Стилi бароко i класицизму в СФвропейському мистецтвi XVIIтАУXVIIРЖ ст.
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
економiчне утвердження, полiтична боротьба супроводжувалися складанням нового свiтогляду. Завдяки численним вiдкриттям видатних вчених стався переворот у поглядах на природу, утвердилася матерiалiстична картина свiту. Було поставлене питання про справедливий устрiй людського суспiльства. Вiдповiдь на нього шукали блискучi мислителi епохи Просвiтництва. Ускладнюються форми художньоСЧ творчостi. Якщо в середнi вiки СФднiсть СФвропейськоСЧ культури була наслiдком СЧСЧ нерозвиненостi, то тепер виникають умови для СФдностi культурного процесу вже на iншому якiсному рiвнi. Перерахованi культурнi процеси були однiСФю з передумов буржуазних революцiй в АнглiСЧ, а особливо у ФранцiСЧ.
Якщо говорити про загальну характеристику художньоСЧ культури доби Просвiтництва, то слiд вiдзначити, що вона СФ новим вiдкриттям, новим щаблем на шляху розвитку свiтовоСЧ планетарноСЧ художньоСЧ культури, СЧй властиве таке художнСФ сприйняття, як iнтимнiсть, лiризм, гостра спостережливiсть, проникнення в людськi пристрастi i характери. Водночас, здобутки художньоСЧ культури доби Просвiтництва, досягнутi цiною втрати унiверсальноСЧ повноти у зображеннi духовного життя, цiлiсностi у втiленнi естетичних iдеалiв суспiльства, властивих мистецтву попереднiх рокiв.
Замiсть свавiльного iндивiдуалiста епохи Вiдродження i регламентованого пiдданого перiоду класицизму в XVII ст. героСФм мистецтва стаСФ громадянин, який утверджуСФ свободу в рамках полiтики. Д. Дефо, Д. Свiфт, Г. Фiддiнг, Г. Лессiнг, А. Лесаж, П. Бомарше, Вольтер, Д. Дiдро репрезентують у своСЧй творчостi розумне, саму природнiсть людини. Для них розвязання усiх колiзiй зумовлено просвiтленням життя, розумом, знаннями.
Просвiтницький рацiоналiзм найiнтенсивнiше наповнювався гуманiстичним змiстом. Так, якщо в класицизмi "розумнiсть" творiв мистецтва була показником СЧхнiх художнiх якостей, то тепер вона сприймаСФться i як додаткове свiдоцтво його моральних вартостей. Краса i добро все тiснiше зближуються через посередництво iстини. Звiдси моралiзаторський пафос самого мистецтва Просвiтництва та зростаючий iнтерес до проблеми пiднесеного. Реалiзм Просвiтництва вже не висуваСФ таких могутнiх титанiв, як мистецтво Вiдродження. Велич духу, неймовiрна напруга загальнолюдських пристрастей замiнюСФться дещо спритнiстю винахiдливого героя.
Мистецтво демократизуСФться i звертаСФться до життСФвого матерiалу найрiзноманiтнiших верств, залучаючи низи суспiльства. Уважно простежуСФться суспiльне життя людей. Провiдним жанром у лiтературi стаСФ соцiально-побутовий роман. Площина уваги художникiв весь час розширюСФться.
Використана лiтература
- 50 бiографiй майстрiв захiдно-СФвропейського мистецтва.Видавництво "Радянський художник", Ленiнград 1965 р.
- Богомолов А. С. Античная философия. - М.: изд-во МГУ, 1985
- Бенеш Отто. Искусство Северного Возрождения. - М., 1973.
- Вельфлин Г. Ренессанс и бароко, пер. с нем. - СПБ, 1913.
- Виппер Б. Р. Статтi про мистецтво. - М., 1990.
- Горфункель А. X., Философия эпохи Возрождения. - М.: Высшая школа, 1990.
- Гриненко Г.В. Хрестоматия по истории мировой культуры. - М.: Юрайт, 1998.
- Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. - М.: Искусство, 1984.
- Енциклопедiя мистецтва. М., 2000.
- РЖсторiя культури. М., 1999.
- РЖсторiя мистецтва закордонних краСЧн. - Том 2. Видавництво "Академiя художникiв". М., 1990.
- РЖсторiя свiтовоСЧ культури. - Либiдь, 1994.-320 с.
- История искусства зарубежных стран. - М.: Искусство, 1980.
- История средних веков. - В 2-х тт. / Под ред. Сказкина С. Д. - М.: Высшая школа, 1977.
- Культура зпохи Возрождения й Реформации. - М., 1981.
- УкраСЧнська та зарубiжна культура. К., 2001.