Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµсування i виборi мiiя проживання; б) обовязково залучаСФться до працi.
Обмеження волi призначаСФться у межах вiд одного до пяти рокiв у випадках. В санкцii ч.1 ст.296 КК Украiни передбачено застосування даного виду покарання строком до пяти рокiв. Мiнiмальний строк обмеження волi не вказаний, однак, очевидно, що вiн не може бути меншим за передбачений в Загальнiй частинi КК Украiни (ч.2 ст. 61 КК Украiни), тобто меншим за один рiк.
Вiдбування цього покарання завжди повязане з обовязковим залученням засудженого до працi, тому в ч.3 ст.61 КК Украiни встановлено, що обмеження волi не призначаСФться неповнолiтнiм, вагiтним жiнкам та жiнкам, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв, особам, що досягли пенсiйного вiку, вiйськовослужбовцям строковоi служби та iнвалiдам першоi та другоi груп. При вчиненнi злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК Украiни, особою, яка належить до однiСФi з цих категорiй, до неi застосовуСФться одне з передбачених в санкцii даноi частини статтi альтернативних покарань.
Санкцiя ч.2 ст.296 КК Украiни передбачаСФ покарання у виглядi обмеження волi на строк до пяти рокiв або позбавлення волi на строк до чотирьох рокiв.
Позбавлення волi це вид основного покарання, що полягаСФ у примусовiй iзоляцii засудженого та помiщеннi його на вказаний у вироку термiн до спецiально призначеноi для цього кримiнально-виконавчоi установи закритого типу. Але, виходячи з вивченоi практики, можна зауважити, що позбавлення волi за хулiганство, передбачене ч.2 ст.296 КК Украiни, застосовуСФться надзвичайно рiдко. Це й не дивно, оскiльки в абз.2 п.14 постанови Пленуму Верховного Суду Украiни №10 Про судову практику у справах про хулiганство вiд 22.12.2006 року вказано: Суди мають призначати, як правило, суворi мiри покарання особам, якi вчинили хулiганство iз заподiянням потерпiлим значноi фiзичноi або матерiальноi шкоди. Разом з тим доцiльно застосовувати мiри покарання, не повязанi з позбавленням волi, а за наявностi пiдстав, зазначених у ст.69 КК, i бiльш мяке покарання, нiж передбачено законом, щодо осiб, якi вчинили менш небезпечнi дiяння та можуть бути виправленi без iзоляцii вiд суспiльства.
На практицi зустрiчаються випадки застосування звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням.
Сутнiсть звiльнення вiд позбавлення волi з випробуванням полягаСФ у тому, що особа, засуджена до позбавлення волi, при умовi дотримання встановлених законом вимог, не скеровуСФться у визначену для вiдбування покарання кримiнально-виконавчу установу.
Звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням може бути застосовано лише на пiдставi ст.75 КК Украiни, при можливостi виправлення засудженого без вiдбування покарання та iзоляцii вiд суспiльства. При звiльненнi вiд вiдбування покарання суди повиннi всебiчно i повно проаналiзувати характер i ступiнь суспiльноi небезпеки скоСФного злочину, особу винного та iншi обставини справи.
Дii, передбаченi частинами першою або другою статтi 296 КК Украiни, якщо вони були вчиненi особою, ранiше судимою за хулiганство, чи повязанi з опором представниковi влади або представниковi громадськостi, який виконуСФ обовязки з охорони громадського порядку, чи iншим громадянам, якi припиняли хулiганськi дii, караються позбавленням волi на строк вiд двох до пяти рокiв.
А дii, передбаченi частинами першою, другою або третьою статтi 296 КК Украiни, якщо вони вчиненi iз застосуванням вогнепальноi або холодноi зброi чи iншого предмета, спецiально пристосованого або заздалегiдь заготовленого для нанесення тiлесних ушкоджень, караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.
Ось така загальна характеристика застосування покарання за хулiганство. Пiдводячи пiдсумок даному роздiлу, хочеться зауважити, що призначаючи покарання, суд (суддя) повиннi обСФктивно враховувати характер i ступiнь суспiльноi небезпечностi вчиненого, всi обставини справи, i, керуючись лише законом та власною правосвiдомiстю, призначати розумне, доцiльне i справедливе покарання, яке б максимально сприяло виправленню засудженого.
Роздiл 4. Вiдмежування хулiганства вiд сумiжних правопорушень
Принципове значення для визначення меж кримiнальноi вiдповiдальностi за хулiганство, правильноi органiзацii боротьби з ним маСФ вiдмежування даного злочину вiд сумiжних з ним за складом злочинiв. Воно ускладнюСФться збiгом деяких ознак хулiганства i злочинiв проти особи, що й спричиняСФ помилки при розглядi судами справ даноi категорii. Цi проблеми стали особливо актуальними у звязку з тим, що в слiдчо-судовiй практицi виникаСФ багато не зовсiм зрозумiлих або спiрних питань, повязаних з розмежуванням хулiганства i деяких близьких до нього за складом злочинiв.
Зокрема на необхiднiсть вiдокремлення хулiганства вiд iнших злочинiв i на критерii такого вiдмежування вказуСФ Пленум Верховного Суд Украiни. Так, в абз.1 п.4 постанови вiд 22 грудня 2006 року №10 Про судову практику у справах про хулiганство розяснюСФться, що суди мають вiдрiзняти хулiганство вiд iнших злочинiв залежно вiд спрямованостi умислу, мотивiв, цiлей винного та обставин учинення ним кримiнально караних дiй.
Пiдвищена суспiльна небезпека хулiганства полягаСФ не лише в безпосередньому грубому порушеннi громадського порядку, а й в тому, що одночасно досить часто вчиняються iншi злочини. Тому при застосуваннi кримiнального закону постiйно виникаСФ необхiднiсть вiдмежування iх вiд хулiганства.
Найчастiше правоохоронним органам доводиться зустр?/p>