Юридичний аналiз складу злочину "Хулiганство"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?чатися з фактами одночасного вчинення хулiганства i злочинiв проти особи. Оскiльки при хулiганських дiях винний iнодi ображаСФ потерпiлого, завдаСФ йому побоiв, заподiюСФ тiлеснi ушкодження i навiть посягаСФ на життя, в практицi органiв слiдства i суду виникають три принципово важливих для правильного застосування закону питання:
- по-перше, в яких випадках названi посягання на життя, здоровя, честь i гiднiсть особи СФ самостiйними злочинами i не можуть розглядатися складовими обСФктивноi сторони хулiганства;
- по-друге, коли посягання на особистi блага людини як ознаки хулiганства втрачають значення самостiйних дiянь i цiлком ним охоплюються;
- по-третСФ, в яких випадках злочини проти особи, хоча i скоСФнi в процесi хулiганства, виходять за межi його складу i потребують додатковоi квалiфiкацii в сукупностi з хулiганством.
Бiльш тяжкi, нiж хулiганство, злочини (умисне вбивство, умисне заподiяння тiлесних ушкоджень тощо), скоСФнi з хулiганських мотивiв, варто квалiфiкувати за вiдповiдним статтями Кримiнального кодексу, що передбачають вiдповiдальнiсть за них.
Труднощi викликаСФ оцiнка випадкiв сварок i скандалiв у квартирах, що супроводжувалися посяганням на особу, нецензурною лайкою, шумом тощо. В судовiй практицi спостерiгаСФться тенденцiя квалiфiкацii як хулiганства посягань на особу, вчинених на ТСрунтi побутових неприязних стосункiв, особливо якщо це посягання мало мiiе пiд час скандалу, i винний знаходився в нетверезому станi.
Пленум Верховного Суду Украiни з даного приводу розяснив: Дii, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоiв, заподiянням тiлесних ушкоджень, вчиненi винним щодо членiв сiмi, родичiв, знайомих i викликанi особистими неприязними стосунками, неправильними дiями потерпiлих тощо, слiд квалiфiкувати за статтями КК, що передбачають вiдповiдальнiсть за злочини проти особи. Як хулiганство зазначенi дii квалiфiкують лише в тих випадках, коли вони були поСФднанi з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивiв явноi неповаги до суспiльства та супроводжувались особливою зухвалiстю чи винятковим цинiзмом.
Отже, як хулiганство можна розцiнювати дii, скоСФнi в квартирi з особистих мотивiв тiльки тодi, коли iх характер свiдчив про явну зневагу до правил спiвжиття, коли в них проявлялася явна неповага до суспiльства у виглядi грубого порушення традицiйних норм моралi.
Ототожнення хулiганства з побутовими злочинами проти особи призводить в одних випадках до посилення вiдповiдальностi (коли менш небезпечний злочин проти особи, наприклад, заподiяння побоiв, образ квалiфiкуСФться як хулiганство), а в iнших до помякшення вiдповiдальностi (коли злочин проти особи розцiнюСФться як дрiбне хулiганство, тобто адмiнiстративний проступок). Як те, так i iнше рiшення свiдчать про неправильне застосування закону, а отже, завдають шкоди законностi, iснуючим принципам правосуддя i, нарештi, iнтересам суспiльства.
Чiтке розмежування хулiганства i злочинiв проти особи на практицi повинно сприяти ефективнiшому застосуванню кримiнально-правових норм, посиленню виховного впливу правосуддя, пiдвищенню авторитету правоохоронних органiв.
ОднiСФю з характерних рис хулiганства СФ його складна структура обСФктивноi сторони складу злочину, рiзноманiтнiсть проявiв хулiганських дiй, якi кримiнальне законодавство нерiдко визначаСФ самостiйними злочинами (побоi, катування, тiлеснi ушкодження рiзного ступеня тяжкостi, знищення або пошкодження державного, комунального або приватного майна).
Грубе порушення громадського порядку як ознака кримiнально-карного хулiганства полягаСФ в суттСФвому порушеннi правил спiвжиття. В одному разi злочинець завдав удар ножем знайомiй особi, що проходила повз нього, в iншому, знаходячись в станi сильного алкогольного спянiння, зiрвав збори трудового колективу, а в третьому бешкетував у барi. При безумовнiй рiзницi мiж усiма цими дiями, кожна з них грубо порушуСФ громадський порядок.
Явна неповага до суспiльства проявляСФться в умисному недотриманнi моральних вимог, що визначають вiдносини мiж громадянами. Вона може проявитися в бiйцi, розвязанiй на концертi, знищеннi, псуваннi в парках лавок або зелених насаджень тощо.
У тому, що зазначенi ознаки СФ i при хулiганствi, i при злочинах проти особи, мiститься ще одна причина можливостi змiшування iх складiв.
Якщо винний при заподiяннi потерпiлому, скажiмо, тiлесних ушкоджень одночасно усвiдомлював i бажав порушення громадського порядку (дiяв з прямим умислом), то в таких випадках можна стверджувати, що вiн дiяв з хулiганських мотивiв, i тому вчинене ним повинно квалiфiкуватися лише за ст.296 КК Украiни.
Труднощi при оцiнцi дiяння, як правило, виникають тому, що в данiй ситуацii СФ поСФднання двох мотивiв (особистого i хулiганського). У таких випадках за умови реального порушення громадського порядку сукупне дiяння повинно квалiфiкуватися лише як хулiганство.
Не можуть квалiфiкуватися за ст.296 КК Украiни такi дiяння, коли при умисному заподiяннi потерпiлому тiлесних ушкоджень одночасно порушувався громадський порядок, але ставлення до факту його порушення з боку винного виявилося у формi необережностi. В такому випадку дii квалiфiкуються за статтями КК Украiни як злочини проти особи. Основним пiдтвердженням такого висновку може слугувати те, що хулiганство, передбачене ст.296 КК Украiни,i умисний злочин.
Для того щоб визначити чiткi критерii, що вiдрiзняють хулiганство вiд зл