Юридична вiдповiдальнiсть за порушення екологiчного законодавства
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
оли протиправними дiями завдаСФться шкода окремим природним обСФктам з метою запобiгання бiльш iстотноi шкоди навколишньому середовищу. Обовязковою умовою поведiнки при крайнiй необхiдностi, СФ вчинення таких дiй, без яких неможливо було б запобiгання виникла небезпеки заподiяння шкоди, дiючи iншими способами i засобами, iх неможливо було б уникнути або запобiгти. Однак, якщо, згiдно зi ст. 39 Кримiнального кодексу, заподiяння шкоди правоохоронюваним iнтересам у станi крайньоi необхiдностi не СФ злочином, i, отже, звiльняСФ вiд кримiнальноi вiдповiдальностi, то крайня необхiднiсть, вiдповiдно до ст. 1170 чинного Цивiльного кодексу, безпосередньо не звiльняСФ вiд застосування цивiльно-правовоi вiдповiдальностi. Облiк i оцiнка дiй в умовах крайньоi необхiдностi здiйснюСФться судом, i в залежностi вiд конкретних обставин заподiяння шкоди, суд може розподiляти розмiр його вiдшкодування мiж спричинила шкоду i потерпiлий в певних частинах або звiльнити iх вiд його вiдшкодування частково або в повному обсязi.
1.3 Види юридичноi вiдповiдальностi за порушення природноресурсового законодавства
Вiдповiдно до ст. 50 Конституцii Украiни, прийнятоi 28 червня 1996 року, кожний маСФ право на безпечно для життя i здоровя довкiлля та на вiдшкодування завданоi порушенням цього права шкоди. Навiяного конституцiйному праву громадян кореспондуСФ обовязок iх, закрiпленiй у ст. 66 Закону краiни, Вiдповiдно до якоi кожний зобовязаний не заподiювати шкоду природi, а у випадку ii нанесення вiдшкодовувати нанесенi збитки. З приведених конституцiйних норм впливаСФ, що завдана шкода природним ресурсам i навколишньому природному середовищу пiдлягаСФ вiдшкодуванню незалежно вiд правомiрностi чи протиправностi iх заподiяння.
Однак у переважнiй бiльшостi випадкiв така шкода завдаСФться протиправними дiями або бездiяльнiстю. У звязку з наведеним, питання юридичноi вiдповiдальностi у цiй сферi заслуговують на увагу правозастосовноi практики. Природноресурсовi правопорушення тягнуть за собою юридичну вiдповiдальнiсть осiб, якi iх здiйснили. Прямi вказiвки на це закрiпленi в нормативно правових актах природноресурсового законодавства. Так, згiдно ч. 1 ст. 68 Закону Украiни Про охорону навколишнього природного середовища вiд 25 червня 1991 року з наступними численними змiнами i доповненнями, порушення законодавства про охорону довкiлля тягне за собою диiиплiнарну, адмiнiстративну, цивiльну i кримiнальну вiдповiдальнiсть. Норми природноресурсового права мiстять правовi вимоги щодо використання природних ресурсiв i охорони навколишнього природного середовища, межi належного здiйснення природноресурсових прав та виконання обовязкiв, перелiк найбiльш характерних порушень цих прав i обовязкiв. Санкцii за цi правопорушення мiстяться у кримiнальному, адмiнiстративному, цивiльному i трудовому законодавствi. У залежностi вiд умов i порядку застосування вiдповiдних правових санкцiй розрiзняються вiдповiднi види юридичноi вiдповiдальностi за порушення природноресурсового законодавства.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за природноресурсовi правопорушення передбачена у роздiлi 7 Кримiнального кодексу Украiни вiд 5 квiтня 2001 року, який цiлком присвячений злочинам проти довкiлля. Зазначений роздiл чинного кримiнального кодексу передбачаСФ вiдповiдний перелiк найбiльш небезпечних кримiнальних правопорушень у сферi використання природних ресурсiв i охорони довкiлля. До них вiдносяться: порушення правил екологiчноi безпеки-ст. 236; невжиття заходiв щодо лiквiдацii наслiдкiв екологiчного забруднення ст. 237; приховування або перекручування вiдомостей про екологiчний стан або захворюванiсть населення-ст. 238; забруднення або псування земель ст. 239; порушення правил охорони надр ст. 240; забруднення атмосферного повiтря ст. 241; порушення правил охорони вод ст. 242; забруднення моря ст. 243; порушення законодавства про континентальний шельф Украiни ст. 244; знищення або пошкодження лiсових масивiв - ст. 245; незаконна порубка лiсу ст. 246; порушення законодавства про захист рослин ст. 247; незаконне полювання ст. 248; незаконне заняття рибним, звiриним або iншим водним добувним промислом ст. 249; проведення вибухових робiт з порушенням правил охорони рибних запасiв ст. 250; порушення ветеринарних правил ст. 251; умисне знищення або пошкодження територiй, взятих пiд охорону держави, та обСФктiв природно-заповiдного фонду ст. 252; проектування чи експлуатацiя споруд без системи захисту довкiлля ст. 253; без господарське використання земель ст. 254. У чинному Кримiнальному кодексi без достатньоi уваги залишилися кримiнально-правовi засоби охорони окремих природних обСФктiв та iх ресурсiв, не говорячи вже про захист субСФктивних прав фiзичних i юридичних осiб на iхнСФ використання, i насамперед, на засадах права власностi. Змiст складiв злочинiв, закрiплених у 6 роздiлi Кримiнального кодексу злочину проти власностi, свiдчить про те, що в ньому немаСФ жодноi статтi, спецiально присвяченоi охоронi природних обСФктiв та захисту права власностi чинiв, закрiплених i на них. Навiть традицiйно жорстке огородження права державноi власностi на природнi ресурси залишено без належноi охорони кримiнально правовими засобами. Безумовно, може мати мiiе знищення чи пошкодження лiсових масивiв шляхом пiдпалу, незаконна порубка лiсу чи присвоСФння його окремих ресурсних компонентiв, порушення законодавства про захист рослин шляхом збору червоно-книжкових чи зелен?/p>