Вплив фiзичних вправ на розумову працездатнiсть учнiв середнього шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ням втоми, зниженням працездатностi. Правда, вольовi зусилля людини деякий час може пiдтримати розумову працездатнiсть на заданому необхiдному рiвнi. Ступiнь руху працездатностi i здатнiсть компенсацiСЧ СЧСЧ в цей перiод кривоСЧ роботи у значнiй мiрi залежить вiд iндивiдуальних особливостей i вiд типу нервовоСЧ системи людини, вiд тренованостi, фiзичного стану i дiапазона компенсаторних його можливостей. У цей перiод стостерiгаСФться виражене вiдчуття втоми, рiзновиди в змiнi показникiв функцiй рiзних систем. Величини одних показникiв збiльшуються, iнших зменшуються, а третiх залишаються без змiн. Рiзноманiтнiсть змiн у характерi функцiонування будь-якоСЧ системи не випадково. Воно вiдображаСФ закономiрностi функцiонування органiзму як СФдиного цiлого i включаСФ реакцiСЧ безпосереднього забезпечення виконаноСЧ роботи, компенсаторнi i мобiлiзуючi реакцiСЧ. Однак всi цi змiни не виникаюь однаково i не розвиваються в одному i тому ж напрямку. Змiни виникають скорiш за все у тих органах i системах, якi безпосередньо забезпечують виконання оперативноСЧ роботи.
Цi змiни можуть першопочатково виникати також i в психiчних функцiях, якi в структурi конкретноСЧ розумовоСЧ дiяльностi людини мають вирiшальне значення (наприклад, оперативна память, зберiгання уваги). Змiни в iнших системах мають регуляторне чи комплексаторне значення. При розвитку втоми рiзнi здiбностi змiнюються по-рiзному.
5) Перiод прогресивного зниження працездатностi характеризуСФться швидким нарощуванням втоми, яке виражаСФться у зниженнi продуктивностi, ефективностi розумовоСЧ роботи i в функцiональних зрушеннях, неадекватним виконуванням роботи. При цьому людина, звичайно, не в станi вольовим зусиллям компенсувати зниження працездатностi.
Перiод закiнчення роботи можна спостерiгати так званий кiнцевий прорив, який виражаСФться у короткочасному пiдвищеннi роботи. Кiнцевий прорив - мобiлiзацiя органiзму, яка здiйснюСФться по механiзму тяжкорефлекторних реакцiй на комплекс умовних подразникiв, сигналiзуючих перед закiнченням роботи. Необхiдно пiдкреслити , що кiнцевий прорив перед закiнченням роботи спостерiгаСФться далеко не у всiх випадках, i рiвень короткочасного пiдвищення ефективностi роботи у окремих людей може бути самою рiзноманiтною.
Окремi перiоди на кривiй роботi добре спостерiгаються при фiзичнiй роботi. Менш чiтко, але все ж можна прослiдкувати цi перiоди на моделi розумовоСЧ працездатностi спецiалiстiв.
1.2 Втома, локалiзацiя та механiзми виникнення втоми пiсля розумовоСЧ i фiзичноСЧ працездатностi
Процес втоми це сукупнiсть змiн, якi проходять в рiзних органах, системах i органiзмi в цiлому, в перiод виконання фiзичноСЧ та розумовоСЧ роботи, яке приводить в кiнцi до неможливостi СЧСЧ продовження. Стан втоми характеризуСФться визваним роботою тимчасовим зниженням працездатностi, якi привод ять у суб СФктивне вiдчуття втоми. У станi втоми людина не здатна пiдтримувати вiдповiдний рiвень iнтенсивностi чи якостi роботи або вимушена вiдмовитися вiд СЧСЧ продовження.
Ступiнь участi тих чи iнших фiзiологiчних систем у виконаннi вправ рiзного характеру i потужностi неоднакова. У виконаннi будь якоСЧ вправи можна видiлити основнi i ведучi , найбiльш навантажуваннi системи , функцiональнi можливостi яких визначають здатнiсть людини виконувати дану роботу на вiдповiдному рiвнi iнтенсивностi та якостi. ступiнь навантаження цих систем по вiдношенню до СЧх максимальних можливостей визначаСФ певну продовжуванiсть виконання даноСЧ, вправи i т.д., перiод настання втоми. Таким чином, функцiональнi можливостi ведучих систем не тiльки визначають, але i лiмiтують iнтенсивнiсть i певну тривалiсть та якiсть виконання даноСЧ вправи.
При виконаннi рiзних вправ причини втоми неоднаковi. Розглядання основних причин втоми повязано з двома основними поняттями. Перше поняття локалiзацiя втоми , видiлення тоСЧ ведучоСЧ системи , функцiональнi змiни у яких i визначають наступнi стани втоми. Друге поняття механiзми втоми, тобто тi, якi визначають конкретнi змiни у дiяльностi ведучих функцiональних систем , якi обумовлюють розвиток втоми.
При локалiзацiСЧ втоми можна , по сутi , розглядати три основнi групи систем:
- регулюючi системи центральна нервова система , вегетативна нервова система i гормональна гуморальна система;
- система вегетативного забезпечення мязовоСЧ дiяльностi системи дихання , кровi i кровообiгу;
- виконуюча система руховий ( периферично нервово - мязовий ) апарат.
При виконаннi будь якоСЧ вправи вiдбуваСФться функцiональнi змiни у станi нервових центрiв , якi керують мязовою дiяльнiстю i регулюючих СЧСЧ вегетативне забезпечення. При цьому найбiльш чутливi до втоми будуть корковi нервовi центри. Проявляннями центральноСЧ нервовоСЧ втоми будуть порушення в координацiСЧ функцiСЧ , як виникаСФ вiдчуття втоми.
1.3 Функцiональнi можливостi органiзму людини
Не надiйтесь на медицину. Вона непогано лiкуСФ багато хвороб, але не може зробити людину здоровою.
М.М.Амосов.
До теперiшнього часу ведуться суперечки про те, якi якостi визначають фiзичну пiдготовленiсть людини. Найбiльш вiдомi фахiвцi в галузi здорового способу життя (Г.Гiлмор, А.Лiдьяр, М.Амосов) повязують процес змiцнення здоровя з розвитком витривалостi. Саме в процесi розвитку цiСФСЧ фiзичноСЧ якостi пiдвищуються функцiональнi можливостi серцево-судинноСЧ i дихальноСЧ систем, вiдповiдальних