Юридична вiдповiдальнiсть за порушення авторських та сумiжних прав
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
на квалiфiкацiю дiяння винноi особи як злочинне порушення авторського права i сумiжних прав.
Як уже було зазначено нами вище, найтиповiшими мотивами вчинення порушень авторського права i сумiжних прав СФ корисливiсть i карСФризм. Разом iз тим, порушення авторського права i сумiжних прав може бути вчиненим iз найрiзноманiтнiших мотивiв, у тому числi тих, котрi не мають низинного, зокрема, корисливого мотиву.
Мета злочину у бiльшостi випадкiв збiгаСФться iз його мотивами, хоча iнодi набуваСФ i самостiйного значення. Так, плагiат може бути здiйснений iз метою вступу до творчоi спiлки, захисту дисертацii тощо. Слiд мати на увазi, що мотиви та мета порушення авторського права i сумiжних прав не мають значення для квалiфiкацii злочину, проте, вони враховуються судом при обраннi виду та визначення розмiру покарання за порушення авторського права i сумiжних прав.
Квалiфiкованими видами злочину СФ:
1) вчинення його повторно;
2) завдання матерiальноi шкоди в особливо великому розмiрi (цей розмiр визначено у примiтцi до ст. 176);
3) за попередньою змовою групою осiб;
4) вчинення його службовою особою з використанням службового становища;
5) органiзованою групою;
6) якщо вони завдали матерiальноi шкоди в особливо великому розмiрi.
Вiдповiдно до п.16 Постанови Пленума Верховного Суду Украiни вiд 03.06.2005 №8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил, встановивши при розглядi справи про правопорушення, назване в ст. 345 Митного кодексу Украiни (перемiщення товарiв через митний кордон Украiни з порушенням прав iнтелектуальноi власностi), що в дiях винноi особи СФ ознаки злочину, склад якого передбачений ст. 176 КК (порушення авторського права i сумiжних прав), суддя маСФ в установленому порядку поiнформувати про це прокурор.
РОздРЖл 3. Основнi напрямки вдосконалення ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВРЖДПОВРЖДАЛЬНРЖСТЬ за ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ТА СУМРЖЖНИХ ПРАВ
3.1 Прогалини в законодавствi та заходи щодо вдосконалення цивiльного законодавства про вiдповiдальнiсть за порушення авторських та сумiжних прав
На наш погляд, глави Цивiльного кодексу Украiни (далi - ЦК), присвяченi захисту права iнтелектуальноi власностi, ще до кiнця не вiдпрацьованi i не можуть надати надiйного та ефективного захисту. Слiд мати на увазi, що у Кодексi термiни охорона прав i захист прав не СФ синонiмами. Пiд охороною прав треба розумiти правове регулювання суспiльних вiдносин, що складаються у процесi створення, оформлення i використання результатiв iнтелектуальноi, творчоi дiяльностi у найширшому значеннi. Пiд захистом прав у Кодексi слiд розумiти встановлену вiдповiдальнiсть за будь-якi посягання на права iнтелектуальноi власностi, за будь-якi iх порушення. Це вiдповiдаСФ загальновизнаним поглядам.
У ЦК Украiни передбачено способи захисту прав iнтелектуальноi власностi залежно вiд ii виду. На нашу думку, такий пiдхiд до захисту прав на однi i тi самi обСФкти не виправданий.
Вiдповiдальнiстю за порушення права iнтелектуальноi власностi можна визнати лише вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням, включаючи втрачену вигоду. Чинне законодавство Украiни про iнтелектуальну власнiсть припускаСФ також в окремих випадках вилучення котрафактних примiрникiв творiв, а також матерiалiв i устаткування, що використовувалися для iх вiдтворення. При цьому варто мати на увазi, що суд маСФ право прийняти таке рiшення, але не зобовязаний. От i вся цивiльно-правова вiдповiдальнiсть за порушення права iнтелектуальноi власностi. Стягнення прибутку (доходу), отриманого порушником внаслiдок порушення авторських i сумiжних прав, замiсть вiдшкодування збиткiв i виплати компенсацii, до уваги не береться, оскiльки останнi СФ нiчим iншим як рiзновидом вiдшкодування збиткiв.
Водночас, ст. 52 Закону передбачаСФ, що при визначеннi розмiрiв збиткiв, моральноi (немайновоi) шкоди суд зобовязаний виходити iз сутi порушення, майновоi i моральноi шкоди, завданоi особi, яка маСФ авторське право i (або) сумiжнi права, а також iз можливого доходу, який могла б одержати ця особа. Така постановка питання, безперечно, заслуговуСФ на повагу, однак на практицi ii застосувати вкрай важко, а iнколи й неможливо.
Перше питання постаСФ в оцiнцi судом сутi порушення, адже тут вiдiграють роль кiлька чинникiв, кожний з яких може дуже сильно вплинути на остаточне рiшення:
СубСФктивна думка кожноi людини (зокрема, суддi) про те, що саме вважаСФться тяжким порушенням, а що легким, адже визначення ступеня серйозностi порушення авторських та сумiжних прав прямо залежить вiд активностi адвоката в судовому процесi, ставлення суспiльства до правопорушення i вiд особистоi думки суду.
Розмiр завданоi моральноi шкоди, який i без того СФ дуже спiрним питанням в будь-якому судовому процесi.
Найбiльш складним питанням СФ визначення майновоi шкоди, що була завдана особi внаслiдок правопорушення. Тут очевидною СФ необхiднiсть застосування вiдповiдноi категорii знань, що допоможе визначити конкретний ii розмiр. Тож доречним буде провести експертизу з цього питання. Однак, якi питання треба поставити експерту? Про який, наприклад, стабiльний прибуток може йти мова, якщо ринок iнтелектуальноi власностi постiйно змiнюСФться i дуже сильно залежить вiд вподобань кожноi людини окремо i суспiльства загалом. [29]
Цiлком резонно виникаСФ запитання, як бути у тих випадках, коли порушення права iнтелектуальноi власностi СФ, а збиткiв немаСФ. Адже цивiл?/p>