Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство

завжди вчиняються натовпом, причому цi дii супроводжуються погромами, пiдпалами, руйнуваннями, нерiдко збройним опором представникам влади. При груповому хулiганствi цi ознаки вiдсутнi, а виннi грубо порушують громадський порядок винятково з мотивiв явноi неповаги до суспiльства. Групове порушення громадського порядку (ст.293 КК Украiни), поСФднане iз вчиненням окремих дiй, що грубо порушують громадський порядок, iз мотивiв явноi неповаги до суспiльства, становитиме сукупнiсть злочинiв (статтi 293 i 296 КК Украiни).

Важливо також проводити розмежування мiж кримiнально караним хулiганством i дрiбним хулiганством, вiдповiдальнiсть за яке настаСФ за Кодексом Украiни про адмiнiстративнi правопорушення. У практичнiй роботi органiв внутрiшнiх справ, суду та прокуратури iнодi важко вiдмежувати цi два види хулiганства.

Стаття 173 КУпАП зазначаСФ, що дрiбне хулiганство це нецензурна лайка в громадських мiiях, образливе чiпляння до громадян та iншi подiбнi дii, що порушують громадський порядок i спокiй громадян.

При розмежуваннi кримiнально караного хулiганства i дрiбного хулiганства потрiбно всебiчно враховувати такi обставини, як характер i розмiр порушення громадського порядку (форма, тривалiсть), обставини скоСФння хулiганських дiй (час, мiiе та iншi умови), наслiдки хулiганських дiй, кiлькiсть потерпiлих, а також особу винного, мотив i мету його дiй. При дрiбному хулiганствi дii винного хоча i порушують громадський порядок, але не являють великоi небезпеки для суспiльства i не спричиняють суттСФвоi шкоди охоронюваним законом правам та iнтересам. При кримiнально караному хулiганствi порушення громадського порядку СФ грубим, що надаСФ дiям винного той ступiнь суспiльноi небезпеки, який вiдрiзняСФ хулiганство, каране в кримiнальному порядку, вiд дрiбного хулiганства, що СФ адмiнiстративним проступком.

Лише обСФктивне врахування всiх ознак, взятих у сукупностi, даСФ можливiсть встановити, чи маСФ вчинок характер дрiбного хулiганства, чи характер суспiльно-небезпечного. М.Л.Наклович справедливо зазначаСФ, що нецензурна лайка, яка, в принципi, i вважаСФться дрiбним хулiганством, переростаСФ в кримiнально каране хулiганство, якщо буде довготривалою, i тому, надовго порушить спокiй громадян.

При дрiбному хулiганствi дii за своiми обСФктивними якостями не можуть бути повязанi з насильством, яким наноситься iстотна шкода особi, тiлесними ушкодженнями, муками. Також вони не можуть бути поСФднанi зi знищенням чи пошкодженням майна, що спричиняСФ значну шкоду, з опором представниковi влади чи громадськостi, що виконуСФ обовязки по охоронi громадського порядку; не можуть бути визнанi хулiганськi дii адмiнiстративним правопорушенням, якщо вони мiстять iншi ознаки злiсного i особливо злiсного хулiганства. Визнання подiбних дiй адмiнiстративно-правовим делiктом буде серйозним порушенням законностi, а адмiнiстративний вплив в цьому випадку не буде мати превентивного значення.

Необхiдно також зауважити, що при розмежуваннi кримiнально караного хулiганства i дрiбного хулiганства в юридичнiй лiтературi немаСФ СФдиноi думки. Так, В.Т.Калмиков вважаСФ, що рiзниця полягаСФ лише у рiзному ступенi суспiльноi небезпеки. При чому, ступiнь суспiльноi небезпеки СФ поняттям складним, що визначаСФться за рахунок поСФднання всiх обСФктивних i субСФктивних ознак, що характеризують вчинене дiяння. Наприклад, при визначеннi суспiльноi небезпеки враховуСФться, де i в якiй обстановцi було вчинене дiяння, його характер, в чому воно проявилось, як довго тривало. О.Шишов також зазначаСФ, що вiдмiннiсть дрiбного хулiганства вiд кримiнально караного варто шукати в ступенi iх суспiльноi небезпечностi, яка виявляСФться в неоднаковому характерi злiсностi й iнтенсивностi прояву неповаги до суспiльства. З цiСФю точкою зору не згiдний М.Л.Наклович, який стверджуСФ, що немаСФ жодного законодавчого акту, в якому говорилось би, що адмiнiстративнi правопорушення надiленi ознакою суспiльноi небезпеки. Роблячи спробу роздiлити адмiнiстративний проступок i злочин за допомогою бiльшого чи меншого ступеня суспiльноi небезпеки, означаСФ неправильно орiСФнтувати слiдчо-судову практику в цьому важливому питаннi.

Даючи аналiз цим точкам зору, необхiдно звернутись до ст.11 КК Украiни та ст.9 КУпАП. Даючи поняття злочину, ст.11 КК Украiни вказуСФ, що злочином СФ суспiльно небезпечне дiяння. В ст.9 КУпАП вказiвки на суспiльну небезпеку, як ознаку адмiнiстративного правопорушення, не даСФться. Тому, на мою думку, позицiя М.Л.Накловича правильно вiдображаСФ змiст дiючого законодавства.

Насправдi ж, дii адмiнiстративного правопорушника не завдають суспiльним вiдносинам, якi охороняються законом, суттСФвоi шкоди i не мають, таким чином, суспiльноi небезпечностi, а тому СФ просто суспiльно шкiдливими. Вони малозначимi i не мiстять ознак явноi неповаги до суспiльства, тому караються правовими нормами, що передбачають адмiнiстративну вiдповiдальнiсть.

Чи був хулiганський прояв грубим порушенням громадського порядку або малозначним це питання повинно вирiшуватися шляхом оцiнки всiх обставин справи.

Такi хулiганськi дii, як нецензурна лайка в громадських мiiях i образливе чiпляння до громадян, належать до дрiбного хулiганства. Але, у той же час, було б неправильним вважати, що названi форми хулiганських проявiв характернi лише для дрiбного хулiганства. Такi дii можуть визнаватися дрiбним хулiганством за умови, що вони за своiм характером не тягнуть застосування мiр кримiнального покарання. Це означаСФ, щ