Юридична вiдповiдальнiсть за порушення авторських та сумiжних прав
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
бити: якими правовими та органiзацiйними заходами запобiгти порушенням? Тим бiльше, що внаслiдок поширення порушень прав виробникiв фонограм зростаСФ тиск на економiку Украiни з боку розвинених краiн свiту.
В Украiнi пiдвищення уваги до охорони прав на iнтелектуальну власнiсть повязують зi здобуттям нею незалежностi. Правовiдносини в сферi iнтелектуальноi власностi регулюються окремими положеннями Конституцii Украiни, Цивiльного, Господарського, Митного та Кримiнального кодексiв, Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення та процесуальними кодексами, дiють спецiальнi закони. Крiм того, Украiна СФ учасницею багатьох мiжнародних договорiв у сферi iнтелектуальноi власностi.
У вiдповiдностi зi ст.41 Закону Украiни тАЬПро власнiстьтАЭ обСФктами права iнтелектуальноi власностi СФ здобутки науки, лiтератури i мистецтва, вiдкриття, винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, рацiоналiзаторськi пропозицii, знаки для товарiв i послуг, результати науково-дослiдних робiт i iншi результати iнтелектуальноi працi [9]. Нормативно-правове регулювання зазначеного iнституту поряд iз законодавством про власнiсть здiйснюСФться безпосередньо Законом Украiни тАЬПро авторське право i сумiжнi праватАЭ, у ст.1 в якiй вказуСФться, що дiйсний Закон охороняСФ особистi (немайновi) i майновi права авторiв i iхнiх правонаступникiв, повязанi зi створенням i використанням досягнень науки, лiтератури i мистецтва (авторське право), i права виконавцiв, виробникiв фонограм, органiзацiй мас-медiа (сумiжнi права) [10]. РЖншими словами, у законi прямо закрiплений двуединий змiст авторського права i сумiжних прав як рiзновиду права iнтелектуальноi власностi i прiоритет у змiстi особистих (немайнових) прав.
Конституцiя Украiни гарантуСФ свободу лiтературноi, художньоi, науковоi та технiчноi творчостi. Кожний громадянин Украiни маСФ право на результати своСФi iнтелектуальноi, творчоi дiяльностi. Нiхто не може використовувати iх без згоди, за винятками, встановленими законом.
В Украiнi право iнтелектуальноi власностi вiдносно нове правове явище, яке хоча й побудоване на тих же засадах, що i в iнших краiнах, але ще не забезпечене належним чином нi матерiально, нi органiзацiйно, нi кадрово. Не потрiбно забувати i реалii перехiдного перiоду: значна кримiналiзацiя економiки, корупцiя, низька законослухнянiсть населення, низький рiвень достатку основноi частини населення, зокрема молодi i проблеми ii працевлаштування, що призводить до вимушеного придбання контрафактного товару. Здебiльшого, як свiдчить практика, порушниками авторських i сумiжних прав СФ молодi люди, якi обiзнанi у технiчних особливостях копiювання носiiв. Крiм того, ослабли публiчно правовi способи охорони прав iнтелектуальноi власностi.
В силу того, що авторське право та сумiжнi права належать до предмета права iнтелектуальноi власностi iхнiй правовий статус СФ таким само, як i статус будь-якого iншого права власностi з притаманною йому ознакою недоторканостi. Однак межi недоторканостi будь-якого права iнтелектуальноi власностi не можуть бути абсолютними. Прикладом тому СФ права авторiв i виконавцiв на створенi ними твори науки, лiтератури та мистецтва, коли автор, перебуваючи в договiрних вiдносинах iз видавництвом, театром та iншими органiзацiями-користувачами, припускаСФ, що в ходi пiдготовки твору до видання до нього будуть внесенi вiдповiднi змiни. Але редактор або режисер, довершуючи твiр, не мають права без згоди автора порушувати його задум, особливостi стилю тощо.
З iншого боку, недоторканiсть твору для автора може породжувати майновi наслiдки, оскiльки перекручення або спотворення театром пСФси пiд час постановки може знизити вiдвiдуванiсть установи або призвести до виключення пСФси з репертуару театру. В свою чергу, це призведе до зменшення розмiру винагороди автора або припинення ii виплати. Такi умовностi вносять деякi корективи в розумiння як недоторканостi обСФктiв авторського та сумiжних прав, так i в саме поняття захисту авторських прав.
Зважаючи на вищевикладене можна дiйти висновку, що обСФкти авторського права i сумiжних прав прямо чи опосередковано захищаються цiлим рядом правових iнститутiв, якi у сукупностi можуть забезпечити публiчно-правову охорону iнтелектуальноi власностi.
Чинне законодавство Украiни щодо iнтелектуальноi власностi заклало досить ТСрунтовнi засади правовоi охорони результатiв iнтелектуальноi творчоi дiяльностi. Проте, оцiнюючи це законодавство в цiлому позитивно, все ж не можна не вiдзначити його окремих недолiкiв.
Отже, цiльноi взаСФмоузгодженоi системи норм про захист права iнтелектуальноi власностi чинне законодавство Украiни не мiстить. РЖстотним недолiком системи захисту iнтелектуальноi власностi СФ також ii занадто низька ефективнiсть. Порушники права iнтелектуальноi власностi не дуже бояться застосування до них встановлених чинним законодавством санкцiй. РЖнколи доходи вiд неправомiрного використання чужого твору чи обСФкта сумiжного права перевищують встановленi санкцii у сотнi раз i з лихвою перекривають понесенi витрати.
Потрiбна бiльш жорстка система захисту прав iнтелектуальноi власностi, застосування якоi маСФ назавжди вiдбити у порушника бажання використати неправомiрно твiр чи обСФкт сумiжного права.
Недолiками iснуючоi системи захисту права iнтелектуальноi власноi СФ також вiдсутнiсть спецiалiзованих судiв i суддiв, що зумовлюСФ досить тривалi строки розгляду навiть не дуже складних справ з пр