Юридична вiдповiдальнiсть за порушення екологiчного законодавства
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
хоча окремi природнi обСФкти поступово повертаються у майновий цивiльно-правовий обiг, а деякi з них пiдданi грошовiй оцiнцi. Екологiчна шкода, що заподiяна природному середовищу, проявляСФться в погiршенi якостi довкiлля, що не пiддаСФться повному вiдшкодуванню. При вiдшкодуваннi шкоди, заподiяноi природним ресурсам, стягненню пiдлягають майбутнi витрати власникiв та природо користувачiв задля поновлення природних компонентiв, вiдтворення природних ресурсiв або вiдновлення якостi природного середовища.
Природне походження обСФктiв довкiлля та вiдсутнiсть iхнього вартiсного виразу в трудових витратах обумовлюють застосування таксового методу обчислення заподiяноi шкоди, умовно враховуючи розмiр збитку природному середовищу та шкоди, завданоi матерiалiзованим обСФктам природи. Але, природноресурсове законодавство не передбачаСФ такси i методики обчислення розмiру збитку, заподiюваного усiм видам природних обСФктiв та iх ресурсiв. Тому часто доводиться застосовувати загально цивiльнi методи встановлення розмiру шкоди, заподiяноi природним обСФктам та природному середовищу. Забезпечення повноi компенсацii природноресурсовоi шкоди юридичним i фiзичним особам може бути досягнуто вiдшкодуванням збиткiв i стягненням неустойки. У таких випадках цивiльно-правова вiдповiдальнiсть за правопорушення носить субсидiарний характер, що заповнюСФ прогалини природноресурсового законодавства. Тому в подiбниктер, що заповнюСФ прогалини природноресурсового законодавства. Тому в подiбних випадках норми цивiльного права застосовуються для регулювання природноресурсових вiдносин, якщо вони не врегульованi спецiальним законодавством. Особливiстю застосування цивiльно-правовоi вiдповiдальностi до правопорушникiв природноресурсового законодавства СФ вiдшкодування шкоди, заподiяноi власником джерела пiдвищеноi небезпеки. Згiдно ч. 3 ст. 69 екологiчного закону особи, що володiють джерелами пiдвищеноi екологiчноi небезпеки, зобовязанi компенсувати заподiяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслiдок стихiйних природних явищ чи навмисних дiй потерпiлих.
У звязку з тим, що метою цивiльно-правовоi вiдповiдальностi в природноресурсових вiдносинах СФ вiдшкодування шкоди природному середовищу, здоровю людини, компенсацii збиткiв власникам i природо користувачам, то при вiдсутностi таких видiв шкоди немаСФ пiдстав для застосування цивiльно-правовоi вiдповiдальностi. Однак, цю обставину не слiд змiшувати з вiдшкодуванням збиткiв та втрат власникам природних обСФктiв та природо користувачам, що заподiянi правомiрними дiями. У подiбних випадках маСФ мiiе не цивiльна вiдповiдальнiсть, а сплата гарантованих компенсацiй за неодержанi доходи, понесенi втрати та зробленi вкладення в природний обСФкт, виведення природного обСФкту з господарського використання. Диiиплiнарна вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання трудових обовязкiв у сферi рацiонального використання природних ресурсiв покладаСФться вiдповiдно до норм Кодексу законiв про працю Украiни вiд 10 грудня 1971 року з наступними змiнами i доповненнями. Однак слiд зазначити, що диiиплiнарна вiдповiдальнiсть за трудоправовi порушення вимог природноресурсового законодавства може застосовуватися з дотриманням норм iнших актiв трудового законодавства. Пiдставою для покладення диiиплiнарноi вiдповiдальностi за трудоправовi порушення природноресурсового законодавства СФ здiснення працiвником диiиплiнарноi провини в процесi здiйснення ним своiх трудових обовязкiв, що порушують встановленi природоохороннi вимоги. У трудовiй дiяльностi робiтникiв та службовцiв такi правопорушення можуть проявлятися в рiзноманiтних дiях або бездiяльностi: у невиiв та iх ресурсiв, у порушенi процесу виконання робiт, у недотриманнi технологiчноi диiиплiни виконання робiт.
СубСФктами диiиплiнарноi вiдповiдальностi в природноресурсових правопорушеннях СФ робiтники, службовцi, посадовi особи пiдприСФмств, установи й органiзацii, якi знаходяться з останнiми у трудових вiдносинах. Отже, диiиплiнарна вiдповiдальнiсть обумовлюСФться наявнiстю трудових правовiдносин i поза них застосовуватися не можуть. Вiдповiдно до ст. 147 Кодексу законiв про працю Украiни, за порушення трудовоi диiиплiни до працiвника може бути застосована тiльки одна з мiр стягнення: оголошення догани або звiльнення з роботи. Отже диiиплiнарна вiдповiдальнiсть працiвникiв, в обовязки яких входило виконання природоохоронних функцiй, за загальними нормами трудового законодавства не може виходити за межi його вимог. Тому за допущенi правопорушення екологiчного правопорядку працiвникiв можуть бути покладенi тiльки зазначенi диiиплiнарнi стягнення. Однак статутами, нормами та положеннями про диiиплiну для окремих категорiй працiвникiв можуть бути передбаченi й iншi диiиплiнарнi стягнення. Диiиплiнарнi стягнення покладаються органом, якому надано право прийому на роботу працiвника. На працiвникiв, якi несуть диiиплiнарну вiдповiдальнiсть за статутами, положеннями та iншими актами законодавства про диiиплiну, диiиплiнарнi стягнення можуть покладатися також вищестоящими органами. Працiвники, якi займають виборнi посади, можуть бути звiльненi з посади тiльки за рiшенням органу, який обрав iх на посаду, i лише за пiдставами, передбаченими законодавством. Безумовно, при притягненнi до диiиплiнарноi вiдповiдальностi за невиконання або неналежне виконання працiвни?/p>