Студентство та вищі навчальні заклади Росії та України (наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.)
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
закрити. Почалися пошуки нових, більш зручних форм підготовки вчителів для середніх шкіл, що продовжувалися багато років і безуспішно. 2.10; 75
Готування вчителів середніх шкіл з мізерною педагогічною і методичною підготовкою стали проводити історико-філологічні і фізико-математичні факультети університетів. Університети давали студентам педагогічні знання, як правило, тільки, на факультативних педагогічних курсах і по урізаних програмах.
В другій половині XIXв. учителів гімназій, реальних училищ і інших середніх навчальних закладів, крім університетів, готували також інші вищі навчальні заклади, зокрема два історико-філологічних інститути у Петербурзі і Ніжині.
У Петербурзі історико-філологічний інститут був створений у 1867р. Це був закритий навчальний заклад, що готував для гімназій вчителів історії (з географією), російської мови і словесності, древніх мов. Термін навчання в ньому був чотири роки: два роки теоретичних і два роки спеціального і практичного навчання. На чолі інституту знаходився директор, що був безпосередньо підлеглий міністрові народної освіти. Його заступником був інспектор із трьома помічниками наставниками студентів. Інститут мав ученого секретаря, секретаря правління, екзекутора (він же економ), бухгалтера й інших працівників. У штат інституту входили 5 ординарних і 5 екстраординарних професорів, 5 викладачів і законовчитель. Навчальною частиною формально керувала професорська конференція, а господарської правління. Річний бюджет інституту на початку його діяльності складав близько 90 тис. карбованців, з яких на зміст студентів відпускалося 25 тис. руб. При інституті в 1870р. була відкрита гімназія.
В інститут приймалися особи, що досягли 17-літнього віку, що закінчили гімназії і духовні семінарії, що пройшли вступні екзамени по російській і древній мовам і не мають моральних і тілесних недоліків. З 1877р. абітурієнти, що мають в атестатах оцінку 4 по мовах, від вступних екзаменів звільнялися. Штатне число студентів складало 100 чоловік, однак крім штатних вакансій інститут мав 23 десятки стипендіатів від синоду, Кавказького, Віленського і Дерптського навчальних округів, Західного і Східного Сибіру.2.10; 77
Навчальний план інституту відображав офіційну тенденцію до класицизму в освіті. Він містив у собі закон божий, філософію (із психологією, логікою й історії-філософії), педагогіку і дидактику, грецьку мову і грецьку словесність, латинську мову і римську словесність, росіянку словесність з історією церковнословянської і російської мов, загальну історію, німецька і французька мови.
Студенти інституту піддавалися посиленій ідеологічній обробці в дусі вірності цареві і самодержавно-становому ладові. Для перевірки знань призначалися так називані репетиції, іспити (по всіх предметах за навчальний рік), домашні читання і курсові твори. На третьому і четвертому курсах навчання студенти інституту розділялися на наступні розряди (відділення): древніх мов, російської словесності (з 1864 по 1884р.), історії (з 1869 по 1875р.), історії і географії (з 1875р.).
Невстигаючі студенти або залишалися на другий рік, або відчислялися з правом підготовки до іспиту на звання вчителя повітового училища. Студенти, що зі своєї ініціативи залишали інститут до закінчення повного курсу, повинні були сплатити за весь період навчання до 400 руб. за рік. Випускники інституту, відзначені звання вчителя гімназії, після річної роботи мали право здавати іспиту на магістерську ступінь. Термін обовязкової служби складав 6 років.
За 18671900р. Петербурзький історико-філологічний інститут випустив 562 педагога, з них абсолютна більшість працювали викладачами древніх мов.
Учителів гімназій готував також Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородько, що виник у 1875р. на базі юридичного ліцею. Він користувався такими ж правами, як і Петербурзький інститут, але підкорявся попечителеві Київського навчального округу. Контингент студентів і в цьому інституті був невеликим: спочатку 100, а в наступні роки 4042 чоловік. За 18751900р. інститут випустив 321 учителя. Інститут утримувався на кошти державного казначейства (7075 тис. руб. у рік) і асигнування засновників ліцею (14,2 тис. руб. у рік). При інституті працювала гімназія з пансіоном. У її чотирьох вищих класах училося і виховувалося 120 стипендіатів і майбутніх студентів інституту.
Організація навчального процесу в інституті князя Безбородько була приблизно такий же, як у Петербурзькому історико-філологічному інституті. Педагогічні науки в інституті недооцінювалися. Директор інституту Н.Е. Шпаків вважав, що в роботі вчителя педагогічна теорія не має значення. Незначну частину вчителів древніх мов у цей час випускали також вчительський інститут словянських стипендіатів (для словян-іноземців, що закінчили закордонні університети) і Лейпцігська філологічна семінарія, створена в 1873р. при Ціль інституту складалася в готуванні знаючих викладачів стародавніх мов для середніх і вищих навчальних закладів Росії. Лейпцігському університеті і при Ціль інституту складалася в готуванні знаючих викладачів стародавніх мов для середніх і вищих навчальних закладів Росії. перетворена пізніше в Російський філологічний інститут. У 1884р. було затверджене Положення про цей інститут. Ціль інституту складалася в готуванні знаючих викладачів стародавніх мов для середніх і вищих навчальних закладів Росії. Термін навчання був 3 роки, для випускників, що м?/p>