Реалiзацiя принципу наступностi у процесi опанування учнями основ образотворчоСЧ грамоти

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



ДИПЛОМНА РОБОТА

Реалiзацiя принципу наступностi у процесi опанування учнями основ образотворчоСЧ грамоти

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи викладання образотворчого мистецтва

РЖ.1 Науковi пiдходи до органiзацiСЧ навчального процесу з образотворчого мистецтва

РЖ.2 Врахування вiкових особливостей учнiв у навчально-виховному процесi

РЖ.3 Питання наступностi i художнього iнтересу в психолого-педагогiчнiй лiтературi

Роздiл РЖРЖ. Образотворча дiяльнiсть дошкiльнят i молодших школярiв

РЖРЖ.1. Стан навчання образотворчого мистецтва в дитячому садку i школi

РЖРЖ.2. Дослiдження рiвнiв художнiх знань, умiнь та iнтересiв дошкiльнят i молодших школярiв

Роздiл РЖРЖРЖ. Реалiзацiя принципу наступностi в образотворчiй дiяльностi i формування художнiх iнтересiв першокласникiв

РЖРЖРЖ.1 Проблема активiзацiСЧ образотворчоСЧ дiяльностi дiтей в дитячому садку

РЖРЖРЖ.2 Шляхи формування художнiх iнтересiв першокласникiв на основi наступностi

РЖРЖРЖ.3 РЖндивiдуальний пiдхiд до учнiв як засiб формування iнтересу в образотворчiй дiяльностi

Висновки

Лiтература

Додатки

ВСТУП

У педагогiчнiй теорiСЧ наступнiсть вважаСФться унiверсальною педагогiчною категорiСФю, у якiй вiдображаСФться взаСФмоузгодженiсть, взаСФмозвязок сумiжних ступенiв, етапiв педагогiчноСЧ дiяльностi, що i забезпечуСФ безперервнiсть системи освiти. Водночас, наступнiсть розглядають як багатоаспектне педагогiчне явище, як закономiрнiсть психiчного i фiзичного розвитку дитини, як умову реалiзацiСЧ безперервноСЧ освiти, як принцип навчання та виховання.

Проблеми наступностi мають кiлька наукових аспектiв: психологiчний (повязаний з вивченням природного логiчного звязку в розвитку дiтей, визначенням специфiки переходу вiд однiСФСЧ провiдноСЧ дiяльностi до iншоСЧ, виокремленням закономiрностей психiчного розвитку учнiв на перехiдному етапi); педагогiчний (спрямований на зясування специфiки прояву феномена наступностi у рiзних педагогiчних категорiях); методичний (стосуСФться визначення послiдовних логiчних звязкiв у метi, завданнях, змiстi, методах, органiзацiйних формах i засобах навчально-виховного процесу).

Перебудовчi процеси, повязанi iз запровадженням стандартiв освiти, характеризуються новими пiдходами до органiзацiСЧ навчально-пiзнавальноСЧ дiяльностi дiтей молодшого та середнього шкiльного вiку. Неузгодженiсть освiтньо-педагогiчноСЧ дiяльностi на сумiжних ступенях освiти ускладнюСФ реалiзацiю процесу наступностi. З огляду на це, квалiфiкацiйна пiдготовка педагога повинна вiдповiдати сучасним вимогам до органiзацiСЧ навчально-виховного процесу. Це вимагаСФ знання закономiрностей розвитку навчально-пiзнавальноСЧ дiяльностi, особливостей адаптацiСЧ учнiв до навчання в основнiй школi, специфiки початкового етапу життСФдiяльностi дiтей. Дотримання зазначених вимог дозволить обирати оптимальний варiант навчання в основнiй школi.

Одним iз основних завдань проблеми наступностi СФ наступнiсть змiсту освiти мiж початковою та основною ланками загальноосвiтньоСЧ школи. Для розвязання зазначеного завдання необхiдно визначити та обгрунтувати сукупнiсть дидактичних умов, якi забезпечать ефективнiсть наступностi на сумiжних ступенях освiти.

Наступнiсть СФ закономiрнiстю розвитку. Без опори на минуле, без дотримання наступностi неможливо створити нове.

Як один iз принципiв дидактики, наступнiсть вимагаСФ формування знань, умiнь i навичок в певнiй послiдовностi, з врахуванням того, що кожен елемент навчального матерiалу логiчно повязаний з iншим, наступний опираСФться на попереднiй i готуСФ основу для засвоСФння нового. Крiм цього, принцип наступностi потребуСФ дотримання певного логiчного звязку мiж вивченням теорiСЧ i практичним завданням, мiж формами навчання i формами контролю за навчальною дiяльнiстю.

Успiх у навчально-виховнiй роботi досягаСФться завдяки наявностi тiсного звязку мiж окремими ланками освiти, що сприяСФ переходу вiд нижчого ступеня освiти до вищого.

РЖз вступом дитини до школи в СЧСЧ життi починаСФться новий етап, де iгрова дiяльнiсть змiнюСФться навчальною. Школа вимагаСФ вiд дiтей не тiльки наявностi спецiальних знань, а й високого рiвня розвитку морально-вольових якостей, працьовитостi. Тому програма дошкiльного виховання орiСФнтуСФ на формування у дiтей таких якостей як розумова, моральна, вольова, мотивацiйна i фiзична готовнiсть.

РЖ в цьому планi значна роль вiдводиться предметам естетичного циклу, зокрема: музика, спiв, ритмiка, хореографiя, образотворче мистецтво. Саме на цих уроках формуються здiбностi, умiння i навички, якi важко, а iнколи просто неможливо, сформувати пiзнiше.

РЖ в школi, i в дитячому садку на заняттях з образотворчого мистецтва розглядаються три основнi проблеми:

- образотворча: формування iнтересу i вмiння вчитись малювати, розвивати творчi здiбностi, мислення, вчити дiтей спостерiгати i зображати навколишню дiйснiсть, передавати форму, колiр, вiдтiнки;

- технiчна: оволодiння рiзними образотворчими, зображальними технiками, вмiти змiшувати фарби, одержувати потрiбнi кольори, вiдтiнки;

- виховна: виховувати любов до мистецтва, естетичний смак, мистецьке свiтосприйняття.

В наш час, коли поглиблюються теоретичнi основи знань, якi засвоюються учнями, загальною тенденцi