Вдосконалення контрольно-оцiнноi дiяльностi в початковiй школi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
иконаннi завдання;
д) акцентуваннi уваги колективу на позитивних досягненнях кожноi дитини.
5. РЖндивiдуальний пiдхiд до дiтей полягаСФ не в пiдвищеннi чи заниженнi до них вимог, а в умiннi вчителя зважати на iхнi особливостi, допомагати iй успiшно виконувати навчальнi завдання. До того ж iндивiдуалiзацiя яiд час оцiнювання дiяльностi учнiв даСФ можливiсть кожному пiзнати радiсть успiху в навчаннi, стимулюСФ iх до активноi розумовоi роботи.
6. У процесi використання оцiнки-стимулу потрiбно добирати способи пояснення вимог, у тому, як ставить учитель запитання, в мотивацii оцiнки. Ту саму оцiнку школярi сприймають по-рiзному. Для дiтей, впевнених у своiх силах, немаСФ потреби постiйно пiдкреслювати iх досягнення. Деякi вчителi вважають, що вони дотримуються iндивiдуального пiдходу в оцiнюваннi знань, коли пропонують легкi запитання невстигаючим дiтям i значно складнiшi - сильним. Насправдi ж тут вiдiграСФ роль насамперед те, як саме формулюСФ педагог своi запитання. Наприклад, учням, котрi добре встигають, можна пропонувати iх у будь - якому порядку. Школяра ж, який маСФ посереднi знання або не встигаСФ, краще опитувати у такiй послiдовностi, щоб вiн мiг вiдповiсти на легше запитання - це надасть йому бiльшоi впевненостi у своiх силах i допоможе продемонструвати обiзнанiсть щодо складнiших запитань. Вiдповiдь може бути розгорнутою, детальною або стислою.
7. Використання оцiнки-стимулу виявляСФться i у створеннi вчителем ситуацii гарантування успiху, "Кожна робота, - пiдкреслював В.О. Сухомлинський, - маСФ бути для учня хоча б маленьким просуванням уперед". Для цього потрiбно забезпечити дiтям, особливо РЖз низьким рiвнем успiшностi, умови для посильноi розумовоi працi, навчити РЗх долати труднощi, зацiкавити навчальною роботою, завдяки якiй вони постiйно розвивалися о iнтелектуально.
8. Вчителевi слiд керуватися правилом, яке в психологii називають принципом гарантованого успiху. Цей принцип повязаний з iндивiдуалiзацiСФю навчальних завдань. Суть його полягаСФ у тому, що дiтям пропонуються такi завдання, якi СФ не дуже важкими, посильними для них i за умови надання учням необхiдноi допомоги з боку дорослих обовязково будуть успiшно виконанi.
9. Згаданий принцип можна сформулювати так: кожний учень повинен встигати, його дiяльнiсть маСФ оцiнюватися позитивно. При цьому вчителю слiд ураховувати мотивуючу роль добору завдань, пiд час виконання яких недостатньо пiдготовленi учнi можуть використати своi знання та уявлення. З часом, коли невстигаюча дитина виявлятиме позитивне ставлення до навчання, педагог зможе перейти i до завдань, безпосередньо передбачених програмою. При цьому складнiсть i обсяг завдань, вимоги до якостi роботи слiд поступово пiдвищувати (в мiру виконання попереднiх).
10. Принцип гарантованого успiху забезпечуСФ створення ситуацiй, коли в учнiв не нагромаджуСФться досвiд невиконання завдань учителя. З перших днiв перебування у школi дiти повиннi засвоювати кожну навчальну тему, навчитися вчасно виконувати всi завдання педагога.
11. Принцип гарантованого успiху не слiд розумiти так, що не можна взагалi допускати ситуацiй, в яких учнi зазнавали б невдач, робили б якi-небудь помилки. Головне, щоб невдачi мали тимчасовий характер, щоб недолiки i помилки обовязково були виявленими, i це не впливало негативно на ставлення дiтей до навчання. Учень маСФ приходити зi школи з хорошим настроСФм, з радiсним вiдчуттям, що на уроках були досягнутi певнi позитивнi результати.
12. Вiдомо - яку гостру потребу мають дiти в закрiпленнi виявленоi ними старанностi. Тому слiд звернути увагу на мотивацiйний ефект похвали та його зростання, якщо вона висловлюСФться вчителем нiби вiд усього класу. Наприклад, педагог пiдкреслюСФ: "Так, Васильку, ти став бiльш старанним". Крiм того. вчитель може використати i таку форму оцiнювання: "Дiти, ви бачите, що Василько останнiм часом став сумлiннiшим".
Не варто називати "нехороших" "учнiв, демонструвати всьому класу неохайнi зошити i т. iн. Краще сказати цим дiтям про те, що у них успiхи поки що скромнi через недостатнi стараннiсть i уважнiсть. Необхiдно тактовно зауважити, щоб вони змiнили своСФ ставлення до виконання завдань i вимог учителя.
13. У процесi оцiнювання дiяльностi дiтей, невпевнених у собi, слiд з самого початку дотримуватися так званоi "уривчастоi схеми пiдкрiплення", тобто поступово збiльшувати iнтервали мiж окремими заохоченнями, привчаючи дiтей (у мiру змiцнення в них впевненостi у власних силах) до мiнiмального використання похвали. Мета негативного оцiнювання полягаСФ у тому, щоб спонукати учнiв замислитися над своСФю поведiнкою, а потiм виправити недолiки, на якi вказано вчителем.
14. Пiд час оцiнювання дiяльностi дiтей слiд використовувати по можливостi демократичнi види негативноi оцiнки. При цьому також необхiдно дотримуватися педагогiчного такту. Як показуСФ досвiд роботи передових учителiв, лише за цiСФi умови забезпечуСФться можливiсть створення на уроцi сприятливоi емоцiйноi атмосфери, що, в свого чергу, допомагаСФ пiдтримувати тiсний психологiчний контакт з дiтьми.
Обовязковою умовою доброзичливих взаСФмин мiж учителем i учнями СФ врiвноваженiсть педагога Особливо слiд вiдзначити важливiсть таких якостей його особистостi, як любов до дiтей, гуманнiсть, вимогливiсть, педагогiчна передбачливiсть, творче мислення, доброзичливiсть, природнiсть i простота у спiлкуваннi. .
15. Вiра у сили дитини - значний стимул пiдвищення активностi, поз