Студентство та вищі навчальні заклади Росії та України (наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.)
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?дитися педагогічна практика.
На Московських вищих жіночих курсах працював кваліфікований склад професорів і викладачів. Це були по перевазі великі вчені-педагоги університету й інших вищих навчальних закладів Москви. Великий внесок у роботу курсів внесли Ф.А. Бредихін, А.Н.Веселовський, В.И.Вернадський, Р.Ю.Випнер, Н.Д. Зелінський, В.О.Ключевський, В.К. Млодзиєвський, Д.Н. Прянишніков, И.М. Сєченов, Н.И.Стороженко, К.А. Тімірязєв, М.С.Тихомиров, П.К.Штернберг, Г.И.Челпанов, А.А.Ейхенвальд.
Тривалий час душею курсів був С.А. Чаплигін, другому й останній по рахунку директор курсів, що обирався на цю посаду в 19051918р. Деканами курсів були відомі учені професори В.М. Хвостів, Д.М.Петрушковський, В.Ф.Давидовський.
Курси нерідко піддавалися гонінням з боку царського уряду і міністерства народної освіти, тому що багато курсисток брали участь у революційно-демократичному русі. За викладачами і слухачками курсів був установлений нагляд поліції і жандармерії. У 1886р. був заборонений прийом на курси. Тому був період, коли курси працювали усього лише як колективні уроки Суспільства виховательок і вчительок. Офіційно курси знову відновили свою діяльність по высочайше затвердженому рішенню Державної Ради в 1900р.
Багато курсисток піддавалися арештам. Значна частина їх через переслідування і тяжке положення змушена була кидати навчання, не одержавши відповідного документа про освіту.
Незважаючи на це, Московські вищі жіночі курси підготували великий загін вчительської інтелігенції. Через курси за всі роки їхнього існування пройшло понад 20 тис. чоловік.
Після Великої Жовтневої революції на базі Московських вищих жіночих курсів був створений 2-й Московський державний університет, потім перетворений у Московський державний педагогічний інститут ім. В.И. Леніна.
У Москві існували й інші жіночі курси: однорічні вечірні Лубянські (18691889), названі так по місцю занять у будинку 3-й гімназії на Б. Лубянці; історико-філологічні і юридичні вищі жіночі курси Полторацького; вечірні колективні уроки по історії і літературі; різні приватні жіночі курси.2.10; 105
У 1878р. у Петербурзі відкриваються вищі жіночі Бестужевські курси, засновані кружком передових інтелігентів у. главі з професором А.Н.Бекетовим, що одержали назву бестужевських по імені першого голови педагогічної ради курсів професори історії К.Н.Бестужева-Рюміна. У цьому ж році виникло суспільство для доставляння кошт вищим жіночим курсам, що знайшло для них приміщення на Сергієвській вулиці столиці, а потім побудувало на власні гроші будинок на 10-й лінії Васильївського острова.
У 1886р. Бестужевські курси й інші вищі жіночі навчальні заклади були закриті і знову відновлені тільки в 1890р.
У рік установи на Бестужевських курсах навчалося 254 слухачки, у 1885р. їх стало 785, у 1909р. понад 5 тис. чоловік. За 34 роки своєї роботи (18781912) Бестужевські курси закінчили майже 4 тис. чоловік; 2/3 з них стали педагогами.
Випускниці вищих жіночих курсів у 1904р. одержали право викладати в старших класах жіночих середніх навчальних закладів предмети словесно-історичного і фізико-математичного циклів.
У 1906р. міністерство народної освіти надало бестужевкам право викладати в окремих класах чоловічих навчальних закладів. У 1910р. Державна рада офіційно визнала Бестужевські курси вищим навчальним закладом, рівним університетові.
На Бестужевських курсах працювали кращі професори і викладачі Петербурзького університету й інших вузів столиці. Рівень знань бестужевок був, як правило, досить високим, наближаючи до рівня університетського утворення.
Петербурзькі Бестужевські вищі жіночі курси проіснували до Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Наступний етап (18891905) почався поновленням прийому слухачок на Петербурзькі вищі жіночі курси. У 90-х рр. XIX ст. проблема розвитку вищої жіночої освіти знову придбала загальноросійське звучання завдяки публічно-просвітительським акціям професорів і викладачів Московського, Новоросійського (в Одесі), Харківського університетів. Відомими стали так називані колективні уроки при Московському суспільстві виховательок і вчительок. Вони складалися з публічних лекцій, семінарів, лабораторних занять і, власне кажучи, продовжили справу закритих Вищих жіночих курсів професори В.И. Герьє. Їх проводили И.М. Сєченов, К.А.Тімірязєв, Р.Ю.Виппер, В.И.Вернадський, С.А. Чаплигін, Д.Н. Прянишніков і інші. До 1899р. число слухачок уроків досягло 800 чоловік. У 1900р. міністр освіти Н.П.Боголепов настояв на відтворенні замість них Московських вищих жіночих курсів під обовязковим контролем Міністерства народної освіти.2.3; 134
Серед інших вищих жіночих курсів у дореволюційний період у Петербурзі діяли: курси М.А.Лохвицькой Скалон (з 1895р. курси готували викладачів нових мов, а з 1903р. і вчителів географії); курси виховательок і керівниць фізичного виховання П.Ф.Лесгафта (з 1896р.); природничонаукові курси для підготовки вчительок географії і природознавства (з 1903р.); курси Н.П. Раєва в складі двох відділень юридичні й історико-літературного (з 1906р.); курси И.В. Дмитрієва з трьома факультетами: історико-філологічні, фізико-математичні і юридичним; юридичні курси Песковської та інші.2.10; 100
У 1903р. у Петербурзі на базі жіночих педагогічних курсів при жіночій гімназії був організований жіночий педагогічний інститут, у який приймалися дівчини, що закінчили гімназії й інститути шляхетних дівиць. Інститут належав відомству установ імператриці Марії. Царський уряд планував зробити з ви