Юридична вiдповiдальнiсть за порушення авторських та сумiжних прав

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство

?их прав у кожному конкретному випадку можуть визнаватись такi категорii осiб: спiвробiтники, якi безпосередньо працюють iз нелiцензiйним програмним забезпеченням i встановлюють нелiцензiйне програмне забезпечення на компютери, що пiдлягають продажу, або працюють продавцями нелiцензiйноi продукцii; системнi адмiнiстратори чи iншi особи, у службовi обовязки яких входить установка програмного забезпечення на компютери iнших спiвробiтникiв, налагодження i контроль; керiвники пiдприСФмств.

ВбачаСФться, що у випадку виявлення порушення авторських прав на компютернi програми найбiльш логiчним було б притягати до кримiнальноi вiдповiдальностi керiвникiв пiдприСФмств. Однак, як наголошуСФ В. Шаповал, пiд час досудового слiдства обвинувачення iнколи предявляСФться лише тим особам-працiвникам, якi мають спецiальнi знання у галузi компютерноi технiки i програмного забезпечення. У той же час, такий пiдхiд не завжди вiдповiдаСФ фактичним обставинам справи i принципам справедливостi та наявностi вини у iх дiях. [28]

Як зазначаСФ росiйський автор О. А. Дворянкiн, у правозастосовчiй дiяльностi порушення авторського права та (або) сумiжних прав здiйснюСФться, як правило, трьома субСФктами:

1) виробником контрафактноi продукцii;

2) оптовим розповсюджувачем даноi продукцii;

3) безпосереднiм розповсюджувачем (реалiзатором), який i здiйснюСФ торгiвлю контрафактною продукцiСФю, ii збут споживачам.

Таким чином, iз субСФктивноi сторони щодо дiяння порушення авторського права i сумiжних прав даний злочин вчиняСФться виключно у формi умислу (прямого або непрямого), про що прямо зазначаСФться у диспозицii ч. 1 ст. 176 КК Украiни (умисне порушення авторського права i сумiжних прав).

Змiст умислу винноi особи на порушення авторського права i сумiжних прав характеризуСФться сукупнiстю тих обСФктивних ознак даного посягання, яке вiдбуваСФться у ii свiдомостi i мають значення для квалiфiкацii вчиненого.

РЖнтелектуальний момент умислу порушника авторського права i сумiжних прав тут охоплюСФ не лише фактичний бiк дiянь щодо порушення авторського права i сумiжних прав, але й iх соцiальне значення. Вiн включаСФ усвiдомлення винною особою:

а) ознак предмету злочину, передбаченого ст. 176 КК Украiни, а через них i самого обСФкту даного злочину;

б) характер дiяння, що вчиняСФться;

в) суспiльну небезпеку та протиправнiсть його поведiнки, спрямованоi на порушення авторського права i сумiжних прав;

г) вiдсутнiсть вiдповiдного дозволу зi сторони субСФктiв авторського права та (або) сумiжних прав на здiйснення дiй, передбачених ст. 176 КК Украiни.

Вольовий момент умислу винноi особи полягаСФ у бажаннi вчинити цi дii, тобто протиправно вiдтворити, розповсюдити, тиражувати або iншим чином використати твори науки, лiтератури та мистецтва, компютернi програми, бази даних, виконання, фонограми, програми мовлення, а також порушити авторське право i сумiжнi права.

Слiд зазначити, що необережне вчинення самого дiяння Порушення авторського права i сумiжних прав не пiдпадаСФ пiд диспозицiю ч. 1 ст. 176 КК Украiни, а отже, не повинно тягти за собою кримiнальноi вiдповiдальностi за даною статтею КК Украiни.

РЖз пропозицiями деяких дослiдникiв про виключення слова умисне з контексту диспозицii ч. 1 ст. 176 КК Украiни, на наш погляд, погодитись не можна. Як вiдомо, кримiнальна вiдповiдальнiсть СФ найбiльш тяжким видом юридичноi вiдповiдальностi. Слiд зазначити, що поряд iз кримiнальною вiдповiдальнiстю за порушення авторського права та (або) сумiжних прав, чинне законодавство Украiни також передбачаСФ й iншi види юридичноi вiдповiдальностi винноi особи, зокрема, цивiльну та адмiнiстративну вiдповiдальнiсть.

Хоча КК Украiни i не мiстить норми про подвiйну форму вини, виходячи iз теоретичних положень науки кримiнального права, можна стверджувати, що iз субСФктивноi сторони склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 176 КК Украiни, характеризуСФться подвiйною формою вини, зокрема: умислом щодо самого дiяння (вчинення порушення авторського права та (або) сумiжних прав) та необережнiстю або умислом щодо спричинених таким дiянням похiдних (вторинних) наслiдкiв (завдання матерiальноi шкоди у великому розмiрi).

При цьому, теорiя кримiнального права вважаСФ, що злочини iз подвiйною формою вини в цiлому вважаються умисними, якщо вiдповiдно до викладеного у законi складу злочину вина особи щодо вчиненого нею дiяння може бути лише у формi умислу, а щодо похiдних (вторинних) наслiдкiв у формi як умислу, так i необережностi. У той же час злочини з подвiйною формою вини в цiлому вважаються необережними, якщо вiдповiдно до викладеного в законi складу злочину вина особи щодо вчиненого нею дiяння може бути як у формi умислу, так i у формi необережностi, а щодо похiдних (вторинних) наслiдкiв такого дiяння лише у формi необережностi.

Таким чином, оскiльки у диспозицii ч. 1 ст. 176 КК Украiни склад злочину тАЮпорушення авторського права i сумiжних правтАЭ передбачаСФ умисну форму вини щодо дiяння (порушення авторського права i сумiжних прав), а щодо його похiдних (вторинних) наслiдкiв (завдання матерiальноi шкоди у великому та/або особливо великому розмiрi) вина особи не СФ указаною (а отже, може бути як у формi умислу, так i у формi необережностi), на наш погляд, у цiлому, даний злочин слiд вважати вчиненим умисно.

До наведеного слiд додати, що субСФктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК Украiни, окрiм вини, характеризуСФться певними мотивами i метою, якi не впливають