Вплив фiзичних вправ на розумову працездатнiсть учнiв середнього шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
за постачання органiзму киснем, розширюються резервнi можливостi печiнки, нирок, збiльшуСФться капiляризацiя мязiв, покращуСФться стiйкiсть до несприятливих зрушень у внутрiшньому середовищi органiзму i зовнiшнього впливу.
Вiдомий французький професор Юшар писав : ВикликаСФ захоплення людське серце з його дивовижним i досконалим механiзмом, перший рух якого передуСФ народженню, а останнiй удар сповiщаСФ про смерть. За 70 рокiв життя серце робить бiля 3 мiльярдiв скорочень. Для порiвняння двигун сучасного лекового автомобiля до капiтального ремонту може зробити 500-600 мiльйонiв обертiв. Таким чином кiлькiсть скорочень серця майже в 6 разiв перевершуСФ кiлькiсть обертiв колiнвалу двигуна. А проте, якраз серце СФ найслабшою ланкою в органiзмi людини. По-перше, серцене парний орган, в той час як всi життСФво важливi органи парнi. Людина може жити з однiСФю долею легенiв або з однiСФю ниркою, а вiдмова вiд роботи навiть невеличкоСЧ дiлянки серця ставить органiзм пiд загрозу смертi. Головне призначення серця забезпечувати кровообiг в усiх тканинах органiзму. Практично серце СФ унiкальною живою помпою, потужнiсть якоСЧ залежить вiд того, з якою частотою воно може скорочуватись i скiльки кровi може виштовхнути за одне скорочення (ударний обСФм). Чим бiльшу кiлькiсть кровi здатне перекачати серце, тим краще воно зможе постачати до працюючих тканин i органiв поживнi речовини i виводити iз них продукти обмiну. У добре тренованих спортсменiв з високим рiвнем розвитку витривалостi пульс в спокоСЧ може бути низьким- 30-35 уд./хв. Отож серце добре тренованоСЧ людини для забезпечення нормальноСЧ життСФдiяльностi органiзму здiйснюСФ вдвiчi менше скорочень i, вiдповiдно, повiльнiше зношуСФться.
Якщо припустити, що на протязi 50 рокiв ви будете пiдтримувати високу тренованiсть серця, то неважко пiдрахувати який запас функцiональноСЧ мiцностi воно буде мати i наскiльки повiльнiше буде зношуватись.
При помiрному фiзичному навантаженнi пульс швидко пiдвищуСФться i на протязi 1-2 хв. досягаСФ вiдповiдного рiвня, а потiм може утримуватись на ньому досить тривалий час. При пiдвищеннi iнтенсивностi фiзичного навантаження пульс також досить швидкоi практично лiнiйно пiдвищуСФться.
Мал.1. Залежнiсть ЧСС вiд величини фiзичного навантаження (схема)
Оскiльки в бiльшостi видiв дiяльностi (виробничiй, спортивнiй) тяжко визначити реальну iнтенсивнiсть навантаження, бiльшiсть фахiвцiв в галузi фiзiологiСЧ тренування радять визначити СЧСЧ по ЧСС. При максимальному напруженнi у 10-рiчних дiтей пульс досягаСФ 220-230 уд/хв, у 20-рiчних бiля 200 уд/хв, а у 60-рiчних приблизно 160 уд/хв. Граничнi показники ЧСС у тренованих людей приблизно на 20 % вищi, нiж у нетренованих. Таким чином у тенованих людей в спокоСЧ серце працюСФ економнiше (рiдше скороуСФться), а в екстремальних умовах воно скорочуСФться з бiльшою частотою, нiж у нетренованих.
РЖще бiльшi розбiжностi мiж тренованим i нетренованим серцем спостерiагються в кiлькостi кровi в одному серцевому викидi, вiдповiдно 150-200 i 40-60 мiлiлiтрiв. Нетреноване серце на зростаюче навантаження вiдповiдаСФ рiзким збiльшення ЧСС i в меншiй мiрi збiльшенням ударного обСФму, а добре треноване навпаки, в бiльшiй мiрi збiльшенням ударного обСФму i в меншiй зростанням ЧСС.
ОбСФм кровi в органiзмi дорослоСЧ людини складаСФ 4-6 лiтрiв. В спокоСЧ серце перекачуСФ 4-5 лiтрiв кровi на хвилину. У добре тренованих людей цей показник складаСФ 5-6 лiтрiв. При високоiнтенсивному фiзичному навантаженнi серце спортсменiв, якi займаються розвитком витривалостi, здатне перекачувати до 40 лiтрiв кровi за 1 хвилину, в той час як серце нетренованоСЧ людини тiльки 6-8 лiтрiв, тобто резерви серця добре тренованоСЧ людини в 4-5 разiв вищi, нiж у нетренованоСЧ. Наскiльки це важливо, буде видно iз наступного прикладу. Уявiть собi, що добре тренована людина, серце якоСЧ маСФ потужнiсть 40 лiтрiв на хвилину, тяжко захворiла. Рiзке пiдвищення температури до 40 градусiв i навiть бiльше, призводить до одноразового збiльшення потреби органiзму в киснi. Але для органiзму такоСЧ людини це не страшно. РЗСЧ серце здатне витримати i 4-5 разове збiльшення навантаження. А що може статися з людиною, у котроСЧ нетреноване серце, максимум продуктивностi якого 6-8 лiтрiв кровi на хвилину ? Його тканини почнуть задихатися вiд нестачi кисню. Хвороба буде проходити значно важче, виникнуть ускладнення з боку iнших органiв, якi в свою чергу ляжуть ще бiльшим навантаженням на серце. Про наслiдки легко здогадатися. Людина помре вiд ускладнення з боку серця.
Одне з багатьох призначень кровi транспортувати кисень вiд легенiв до працюючих клiтин, а вiд них вуглекислий газ до легенiв. РЖз легенiв вуглекислий газ виводиться разом з видихнутим повiтрям. Необхiдною умовою для того, щоб кров могла циркулювати i надходити до всiх ланок органiзму, СФ вiдповiдний кровяний тиск. Коли лiвий шлуночок серця скорочуСФться i виштовхуСФ кров до аорти, тиск кровi у 20-рiчноСЧ людини дорiвнюСФ 120 мiлiметрам ртутного стовпчика.у людей похилого вiку тиск вищий, i може становити 130-140 мм рт.ст. у великих венах поблизу серця тиск близький до нуля, i навiть може бути вiдСФмним. Ця розбiжнiсть i тиску необхiдна для того, щоб кров поступала до тканин i органiв, а вiд них назад до серця. В фазi серцевого розслаблення тиск кровi в аортi знижуСФться приблизно до 70-80 мм рт.ст.
СуттСФву допомогу серцю в перекачуваннi кровi здiйснюСФ мязова система. Не дивлячись на свою дивовижну працездатнiсть , серце не змогло б упоратись