Стратегiчне управлiння пiдприСФмством на основi цеху товарiв широкого споживання ВАТ "Запорiжсталь"
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
и для диференцiацiСЧ;
Крiм того, концепцiя ланцюжкiв цiнностей використаСФться при пошуку джерел конкурентноСЧ переваги.
РЖдентифiкацiя джерел конкурентноСЧ переваги здiйснюСФться в кiлька етапiв. При цьому перший етап СФ загальним незалежно вiд загального типу стратегiСЧ: зменшення витрат або диференцiацiя.
Етап 1. Визначення вiдповiдного ланцюжка цiнностей i рознесення витрат i активiв по видах дiяльностi.
Етап 2. Якщо метою СФ досягнення конкурентноСЧ переваги через зниження витрат:
а) аналiз поводження витрат у кожному видi дiяльностi з урахуванням основних факторiв розвитку;
б) визначення вiдповiдних витрат конкурентiв i джерел розходжень конкурентних позицiй фiрм;
в) перевiрка можливостi досягнення нових конкурентних переваг за рахунок перебудови ланцюжка цiнностей або контролю за факторами розвитку витрат.
Якщо метою СФ досягнення конкурентноСЧ переваги через диференцiацiю:
а) побудова ланцюжка цiнностей клiСФнта й ранжирування його критерiСЧв покупки товару;
б) визначення того, як фiрма створюСФ або може створювати цiннiсть для клiСФнта;
в) контроль за тим, щоб ця створювана для клiСФнта вартiсть була СЧм замiчена, i визначення суми необхiдних для цього витрат;
г) оцiнка можливих витрат на диференцiацiю (дiйсних i майбутнiх).
1.2 Методи конкурентного аналiзу
Конкурентний аналiз, або аналiз конкурентних позицiй компанiСЧ, займаСФ одне iз провiдних мiiь у стратегiчному менеджментi, тому що саме на основi цього аналiзу приймаються рiшення про стратегiСЧ компанiСЧ. Розглянемо рiзнi пiдходи до конкурентного аналiзу.
Гарвардська школа бiзнесу стояла в джерел розвитку концепцiСЧ розробки стратегiСЧ пiдприСФмства. Модель ГарвардськоСЧ школи бiзнесу - LCAG (рис. 1.1), названа по iнiцiалам авторiв: Learned, Christensen, Andrews, Guth, ТСрунтуСФться на аналiзi:
- переваг i недолiкiв пiдприСФмства;
- можливостей i погроз, що виходять вiд оточення;
- системи базових цiнностей керiвникiв компанiСЧ, що визначають СЧСЧ головнi цiлi.
Основним принципом побудови моделi СФ пошук вiдповiдностi мiж сильними й слабкими сторонами пiдприСФмства й можливостями й погрозами оточення з урахуванням системи цiнностей керiвникiв.
Першими, хто вiдреагував на модель LCAG, були консалтинговi фiрми, якi порахували подiбний пiдхiд занадто загальним i запропонували зосередитися на головному - на аналiзi конкурентних переваг компанiСЧ. Бостонська консалтингова група (БКГ) була однiСФСЧ з перших у цiй областi.
Рис. 1.1. Гарвардська модель стратегiчного аналiзу
З iнiцiативи Брюса Хендерсона Бостоньска консалтингова група (БКГ) розробила модель, що базувалася на наступнiй теоретичнiй передумовi.
Якщо в конкурентному середовищi рiвень цiн визначаСФться витратами найменш ефективного, але проте необхiдного для задоволення iснуючого попиту виробника, то пiдприСФмство завжди буде зацiкавлено працювати в тiй галузi, у якiй воно здатно провадити продукцiю з найменшими витратами й продавати неСЧ за найменшою цiною протягом значного промiжку часу. Таким чином, протягом цього промiжку часу пiдприСФмство буде здатно:
1. Одержати бiльше значнi кошти, чим його конкуренти.
2. РЖнвестувати бiльше коштiв у розвиток свого пiдприСФмства й умiти протистояти погiршенню ситуацiСЧ на ринку.
3. Досягти кращих результатiв дiяльностi, чим конкуренти.
Але для того щоб забезпечити собi тривалий характер подiбноСЧ переваги, необхiдно враховувати життСФвi цикли рiзних стратегiчних зон господарювання фiрми. Метод БКГ дозволяСФ на основi вивчення видiв дiяльностi компанiСЧ скласти оптимальний портфель цих видiв дiяльностi, а також оцiнити позицiСЧ конкуруючих фiрм по вiдношенню друг до друга. Це один з методiв матричного аналiзу, що базуСФться на використаннi матрицi господарського портфеля. Дана матриця являСФ собою таблицю, у якiй зiставляються стратегiчнi позицiСЧ кожного структурного пiдроздiлу диверсифiкованоСЧ компанiСЧ (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Матриця БКГ Рiст-частка ринку
По осях фiксуються темпи росту галузi й вiдносна частка ринку. Кожний господарський пiдроздiл представлений у виглядi кружка, розмiр якого визначаСФться часток прибутку даного пiдроздiлу в загальному прибутку корпорацiСЧ вiд всiх видiв дiяльностi. Якщо на базi матрицi БКГ рiвняються вiдноснi позицiСЧ рiзних компанiй, то розмiр кола вiдповiдаСФ розмiру аналiзованого ринку, тобто сумарному обсягу продажiв всiх фiрм.
Спочатку методологiя БКГ довiльно дiлила темпи росту галузi на висок i низькi, проводячи границю на рiвнi подвоСФного темпу росту ВНП плюс темпи iнфляцiСЧ. Однак ця границя могла бути встановлена на будь-якому рiвнi (5%, 10% або на якiмсь iншому, що менеджери вважали прийнятним). Господарськi пiдроздiли, що дiють у швидко зростаючих галузях, повиннi попадати у квадранти з високими темпами росту. У свою чергу, пiдроздiли, що дiють у повiльно зростаючих галузях, попадають у квадранти з низькими темпами росту (повiльно зростаючими можна назвати тi галузi, якi перебувають у станi зрiлостi, стагнацiСЧ або спаду). Практично не маСФ змiсту встановлювати границю мiж високими й низькими темпами росту на рiвнi нижче 5%.
Вiдно