Типологiя держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Львiвський державний унiверситет внутрiшнiх справ
Кафедра теорii та iсторii держави i права
Курсова робота на тему:
Типологiя держави
План
держава капiталiстичний соцiалiстичний феодальний
Вступ
1. Поняття типу держав та проблеми iх класифiкацii
2. Загальна характеристика основних типiв держав
2.1 Соцiально-економiчна основа i сутнiсть рабовласницькоi держави
- Феодальна держава, ii соцiально-економiчна основа i сутнiсть
- Капiталiстична держава
- Соцiалiстична держава
3. Окремi типи сучасних держав
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Категорiя тип держави посiдаСФ самостiйне мiiе в теорii держави i права, тому що даСФ можливiсть бiльш повного вiдображення сутностi держави, яка змiнюСФться, особливостей ii виникнення й еволюцii, можливiсть побачити в цiлому iсторичний прогрес державноорганiзованого суспiльства.
Необхiдно враховувати, що кожна держава розвиваСФться у конкретному суспiльствi, у конкретний час i в конкретних iсторичних, географiчних, зовнiшнiх умовах. Категорiя тип держави абстрагуСФться вiд них i бере до уваги найбiльш загальнi риси iх виникнення та розвитку.
Питання про типи СФ питанням про методологiчно правомiрне осмислення явищ, незмiнно плинних i мiнливих, як сталих, так i тривалих. У науцi про державу ми мусимо вдаватися до такого способу мислення, бо маСФмо тут справу з явищем, яке не тiльки розвиваСФться, а й зазнаСФ деяких перетворень i перевтiлень. Так, скажiмо, абсолютно-монархiчна держава, без сумнiву, виросла з феодальноi, а держава конституцiйна з абсолютно-монархiчноi. Але попри те, що цей перехiд нерiдко вiдбувався дуже повiльно, i розвиток пiсля цього переходу не припинився, так що кожна державна форма у свою чергу вiдбивала рiзнi стадii розвитку, все ж держава з переходом вiд однiСФi форми до iншоi перевтiлювалася, i ми повиннi уявляти собi кожну з цих форм у ii найтиповiших рисах.
Цi методологiчнi засади ми й можемо взяти за основу для подальшого розгляду питання, яке наiiкавить. З одного боку, ми будемо оглядатися на те, що кожна державна форма лише повiльно входить у ту чи iншу конкретну державну органiзацiю, з iншого нам правитимуть за критерii оцiнки iдеальнi типи державного буття у своiй непохитнiй теоретичнiй СФдностi.
Метою висвiтлення даноi теми СФ дослiдження причин розмежування типiв держави, вмiння розрiзняти види правлiння, оскiльки розмаiття держав, що мали мiiе в iсторii розвитку людства та iснують нинi, потребуСФ iх певноi упорядкованостi, класифiкацii за загальними та особливими ознаками.
Основною класифiкацiСФю держав СФ iх подiл i обСФднання за типами, тобто сукупнiстю найбiльш суттСФвих ознак. За критерiй iсторичноi типiзацii держав найчастiше береться поняття суспiльно-економiчноi формацii, яке включаСФ сукупнiсть усiх суспiльних вiдносин у iх взаСФмозвязку з домiнуючим способом суспiльного виробництва. Наукова класифiкацiя iсторичних типiв держав виходить з тих положень, що, по-перше, певним iсторичним етапам розвитку людства вiдповiдають притаманнi тiльки iм спосiб виробництва та характер виробничих вiдносин; по-друге, економiчний лад обумовлюСФ всi iншi суспiльнi вiдносини i разом з ними утворюСФ iсторичний тип суспiльства; по-третСФ, кожному iсторичному типу суспiльства властивий тiльки свiй тип державноi органiзацii.
1. Поняття типу держави та проблеми класифiкацii
Глибоке i всебiчне вивчення держави передбачаСФ використання диференцiйного пiдходу до цiСФi матерii. Це означаСФ, перш за все, необхiднiсть розгляду ii не тiльки у якостi явища, що iсторично iснувало i iснуСФ як таке, у виявленнi його особливих родових рис, але i важливiсть вивчення його у бiльш конкретному i в бiльш наближеному до реальноi iсторичноi дiйсностi планi. З теоретичноi i практичноi точок зору досить важким уявляСФться не тiльки повне i точне визначення того, що таке держава "взагалi", якими специфiчними ознаками i рисами вона володiСФ i чим вона як соцiальний iнститут вiдрiзняСФться вiд iнших. Не менш важливим СФ встановлення того, якою була держава на рiзних етапах розвитку суспiльства i що вона являСФ собою на сучасному етапi.
Вiдповiдь на цi та багато iнших питань логiчно пiдводять нас до необхiдностi видiлення iз сукупностi всiх держав, якi коли-небудь iснували, iснують сьогоднi i тих, якi зявляться у майбутньому певних типiв держав, до необхiдностi iх типологii ("типiзацii") чи класифiкацii [13,c.63].
Першi спроби типiзацii держав були зробленi ще Арiстотелем, який вважав, що основними критерiями розмежування держав СФ, по-перше, кiлькiсть осiб, пануючих у державi i, по-друге, мета, яку здiйснюСФ держава. Вiн розрiзняв правлiння одного, правлiння небагатьох, правлiння бiльшостi, а держави подiляв на правильнi (де досягаСФться загальне благо) i неправильнi (де переслiдуСФться приватна мета).
Г. РДллiнек пiдкреслював, що, незважаючи на постiйний розвиток i перетворення, можна встановити певнi характернi ознаки, якi надають тiй чи iншiй державi або групi держав упродовж iх iсторii вiдповiднi риси певного типу. Вiн видiляСФ iдеальний та емпiричний типи держав, де перша це помiркована держава, якоi в реальному життi не iснуСФ. Емпiричний тип визначають у результатi порiвняння реальних держав мiж собою: давн