Юридична вiдповiдальнiсть за порушення екологiчного законодавства
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ом своiх природоохоронних функцiй слiд дотримуватися й iнших вимог трудового законодавства, зокрема стосовно термiнiв та порядку застосування диiиплiнарних стягнень. Покладаються вони у формi видання наказу або ухвалення вiдповiдного рiшення, якi пiдлягають доведенню до працiвника пiд розпис. У випадках вчинення диiиплiнарноi провини, що спричинило матерiальну шкоду довкiллю, може застосовуватися матерiальна вiдповiдальнiсть у розмiрах, в порядку та на умовах, передбачених трудовим законодавством. Таким чином, у подiбних випадках маСФ мiiе трудоправова матерiальна вiдповiдальнiсть, яка повязана з трудовими вiдносинами, а не майнова цивiльно-правова вiдповiдальнiсть, що зумовлена делiктними зобовязаннями, передбаченими у цивiльному законодавствi.
На вiдмiну вiд цивiльно-правовоi майновоi вiдповiдальностi, трудоправова матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв за порушення вимог природноресурсового законодавства маСФ цiлу низку особливостей.
Вони полягають у наступному: працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну пiдприСФмству, установi або органiзацii внаслiдок порушення покладених на них трудових обовязкiв; при покладаннi матерiальноi вiдповiдальностi трудовi права i законнi iнтереси працiвникiв гарантуються шляхом встановлення вiдповiдальностi лише за пряму дiйсну шкоду, лише у межах та в порядку, передбаченому законодавством, i за умови, якщо така шкода заподiяна пiдприСФмству.
Установi або органiзацii винними протиправними дiями працiвника, трудоправова матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв, як правило, обмежуСФться визначеною частиною заробiтку працiвника i не повинна перевищувати повного розмiру заподiяноi шкоди, за винятком випадкiв, передбачених законодавством; при наявностi зазначених пiдстав i умов матерiальна вiдповiдальнiсть може бути покладена незалежно вiд притягнення працiвника до диiиплiнарноi, адмiнiстративноi, чи кримiнальноi вiдповiдальностi; на працiвникiв не може бути покладена вiдповiдальнiсть за шкоду, що вiдноситься до категорii нормального виробничо-господарського ризику, а також за неотриманнi пiдприСФмством, установою або органiзацiСФю доходи та за шкоду, заподiяну працiвником, який знаходився в станi крайньоi необхiдностi; працiвник який заподiяв шкоду, може добровiльно вiдшкодувати ii цiлком або частково; за згодою власника або уповноваженого ним органу, працiвник може передати для вiдшкодування заподiяноi шкоди рiвноцiнне майно або виправити ушкоджений обСФкт.
При покладаннi трудоправовоi матерiальноi вiдповiдальностi на працiвникiв за природоохороннi правопорушення слiд дотримуватися й iнших вимог трудового законодавства. Ними, наприклад, СФ: обмеження матерiальноi вiдповiдальностi межами середньомiсячного заробiтку; визначення меж матерiальноi вiдповiдальностi у випадках, коли фактичний розмiр заподiяноi шкоди природним обСФктам перевищуСФ ii номiнальний розмiр: правомiрне покладання повноi матерiальноi вiдповiдальностi; дотримання вимог визначення розмiру шкоди та встановлення порядку ii вiдшкодування. Посадовi особи та спецiалiсти, виннi в порушеннi вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчноi безпеки, вiдповiдно до ч. 7 ст. 68 екологiчного закону, за поданням державних органiв охорони довкiлля згiдно з рiшеннями iх уповноважених органiв позбавляються премiй за основними результатами господарськоi дiяльностi повнiстю або частково.
РОЗДРЖЛ 2. ОСОБЛИВОСТРЖ ЗАСТОСУВАННЯ ЮРИДИЧНОРЗ ВРЖДПОВРЖДАЛЬНОСТРЖ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИДРЖВ ПРИРОДНИХ ОБРДКТРЖВ ТА РЗХ РЕСУРСРЖВ
2.1 Застосування юридичноi вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства
Природа СФ самодостатньою обСФктивною реальнiстю, яка здатна iснувати без будь-якого втручання i незалежно вiд людського усвiдомлення закономiрностей ii функцiонування. Проте життя людини та iснування суспiльства завжди були i залишаються обСФктивно повязаними з природним середовищем та використанням природних ресурсiв. Це пiдтверджуСФ тезу про те, що людина i суспiльство СФ продуктами розвитку природи i залишаються ii частинами, залежними вiд iснування природи. Безлiч видiв взаСФмодii людини i суспiльства з природним середовищем на рiзних етапах iх iснування умовно можна назвати природокористуванням. У лiтературi воно визначаСФться як процес взаСФмодii людини з природою, що здiйснюСФться з допомогою тих чи iнших способiв включення природних обСФктiв у сферу життСФдiяльностi людини з метою задоволення ii рiзноманiтних потреб.
В життСФдiяльностi людини i суспiльства протирiччя мiж економiчними й екологiчними iнтересами знаходять прояв у наступному: чим бiльше природних ресурсiв вилучаСФться з природного середовища для задоволення матерiальних потреб людини i суспiльства, тим гiрше якiсний стан природного середовища, що знижуСФ екологiчнi умови iснування людини i суспiльства. Тому задоволення одних iнтересiв повинно враховувати iншi iнтереси. Ними не можна вiльно поступатися, наприклад, шляхом збiльшення чи скорочення одних iнтересiв порiвняно з iншими. Навпаки, iх пропорцiйна залежнiсть обСФктивно закладена у закономiрностях iснування людини за рахунок природних багатств. Нехтування або iгнорування вказаноi закономiрностi призводить не тiльки до кризи iснування природи, а й до кризи буття самоi людини як природноi субстанцii, суспiльн