Юридична вiдповiдальнiсть за порушення екологiчного законодавства
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ого дозволу; здiйснювати на умовах спецiального дозволу консервацiю наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.
Користувачi надр зобовязанi: використовувати надра вiдповiдно до цiлей, для яких iх було надано; забезпечувати повноту геологiчного вивчення, рацiональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельнi дiлянки, порушенi при користуваннi надрами, в стан, придатний для подальшого iх використання у суспiльному виробництвi; виконувати iншi вимоги щодо користування надрами, встановленi законодавством Украiни.
Права користувачiв надр охороняються законом i можуть бути обмеженi лише у випадках, передбачених законодавством Украiни. Збитки, завданi порушенням прав користувачiв надр, пiдлягають вiдшкодуванню в повному обсязi вiдповiдно до законодавчих актiв Украiни.
Поряд з правами i обовязками користувачi надр, мають нести вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про надра. Порушення законодавства про надра тягне за собою диiиплiнарну, адмiнiстративну, цивiльно-правову i кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно з законодавством Украiни. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про надра несуть особи, виннi у: самовiльному користуваннi надрами; порушеннi норм, правил i вимог щодо проведення робiт по в геологiчному вивченню надр; вибiрковому виробленнi багатих дiлянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасiв корисних копалин; наднормативних втратах i погiршеннi якостi корисних копалин при iх видобуваннi; пошкодженнях родовищ корисних копалин, якi виключають повнiстю або суттСФво обмежують можливiсть iх подальшоi експлуатацii; порушеннi встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин; невиконаннi правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна i навколишнього природного середовища вiд шкiдливого впливу робiт, повязаних з користуванням надрами; знищеннi або пошкодженнi геологiчних обСФктiв, що становлять особливу наукову i культурну цiннiсть, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських i геодезичних знакiв; незаконному знищеннi маркшейдерськоi або геологiчноi документацii, а також дублiкатiв проб корисних копалин, необхiдних при подальшому геологiчному вивченнi надр i розробцi родовищ; невиконаннi вимог щодо приведення гiрничих виробок i свердловин, якi лiквiдовано або законсервовано, в стан, який гарантуСФ безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гiрничих виробок i свердловин на час консервацii.
Законодавчими актами Украiни може бути встановлено вiдповiдальнiсть й за iншi порушення законодавства про надра. Кримiнальний кодекс Украiни встановлюСФ кримiнальну вiдповiдальнiсть за порушення правил охорони надр. В ст. 240 Кримiнального кодексу йдеться про порушення встановлених правил охорони надр якщо це створило небезпеку для життя, здоровя людей чи довкiлля, а також незаконне видобування корисних копалин, крiм загальнопоширених,- караються штрафом у розмiрi до пятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до двох рокiв. Тi самi дiяння, вчиненi на територiях та обСФктах природно-заповiдного фонду або повторно, або якщо вони спричинили загибель людей, РЗх масове захворювання або iншi тяжкi наслiдки,- караються обмеженням волi на строк вiд двох до пяти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з конфiскацiСФю незаконно добутого i знарядь видобування.
Основний безпосереднiй обСФкт злочину - встановлений порядок рацiонального i комплексного використання й охорони надр та видобування корисних копалин, якi не СФ загальнопоширеними. Його додатковими факультативними обСФктами можуть бути життя i здоровя особи та iншi блага.
Предметом злочину СФ надра i кориснi копалини (крiм загальнопоширених).
Предметом злочину СФ незагальнопоширенi кориснi копалини загальнодержавного значення. Це горючi копалини (газ, нафта, вугiлля неметали (рiзноманiтна сировина, наприклад, хiмiчна, абразивна, гiрничорудна, для облицювальних матерiалiв), води (пiдземнi, поверхневi), iнертнi гази.
Не визнаються предметом злочину кориснi копалини мiiевого значення, якi розглядаються як загальнопоширенi (наприклад, галька, гравiй, пiсок (крiм формувального, скляного, такого, що використовуСФться у фарфорово-фаянсовiй, вогнетривкiй i цементнiй промисловостi), глина (крiм вогнетривкоi, тугоплавкоi, фарбувальноi та деякоi iншоi), крейда (крiм крейди для цементноi, хiмiчноi, скляноi, гумовоi промисловостi та для одержання глинозему з нефелiну), черепашник, камiнь бутовий, сланець (крiм горючого i покрiвельного)).
Предметом злочину, передбаченого ст. 240, СФ кориснi копалини в iх природному станi. Звернення на свого користь або користь iнших осiб природних ресурсiв, якi вилученi з надр завдяки вкладенiй працi людини, потрiбно, торф тощо), метали (чорнi, кольоровi, рiдкiснi, благороднi, розсiянi, рiдкiсноземельнi), розглядати як злочин не проти довкiлля, а проти власностi.
Квалiфiкуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 240) СФ: вчинення його на територiях та обСФктах природно-заповiдного фонду; повторно; спричинення загибелi людей, iх масового захворювання або iнших тяжких наслiдкiв.
Кодекс Украiни про адмiнiстративнi правопорушення встановлюСФ вiдповiдальнiсть за самовiльну забудову площ залягання корисних копалин, невиконання