вiдповiдальний характер. Вiдрiзняючою рисою перiода повноСЧ компенсацiСЧ являСФться, по-перше: виникнення початкових признакiв втоми, яке однаково, компенсуСФться вольовим зусиллям людини i позитивною мотивацiСФю його до роботи. Тому зовнiшньо не спостерiгаСФться зниження працездатностi (продуктивностi, якостi i iнших показникiв роботи), якi являються головним признаком втоми. В цей перiод обСФктивнi признаки втоми маскуються i воно проявляСФться у працюючого у видi субСФктивного вiдчуття втоми. По-друге, вольовi зусилля, компенсують втому, реалiзуються через фiзiологiчнi механiзми пiдвищення дiяльностi вегетативних функцiй i неспецифiчних зрушень нейрогуморальноСЧ системи, якi забезпечують розумову роботу i активують процеси людини. Цi зусилля функцiй органiзму при роботi, напрвлене на компенсацiю i попередження зниження працездатностi людини, повязано також з нервово-психологiчним навантаженням. Тому в цей перiод на ряду вiд попереднього показника спостерiгаються вегетативнi змiни зi сторони вегетативних функцiй. Але цi реакцiСЧ вiдображають не стiльки iнтенсивнiсть розумовоСЧ працездатностi, скiльки нервово-психiчне навантаження, яким вони супроводжуються .
Слiд пiдкреслити , що тривалiсть перiодiв оптимальноСЧ працездатностi i повноСЧ компенсацiСЧ найбiльше зi сторони iнших кривоСЧ роботи. Вона визначаСФться iнтенсивнiстю i нервово-психiчним наванатженням розумовоСЧ роботи, гiгiСФнiчними умовами навколишнього середовища, в якому воно виконуСФться i обСФмом компенсаторних реакцiй, резервних можливостей органiзму.
4) Перiод нестiйкоСЧ компенсацiСЧ характеризуСФться нароще?/p>