Стилi бароко i класицизму в СФвропейському мистецтвi XVIIтАУXVIIРЖ ст.
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ральна площа була на перетинi двох головних широких вулиць. РЗСЧ забудова складалася з церкви на честь Григорiя Вiрменського, будiвель магiстрату, з камяними лавками. Найзначнiшою з них СФ камяний двоповерховий будинок. До нього симетрично прилягають з обох бокiв крила у виглядi вiдкритих галерей, якi надають будiвлi легкостi. Перший поверх магiстрату маСФ вигляд аркади на яку спираСФться стiна другого поверху, а колони бокових галерей повязують будинок з iншими будiвлями площi.
В iнших будiвлях у МиколаСФвi також вiдчуваСФться намагання по-новому трактувати класику смiливим застосуванням форм деревяноСЧ архiтектури, навiяних народноСЧ творчостi.
Найбiльшого розвитку серед мiст кiнця ХVРЖРЖРЖ-ХРЖХ ст досягла Одеса. РЗРЗ збудували в 1794 р. на мiii турецькоСЧ фортецi Хаджибей. У 1803 Одеса ще була невеликим мiстом з девятьма тисячами жителiв. У мiстi було 14000 будинкiв i землянок, незакiнченi церкви, 39 невеликих фабрик, 200 крамниць i магазинiв. В 1804 р. градоначальник Одеси А.Е. РишельСФ замовив проект театру вiдомому архiтекторовi Тома де Томану.
Прихильник форм античноСЧ архiтектури, Томан казав, що його театр являСФ тАЬподобу невеликого грецького храмутАЭ. Театр збудований у 1809 р. поблизу моря добре видiлявся серед навколишньоСЧ забудови i кожен хто приСЧжджав до Одеси морем, першою бачив цю споруду. У забудовi Одеси брали участь петербурзькi архiтектори, такi як Ф.К. Боффо, Г.РЖ. Горiчеллi, У.Козлов, Ф.К. Боффо був родом iз СардинiСЧ. За сорок рокiв творчоСЧ дiяльностi вiн спорудив кiлька найзначнiших будiвель. Основним архiтектурним акцентом СФ центральна напiвкругла площа, вона збудована двома симетрично розташованими увiгнутими будинками. Саме ця архiтектурна iдея яскраво виявлена у величезних Потьомкiнських сходах. Сходи, памятник i вулиця мiж увiгнутими будинками становлять композицiйну поперечну вiсь бульвару, що подiляСФ його на двi частини. Бульвар обмежують з двох бокiв комплекси будов садиба Воронова та будинок СтароСЧ бiржi. Воронцовський палац збудований за проектом Боффо. Палац маСФ чудовi iнтерСФри, якi вiдзначаються декоративним багатством i художнiм смаком.
Всi кiмнати мали паркетну пiдлогу, були обставленi англiйськими меблями. Архiтектура будинку колишньоСЧ староСЧ будiвлi з двома прекрасними ризалiтами й колонадою, що обСФднуСФ СЧх збудованоСЧ за проектом Дж. Кваренгi. Протягом першоСЧ третини ХРЖХ ст Сiмферополь перетворився на значне мiсто, з характерною для раннього класицизму трипроменевою системою плану, з центральною напiвкруглою площею перед собором. Вiд часiв пiзнього класицизму в Сiмферополi зберiгся сiмнадцятиметровий обмiн iз свiтло-зеленого дiориту, споруджений 1842 р. Вiн спираСФться на кубiчну основу, що пiдноситься на високому цоколi. Обелiск замикаСФ перспективу вулицi.
Серед нових мiст найбурхливiше розвивався Севастополь. Велику роль у плануваннi i забудовi мiста вiдiграли вiйськовi iнженери. Севастополь зростав дуже швидко. В 1804 р. Севастополь оголосили головним вiйськовим портом Чорноморського флоту, а згодом фортецею.
Особливу дiяльнiсть по забудовi Севастополя розвинув видатний флот овець i вчений М. ЛазарСФв. В архiтектурi Севастополя переважали давньогрецькi форми. В греко доричному ордерi збудовано в 1843 р. Петропавлiвський собор, що являСФ собою периптер з сорока чотирьма колонами. При Морськiй бiблiотецi було споруджено так звану башту вiтрiв. На верхньому крузi барельСФфи, якi зображують мiфологiчних героСЧв. Будинок МорськоСЧ бiблiотеки було зруйновано, але башта збереглася, до наших днiв, нагадуючи про архiтектуру першого перiоду розвитку мiста.
На початку ХРЖХ ст одним з найцiкавiших зразкiв архiтектури у Львовi СФ великий будинок, оздоблений камяним рельСФфом рiзьбленням. Вхiд будинку пiдкреслено греко доричними колонами. Головний фасад прикрашають рельСФфнi античнi композицiСЧ, створенi скульпторами Г. Вiтвер-ом i А. Шiмзером.
ПривертаСФ увагу також будiвля по Вiрменськiй вулицi, фасад якого оздоблюють шiсть iонiчних пiлястрiв що обСФднують 2 i 3 поверхи. Пiд вiкнами третього поверху виконано пять барельСФфних композицiй. У центрi зображено Хроноса, а по боках чотири пори року. Будинок маСФ балкон з красивою залiзною огорожею ковальська робота, що широкою смугою нiби вiдмежовуСФ основу цокольний поверх на який спираСФться вся споруда.
Для пiзнього перiоду класицизму характерний розвиток прибуткового будинку. До цiСФСЧ категорiСЧ належить збудований у 1842 р. так званий театр С. Скарбка у Львовi. Театр вбудовано у велику чотирьохповерхову споруду з квартирами. Головний фасад пiдкреслено винесенням уперед портиком, який спираСФться на аркаду.
Вплив класицизму й певною мiрою позначився й на народнiй архiтектурi. Його формальнi елементи проявилися при плануваннi сiл, мiстечок, будiвництвi церков. Проникнення елементiв класицизму в народну архiтектуру повязане з характером мiiевого будiвельного матерiалу, яким на бiльшiй частинi було дерево.
Класицизм в архiтектурi закiнчився в 60-х роках ХРЖХ ст Але цей рубiж дуже умовний, бо традицiСЧ, здобутки в мiстобудуваннi справляли вплив i на архiтектурну практику наступних часiв. Регулярна система планування мiста, видатнi палацово парковi комплекси розкривають багатства будiвельноСЧ i художньоСЧ культури тих часiв i займають значне мiiе в загальнiй культурнiй спадщинi украСЧнського народу.
Висновок
XVII-XVIII ст. були вирiшальними у формуваннi культури Нового часу, що тiсно повязано з виходом на iсторичну арену нового класу - буржуазiСЧ. РЗСЧ