Реалiзацiя принципу наступностi у процесi опанування учнями основ образотворчоСЧ грамоти
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ь з образотворчого мистецтва, проведено дослiдження рiвнiв художнiх знань i вмiнь та iнтересiв дошкiльнят i молодших школярiв.
РЖРЖРЖ роздiл присвячений шляхам реалiзацiСЧ принципу наступностi в образотворчiй дiяльностi i формуванню художнiх iнтересiв першокласникiв на основi наступностi.
У висновках сформованi теоретичнi результати роботи, показана СЧх практична значимiсть.
Додатки включають таблицi, розробки урокiв з образотворчого мистецтва для 1 класу.
Апробацiя. Основнi положення дипломноСЧ роботи заслуховувались та обговорювались на засiданнi секцiСЧ образотворчого мистецтва кафедри культурологiСЧ та украСЧнознавства, розробленi уроки проведено з учнями пiд час проходження педагогiчноСЧ практики.
Роздiл РЖ. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
РЖ.1 Сучаснi науковi пiдходи до органiзацiСЧ навчального процесу з образотворчого мистецтва
Реформування середньоСЧ загальноСЧ освiти ставить перед вчителем проблеми, якi повязанi з органiзацiСФю та здiйсненням навчального процесу. Нового осмислення вимагають такi питання: для чого навчати? (цiлi та завдання освiти); чому навчати? (змiст освiти); як навчати? (методи та форми навчання); реальний результат навчального процесу? (контроль, корекцiя та оцiнювання навчальних досягнень учнiв).
Традицiйна система освiти головним чином спрямована на пiдготовку виконавця, життСФдiяльнiсть якого повинна вiдбуватися у вiдносно стабiльних умовах. Теперiшнiй час маСФ iншi ознаки, а саме: iнформацiйну насиченiсть, постiйнi змiни соцiальних i полiтичних умов, конкурентнiсть. Тому сьогоднi вiд середньоСЧ загальноСЧ освiти суспiльство чекаСФ формування не тiльки високоосвiченоСЧ особистостi, а випускника, здатного до самоорганiзацiСЧ, саморозвитку, реалiзацiСЧ власних здiбностей i потенцiалу, здатного жити та працювати в умовах нестабiльностi, адаптуватися до внутрiшнiх та зовнiшнiх умов.
Важливе значення для здiйснення такоСЧ мети маСФ курс образотворчого мистецтва в початковiй школi, пiд час вивчення якого закладаються основи образотворчоСЧ грамоти i вiдповiдно вiдбуваСФться:
- початкове знайомство з вiтчизняною та свiтовою художньою культурою;
- розвиваСФться почуття гармонiСЧ та естетичного смаку;
- формуСФться особистiсно-цiннiсна оцiнка свiту;
- вiдпрацьовуються вмiння висловлювати власнi почуття та думки засобами образотворчого мистецтва та розумiння художньо-образних творiв;
- розвиваються творчi здiбностi, нестандартне мислення.
Якостями творчоСЧ людини СФ нелiнiйне (мислення в кiлькох напрямках) та нестереотипне (не за звичним штампом) мислення, сприйняття навколишньоСЧ дiйсностi, вмiння фантазувати. Фантазiя уявлення це здатнiсть людини створювати ранiше не бачене. Але для цього необхiдно мати запас знань, спостережень, переживань. Завдання вчителя створити умови для засвоСФння нових знань та вмiнь, розвитку та саморозвитку творчих задаткiв учнiв. Для виховання творця вчитель маСФ сам бути творчою
Для реалiзацiСЧ навчального процесу вчителю недостатньо тiльки добре знати свiй предмет й освiтню галузь, до якоСЧ вiн належить, бути творчою особистiстю i мати високий рiвень загальноСЧ ерудицiСЧ. Вчителю ще треба йти в ногу з часом, орiСФнтуватися у сучасних концепцiях та напрямках розвитку освiти, збагачувати свiй досвiд новими технологiями та методиками, що зявляються в теорiСЧ та практицi навчання. Для управлiння якiстю навчання йому необхiдно знати i вмiти те, що необхiдно педагогу тому, хто веде за собою. А саме:
- визначати цiлi навчання з урахуванням вiкових особливостей дiтей;
- планувати сумiсну дiяльнiсть з учнями i пiдготувати календарно-тематичне планування навчального матерiалу з вiдбором його змiсту;
- органiзовувати здiйснення навчального процесу, пiдiбравши доцiльнi методи та форми навчання;
- використовувати рiзнi способи мотивацiСЧ для активного сприйняття та результативноСЧ роботи учнiв;
- здiйснювати контроль за навчальними досягненнями учнiв як результату навчального процесу, для чого необхiдно визначити критерiСЧ та iнструментарiй оцiнювання результатiв навчання;
- вносити необхiднi корективи у навчальний процес за аналiзом одержаних результатiв вiдповiдно до встановлених цiлей.
Вчителю слiд памятати, що навчальний процес являСФ собою цiлiсну соцiально-педагогiчну систему, яка мiстить цiлi, змiст, форми, методи, результат навчання. Тому реалiзацiя одного з СЧСЧ елементiв вимагаСФ системного, комплексного пiдходу до реалiзацiСЧ iнших елементiв у певнiй взаСФмодiСЧ, вiдповiдно до внутрiшнiх та зовнiшнiх умов системи.
Шкiльна практика частiше вказуСФ на те, що вчитель початковоСЧ школи рiдко прагне до науковостi в своСЧй педагогiчнiй дiяльностi. Але саме наука та вiдповiдна СЧй теорiя мiстять теоретичне обТСрунтування, узагальнення досягнень практики, вказують на перспективнi шляхи СЧСЧ розвитку; роблять дiяльнiсть вчителя свiдомою, органiзованою на вiдмiну вiд простого функцiонування.
В наш нестабiльний час швидких змiн актуальним стаСФ звертання до синергетичного пiдходу, який зявився в серединi XX ст. На рубежi столiть iдея розвитку, еволюцiСЧ проникаСФ не тiльки в усi галузi природних явищ, але й розповсюджуСФться на соцiальну сферу. Цей факт знайшов своСФ втiлення у формуваннi нового наукового напрямку, який спрямований на вивчення механiзмiв самоорганiзацiСЧ складних систем в умовах нестабiльностi синергетики.
Вченими було в