Типологiя держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ворюСФ цiлу систему рiзноманiтних соцiально-полiтичних iнститутiв у виглядi полiтичних партiй, держави, громадських органiзацiй. Головне мiiе серед них посiдаСФ держава.
Серед усiх iнших iнститутiв капiталiстична держава. вирiзняСФться, по-перше, наявнiстю в неi таких важливих засобiв владарювання, як величезна озброСФна армiя, розвiдка, контррозвiдка, полiцiя, вязницi, жандармерiя. Вони надають реальну силу панiвнiй елiтi. Без них практично було б неможливим здiйснення економiчноi i полiтичноi влади цього класу, що складаСФ меншiсть суспiльства, над переважною бiльшiстю.
По-друге, до числа специфiчних рис i особливостей, властивих капiталiстичнiй державi, варто вiднести володiння нею такими потужними економiчними, полiтичними, iдеологiчними i правовими важелями впливу на систему суспiльних вiдносин та iнститутами, що дозволяють iй посiдати в структурi полiтичноi системи буржуазного суспiльства одне з найголовнiших, провiдних мiiь.
У мiру того, як зростають економiчнi, полiтичнi, iдеологiчнi та iншi потенцii цiСФi держави в усiх сферах життя суспiльства, зокрема у сферi виробництва, розподiлу i споживання матерiальних i духовних благ, воно все бiльше перетворюСФться у найважливiший економiчний чинник, виступаСФ в ролi значноi економiчноi i соцiально-полiтичноi сили. Зосереджуючи у своiх руках, крiм державного бюджету, величезну кiлькiсть промислових, транспортних та iнших виробничих пiдприСФмств, а також широка мережа торговельних, кредитних, науково-дослiдних та iнших установ, капiталiстична держава сьогоднi виступаСФ в полiтичнiй i економiчнiй системi суспiльства одночасно як значний виробник, покупець i споживач, як власника матерiальних i духовних благ, великого банкiра i кредитора та як монополiста вироблених нею товарiв i рiзних соцiальних послуг, що надаються ii вiдповiдними органами [9,c.59].
По-третСФ, специфiчною рисою й особливiстю капiталiстичноi держави СФ ii спроможнiсть виступати по вiдношенню до рiзних фракцiй панiвного класу та iхнiх органiзацiй у якостi так званого "сукупного капiталiста", що виходить у своiй повсякденнiй дiяльностi не з iнтересiв i безпосереднiх цiлей окремих капiталiстiв або монополiй, а керуСФться iх "сумарними" цiлями й iнтересами.
На державу, як на "iдеального сукупного капiталiста" покладаються такi рiзноманiтнi за своiм характером, але однаковi за своСФю соцiально-класовою сутнiстю й змiстом завдання, як: а) "нiвелювання", згладжування внутрiшньокласових протирiч i розходжень, що iснують мiж рiзними частинами панiвного класу буржуазii; б) зведення розрiзнених, а найчастiше протилежних одних одному iнтересiв рiзноманiтних фракцiй буржуазii до певного спiльного знаменника; в) визначення спiльних, стратегiчних цiлей i перспектив подальшого розвитку панiвного класу i його найближчих союзникiв; г) забезпечення за допомогою усiх засобiв, РЖдо знаходяться в розпорядженнi держави, безперешкодного розвитку капiталiстичноi економiки, змiцнення i подальшого удосконалення полiтичноi системи суспiльства, пiдвищення ефективностi офiцiйноi iдеологii тощо [13,c.79].
2.4 Соцiалiстична держава
Теоретичнi основи соцiалiстичноi держави були закладенi у працях основоположникiв наукового комунiзму К. Маркса i Ф. Енгельса i розвинутi утворах В. РЖ. Ленiна, а також у документах комунiстичних партiй i наукових дослiджень учених, що стоять на марксистсько-ленiнських позицiях.
РЖз моменту свого зародження марксистське вчення про державу взагалi i про соцiалiстичну державу особливо пiддавалося рiзким нападкам i критицi з боку представникiв рiзноманiтних полiтичних течiй та iдеологiй. ПiддаСФться воно iм i сьогоднi. Це цiлком природно i зрозумiло, якщо виходити з багаторазово пiдтвердженоi життСФвоi тези про те, що будь-яке вчення про державу завжди вiдбиваСФ певнi, нерiдко дуже суперечливi полiтичнi погляди й iнтереси, а також несумiснi одинi з одними полiтичнi цiнностi й амбiцii.
Марксистське вчення про соцiалiстичну державу, на вiдмiну вiд iнших умiнь i доктрин, практично не було цiлком реалiзовано в жоднiй з iснувавших ранiше або iснуючих держав. У СРСР i в багатьох iнших краiнах, що називали себе соцiалiстичними, починалися спроби реалiзацii iдеi соцiалiстичноi держави. Проте в силу багатьох обСФктивних i субСФктивних причин вони виявилися безуспiшними. Замiсть соцiалiстичноi держави,, що вiдповiдаСФ марксистськiй доктринi, були створенi ii сурогати, псевдомарксистськi iнститути держави [12,c.77 -78].
Марксисти всiх вiдтiнкiв i напрямкiв кажуть про науковiсть i прогресивнiсть розвинутих ними iдей про соцiалiстичну державу, iх полiтичнi й iдеологiчнi опоненти, природно, стверджують протилежне [20,c.84].
Проте, незалежно вiд оцiнок i пiдходiв до вивчення марксистського вчення про соцiалiстичну державу, головнi його постулати i вихiднi постанови залишаються такими:
По-перше, соцiалiстична держава, вiдповiдно до марксистськоi теорii, виникаСФ не еволюцiйним шляхом, шляхом поступового переростання буржуазноi держави в соцiалiстичну, а шляхом здiйснення соцiалiстичноi революцii. Найближчою метою комунiстiв, зазначалося в "Манiфестi Комунiстичноi партii", СФ "повалення панування буржуазii, завоювання пролетарiатом полiтичноi влади". А "першим кроком у робочiй революцii" СФ "перетворення пролетарiату в панiвний клас, завоювання демократii". У роботах класикiв марксизму-ленiнiзму ретельно розроблена теорiя соцiалiстичноi р