Стилi бароко i класицизму в СФвропейському мистецтвi XVIIтАУXVIIРЖ ст.
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?тампiв, у проявi електризму.
Кращi набутки зрiлого класицизму знаходять пiдтримку, поширення у творчiй практицi украСЧнських архiтекторiв та скульпторiв.
Вiдомi зодчi першоСЧ половини ХРЖХ ст такi як Андрiй Воронихiн, Андрiян Захаров, Олександр Брюллов, Василь Стасо, Вiкентiй Береттi доповнили основну формулу класицизму, положенням про цiлiснiсть i ансамблю та його синтез iз давньою забудовою. Виняткову увагу вони придiляти СФдностi архiтектурних споруд.
Найвеличнiшiй будiвлi за СЧхнiм задумом, мали вiдповiдати вимогам кругового або секторально-панорамного огляду i мати iдеальнi пропорцiСЧ з рiзних точок зору. На них мав триматися ансамбль вулицi, площ, кварталiв. Одним з найбiльших досягнень зрiлого класицизму було втiлення в практику синтезу архiтектури й скульптури. В першiй пол. ХРЖХ ст спiвдружнiсть цих двох мистецтв досягла небувалоСЧ досконалостi.
Серед значних i найкращих споруд кiнця ХVРЖРЖРЖ ст видiляСФться пятибанний Спасо-Преображенський собор у НовгородiСiверському, закладений за планом петербурзького архiтектора Дж. Кваренчi. Собор розмiщено у центрi забудови монастиря.
Квадратна у планi будова з чотирьох бокiв маСФ виступи. На виступу головного фасаду створено портик-лоджiю з чотирьма колонами, затиснутими мiж двома антами. Боковi виступи пiдкреслено чотирьма пiвколонами з яких середнi напiвкруглi, а двi крайнi квадратнi. Боковi входи оригiнально розмiщено в нiшах. Апсида схiдного фасаду маСФ вигляд пiвротонди з причетвертими колонами.
Наприкiнцi ХVРЖРЖ ст в украСЧнських мiстах дуже поширений був тип традицiйноСЧ селенськоСЧ хати тАЬна двi половинитАЭ. Тепер збiльшуються розмiри i ускладнюСФться планування. Поступово виробився тип i так званого прибуткового будинку. Зявляються дво i триповерховi жилi споруди.
Розвиток архiтектури КиСФва значною мiрою повязаний з iмям визначного архiтектора Андрiя Миленського, який народився в 1766 р. в сiмСЧ вiйськовослужбовця. Свiй шлях у будiвельнiй справi вiн почав у 1775 р. Потiм навчався в Кремлiвськiй експедицiСЧ пiд керiвництвом К. Бланка, а з 1787 р. в Петербурзi у Кваренчi, де працював 5 рокiв. Миленський за короткий час перетворив патрiархальний КиСЧв з його численними монастирями i руСЧнами колишньоСЧ могутностi й слави на сучасне СФвропейське мiсто. Пiд його керiвництвом було покладено багато вулиць, також визначив i Хрещатик як головну в майбутньому вулицю КиСФва. Щоб звязати Хрещатик з пiдСЧздними шляхами, Миленський пересiк його почато Олександрiвською вулицею мiж Подолом i Печерськом, а кiнець Хрещатика продовжив на Зх i Пд однiСФю з найдовших у тогочасному КиСФвi вулиць Василiвською. На Хрещатику Миленський збудував перший у мiстi театр iз залом на 470 мiiь (не зберiгся). У 1802 р. за проектом Миленського споруджено перший на УкраСЧнi тАЬПамятник на честь поновлення магдебурзького праватАЭ, що являСФ собою тосканську колону з пСФдисталом у виглядi арки.
Для памятника обрали мiiе в кiнцi ХрещатоСЧ долини, на березi Днiпра, в оточеннi зеленi, де за переказами вiдбувалося хрещення киян у 988 р. У 1810 р. на Аскольдовiй могилi споруджено церкву-Ротонду у виглядi мовзолею-памятника Аскольдовi, якого за лiтописом вважали першим киСЧвським князем. Церква стоСЧть у чудовому природному оточеннi. Пiсля нищiвноСЧ пожежi Подолу у 1811 р. Миленському довелося багато попрацювати над забудовою цiСФСЧ частини мiста. Вiн поновлюСФ старi будiвлi i будуСФ багато нових. У Фролiвському монастирi Миленський спорудив Воскресенську церкву з центральною ротондою, перекритою банею, та з двома боковими симетричними крилами.
Церква звiсно мала вигляд цивiльноСЧ будiвлi, й мала хрест на банi, який свiдчив про СЧСЧ культове призначення. Найбiльшою спорудою КиСФва першоСЧ половини ХРЖХ ст була будiвля унiверситету. РЗСЧ будiвник В. Береттi вiдомий архiтектор, чия майстернiсть склалася пiд впливом його вчителя по АкадемiСЧ мистецтв А.Захарова i Тома де Томана, з яким Береттi довелося згодом працювати в Петербурзi. Будiвлю унiверситету розмiщено на перехрестi двох основних магiстралей нового мiста, завдяки чому вона добре повязана з Хрещатиком, Печерськом i старим мiстом. Головний фасад корпусу унiверситету виходить на Володимирську вулицю.
Центральний парадний вхiд акцентовано восмиколонним портиком iонiчного рдеру. Спокiйна гладь стiн пiдкреслюСФться рустованим цоколем, обрамленням вiконних прорiзiв, поясом другого поверху з пiдвiконними балюстрадами й деталями чавунного литва.
Через значних висотних споруд цього часу видiляСФться дзвiниця Успенського собору в Харковi, зведена за проектом архiтектора РД. ВасильСФва у память перемоги над Наполеоном. Кожен iз 4-ох ярусiв дзвiницi являСФ собою самостiйну ордерну композицiю, а пятий ярус становить барабан увiнчаний позолоченою банею.
У другiй Пол. ХVРЖРЖРЖ ст розгорнулися значнi будiвельнi роботи на пiвднi УкраСЧни. За короткий час там виникли такi значнi як РДлисаветград, Херсон, Марiуполь, Катеринослав, Одеса.
У плануваннi й забудовi цих мiст брали участь видатнi петербурзькi архiтектори.
У 1818-1920 рр. За проектом В. Стасова у центральнiй частинi мiщанського передмiстя спорудили памятник видатному англiйському гуманiстовi Дж. Говарду, який помер у Херсонi. За заповiтом над його могилою поставлено обелiск iз сонячним годинником. На початку 1790 р. архiтектору РЖ. Старову доручили обрати нову територiю, скласти проект мiста МиколаСФва. В архiтектурi МиколаСФва у прямих вулицях i великих площах вiдразу вiдчуваСФться характер мiста спланованого на класицистичних засадах. Цент