Студентство та вищі навчальні заклади Росії та України (наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.)
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
ого профілю. Безуспішно професорські колегії клопотали про відкриття нових кафедр, про офіційне розширення навчальних програм.2.3; 128
По програмах викладання і внутрішніх розпорядків фактично одно факультетним університетом був Демидівський юридичний ліцей у Ярославлі.
Під особливим заступництвом царського прізвища складалися аристократичні юридичні школи: Олександрівський ліцей (колиш. Царськосільський, 1811), училище правознавства (1835), Ліцей в память цесаревича Миколи (Катковський) (1869). Перші два призначалися тільки для дворянської еліти. Катковський ліцей був усестановим. Навчання в них було надзвичайно дорогим (до 800 карбованців у рік). Ліцеї мали однотипну організацію: були закритими навчальними закладами з гімназичними і трирічними вищими юридичними класами. З їхніх стін вийшли багато ієрархів царської адміністрації, видатні діячі вітчизняної культури.
Фахівців зовнішньополітичних служб у країнах Сходу, чиновників внутрішньої колоніальної адміністрації випускали навчальні відділення східних мов Міністерства закордонних справ (1828), Лазаревський інститут східних мов у Москві (1848). У 1899р. у їхню групу ввійшов Східний інститут у Владивостоці.2.3; 128
Дворічне Навчальне відділення східних мов МЗС готувало драгоманів (перекладачів) для російських посольств, місій, консульств у країнах Ближнього і Середнього Сходу, а також Південно-Східної Європи і Північної Африки, що інколи знаходилися під Османським пануванням. У студенти відділення приймалися, що закінчили з відзнакою східний факультет Петербурзького університету і спеціальні класи Лазаревського інституту східних мов, православні, росіяни по підданству і походженню. Комплект слухачів не перевищував 10 чоловік.
У 18831910 рр. при Навчальному відділенні східних мов діяли трирічні курси східних мов для офіцерів усіх видів зброї з подібною програмою і з комплектом курсантів у 5 чоловік.
Лазаревський інститут східних мов у Москві був центром навчання вірменів з російських підданих і закордонних. Приймалися також юнаки інших національностей. Інститут складався з гімназичних і трирічних спеціальних класів, прирівняних до вищого навчального закладу. Крім закінчивших гімназичне відділення студентами останніх приймалися юнаки усіх станів, без розходження і віросповідання з атестатом зрілості або рівнозначним свідченням.
Заняття в інституті здійснювалися на кафедрах вірменської, турецько-татарської, арабської, перської словесності, російської, грузинської мов, практики перської, турецької й арабської мов, східної каліграфії. Випускники інституту спрямовувалися на дипломатичну службу в країни Ближнього і Середнього Сходу, поповнювали корпус чиновників кавказької адміністрації, обирали наукове поприще.
Чиновників вищої кваліфікації для адміністративних і торгово-промислових установ Східно-азіатської Росії і суміжних з нею держав готував Східний інститут у Владивостоці. Він складався з китайсько-японського, китайсько-корейського, китайсько-монгольського і китайсько-маньчжурського відділень. В інституті малося також військове відділення, де навчалися офіцери, включаючи і тих, які закінчили військові академії. Вони поповнювали розвідувальні служби в армії, виконували військово-дипломатичні функції.
У 1897р. у Петербурзі відкрився Жіночий медичний інститут. Спочатку його задача була в тім, щоб доставляти особам жіночій статі медичну освіту, переважно пристосоване до лікування жіночих і дитячих хвороб і до акушерської діяльності. Курс навчання був розрахований на 5 років. Випускниці інституту одержували професійне звання жінка-лікар із правом лікарської практики і заняття різних лікарських посад, але без прав державної служби. У 1904р. було затверджено нове положення про Жіночий медичний інститут. По програмах викладання він прирівнювався до медичних факультетів університетів, оскільки став не тільки готувати фахівців з жіночих і дитячих хвороб, але і випускати лікарів широкого профілю. Слухачки одержували, як і випускники університетів, звання лікаря, зі всіма наданими цим званням правами на медичну діяльність і службу, крім прав по чиновиробництву.2.3; 129
Мало відрізнялася від університетської програма викладання у Військово-медичній академії (1798). До 1912р. це був напіввійськовий навчальний заклад, що готував лікарів переважно для військового і морського відомств. Частина її випускників, однак, йшла на цивільну службу. У студенти академії приймалися тільки власники атестатів зрілості, а також випускники фізико-математичного і студенти медичних факультетів університетів. З 1905р. почався також прийом тих, які закінчили загальні класи Пажеського і кадетських корпусів. У 19121913р. академія була перетворена в повноправний військово-навчальний заклад для підготовки лікарів тільки для збройних сил.
Поповненням викладацького корпуса середніх навчальних закладів, чинів навчальної адміністрації поряд з університетами займалися спеціальні педагогічні вищі навчальні заклади Петербурзькі і Ніжинський історико-філологічні інститути, Педагогічний інститут ім. П.Г. Шелапутіна, Жіночий педагогічний інститут.
У цілому в 1913/14 навчальному році в університетах і школах університетського класу навчалося більш 41 тис. студентів.
Закриті церковні училища київська (1701), Московська (1775), Казанська (1797), Петербурзька (1797) православні духовні академії давали вищу богословську освіту переважно ?/p>