Види менеджменту i поСФднання органiзацiйно-управлiнських культур
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
обрана рольВiдведена рольНаставництво, яке сприяСФ розвитку особистостiЗнеособлене навчання у формi простоi передачi навичокОплата, яка залежить вiд прибутку компанiiОплата за робочий час
Управлiння освiтою не стоiть осторонь вiд еволюцii видiв менеджменту. У своiй статтi Управлiння знаннями - виклик XXI столiття [57] Б. Мiльнер наводить схему радикальних змiн при переходi вiд традицiйного до нового виду управлiння (рис. 3). Тут також демонструСФться взаСФмозвязок управлiння, органiзацii та технологii, показуСФться перехiд або, принаймнi, змiщення акцентiв з фiзичного капiталу до знань, наявна передача виконавцям все бiльших повноважень, управлiння через постановку цiлей, все бiльша увага придiляСФться iнтелекту окремих спiвробiтникiв. Слово революцiйний тут означаСФ iстотнiсть змiн за змiстом, але не революцiйнi методи змiн iз застосуванням насильства, не передбачаСФ стрибка, одноактного характеру процесу змiн. Дiйсно, як можна миттСФво зробити з виконавця - клiтинки у iСФрархiчнiй структурi - самостiйного творчого працiвника, який приймаСФ важливi рiшення? Вiдповiдно, як можна з керiвника-командира зробити iнтелектуального лiдера? РЖ т.д.
На особливу розмову заслуговуСФ роль вiртуальноi органiзацii з використанням корпоративних мереж, а також мережi Internet.
Рис. 3. Революцiйнi змiни в технологiях, органiзацii та лiдерствi
Так, В.Л. Сосонкiн та РЖ.Л. ХаСФт розвивають концепцiю вiртуальноi економiчноi дiяльностi, обТСрунтовуються принципи формування мережного оточення вiртуальних корпорацiй, пропонуються методи пiдвищення надiйностi iх функцiонування та постiйноi оптимiзацii управляючих впливiв.
Можна передбачити, що пiдприСФмства майбутнього - це окремi, значною мiрою самостiйнi модулi розробникiв та виробникiв i органiзацii або пiдроздiли-розподiльники, якi для кожного замовлення оптимально розмiщують роботу по модулях з облiком iхнього трудового i матерiального ресурсiв. При цьому особливу увагу придiляють iнтелектуальним ресурсам. У таких умовах роль керiвника кардинально змiнюСФться: з командира вiн перетворюСФться у людину, яка визначаСФ цiлi i принципи дiяльностi, у практичного психолога, який виховуСФ особистостi iнтелектуалiв, у координатора робiт.
Г.М. Скудар, який маСФ значний досвiд роботи великого керiвника, пише [152]: Сучасний етап перебудови корпоративного управлiння революцiйний тим, що змiнам пiддаються, насамперед, психологiя керуючих, стиль iхньоi господарськоi поведiнки, вiдбуваСФться переоцiнка та осмислення менеджерами свого мiiя i ролi в системi управлiння.
Проведений аналiз лiтературних даних показуСФ, що сiм взаСФмоповязаних факторiв СФ повним перелiком елементiв, що визначають розглянутi змiни виду менеджменту. Крiм самого управлiння в органiзацii i корпоративнiй культурi, це - момент часу (розвитку суспiльства, даноi органiзацii, ситуацii на ринку), зовнiшнСФ середовище (iнформацiя i освiта, економiка, технологи та iн.), внутрiшнСФ середовище, ступiнь реалiзацiя цiнностей, цiлей i, нарештi, особистiсть кожного окремого спiвробiтника.
2 Два полюси у розвитку видiв управлiння
У роздiлi 1 диплому було описано магiстральну лiнiю розвитку управлiння - тенденцiю переходу органiзацiй до особистiсно-орiСФнтованого менеджменту.
Для узагальнення вищесказаного у табл. 3 протиставляються основнi принципи управлiння при технократичному та особистiсно-орiСФнтованому видах менеджменту.
Слiд зазначити, що нова управлiнська парадигма - це не тiльки заперечення застарiлих принципiв, але i синтез ряду досягнень рiзноманiтних теорiй: людських вiдносин, поведiнкових наук, теорiй Y та Z, системного та кiлькiсного пiдходу, врахування зовнiшнiх умов (вiдкритих систем), стратегiчного управлiння, ситуацiйного пiдходу, менеджменту змiн, загального управлiння якiстю (TQM) i т.д.
Система управлiння, вид менеджменту яскраво проявляють себе у характерi управлiнських звязкiв. Щоб ще раз продемонструвати особливостi особистiсно-орiСФнтованого пiдходу до управлiння, проiлюструСФмо це на прикладi вузу (рис. 4).
Лiнii звязкiв на малюнку не мають стрiлок. Це означаСФ, що iнформацiя рухаСФться i в одну, i в iншу сторону. На схемi розкрито тiльки лiвий елемент кожного рiвня.
Особистiсно-орiСФнтований вид менеджменту вимагаСФ переходу до цiльового управлiння. Так, для вузу головне - визначити принципи i цiлi вузу, а також його функцiональних гiлок (проректора, деканату, кафедри). Таким чином, головнi звязки - це звязки через iдею, абстракцiю. Зазначенi звязки зображенi штриховою лiнiСФю. Важливо, наскiльки принципи й цiлi органiзацii конвертованi iз трудовими цiнностями викладача. Це великою мiрою залежить вiд того, наскiльки враховано у принципах i цiлях органiзацii потреби викладача.
Таблиця 3
Аналiз принципiв управлiння при двох молярних видах менеджменту
Основа класифiкацiiТехнократичний вид управлiння, адмiнiстративно-командна системаОсобистiсно-орiСФнтований вид управлiння, що заохочуСФ до iнновацiйХарактер управлiнняПереважно тактичне управлiння Переважно стратегiчне управлiння Рецептурне управлення (роби так)Цiльове управлiння (роби по-своСФму, реалiзуючи прийняту цiль)Вимоги спiльностi думок, однакових дiйЗаохочення iнакомислення, рiзних дiй iз збереженням СФдиних цiлейАвтократiяДемократiяРоль першого керiвника, прийняття рiшеньОрганiзацiя - це особистiсть перш?/p>