Психологiчна допомога при ВРЖЛ-iнфекцiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ювати своСЧ дiСЧ досить смутно. Багато хто потiм вiдзначають, що в стресовому станi вони зробили те, що в спокiйнiй обстановцi нiколи б не зробили. Звичайно, всi люди, якi тiСФю чи iншою мiрою переживали деструктивний стрес, згодом дуже шкодують про це.
Друга стадiя, так само як i перша, за своСФю тривалiстю строго iндивiдуальна - вiд кiлькох хвилин i годин до кiлькох днiв i тижнiв. Вичерпавши своСЧ енергетичнi ресурси (вища напруга вiдзначена в точцi С), людина вiдчуваСФ спустошення й втому.
На третiй стадiСЧ вона зупиняСФться i повертаСФться "до самоСЧ себе", часто переживаючи почуття провини ("Що ж я наробив (ла)!"), i клянеться, що "цей кошмар" бiльше нiколи не повториться.
Проте проходить якийсь час, i стрес повторюСФться з iндивiдуальним iенарiСФм стресовоСЧ поведiнки для кожноСЧ людини, що виражаСФться у частотi i формi прояву стресових реакцiй. Звичайно, це iенарiй засвоюСФться в дитинствi, коли батьки конфлiктують на очах у дитини, втягуючи СЧСЧ у своСЧ проблеми.
Можна помiтити, що однi "стресують" ледве не щодня, але в невеликих "дозах": не дуже агресивно й iстотно, не руйнуючи вiдносин iз оточуючими. РЖншi кiлька разiв на рiк, але надзвичайно сильно, цiлком втрачаючи самоконтроль i потрапляючи у важкий стан "стресового чаду".
Отже, стресовий iенарiй, засвоСФний у дитинствi, вiдтворюСФться не тiльки за частотою i формою прояву. ПовторюСФться також спрямованiсть стресовоСЧ агресiСЧ: на самого себе або на навколишнiх. Один звинувачуСФ в усьому себе i шукаСФ насамперед власнi помилки. РЖнший обвинувачуСФ навколишнiх i не здатний подивитися на себе з боку [7].
ЗасвоСФний у дитинствi стресовий iенарiй "запускаСФться" майже автоматично. Досить незначного порушення звичного ритму життя i роботи, одного слова, невдало кинутого спiврозмовником, як "включаСФться" стресовий механiзм, наче проти волi самоСЧ людини, i починаСФ "розкручуватися" як "маховик" цiСФСЧ могутньоСЧ й убивчоСЧ "зброСЧ". Людина провокуСФ напругу або активно вступаСФ в конфлiкт за якоюсь дрiбницею, надаСФ негативного значення тим деталям, на якi в спокiйному станi майже не звертаСФ уваги. ЗаспокоСЧвшись, вона може здивуватися самiй собi: "Що ж це таке було?! Якесь затьмарення на мене найшло! Начебто це була не я, а якась iнша людина!"
Щоб певним чином запобiгти виникненню стресу, кожному потрiбно знати його ознаки.
Як вiдомо, фiзичнi i психiчнi реакцiСЧ на стрес рiзноманiтнi. Уже саме по собi виникнення стресовоСЧ ситуацiСЧ спричиняСФ негативнi наслiдки: бiль в областi шлунка, часте сечовипускання, сильнi головнi болi, неможливiсть глибоко зiтхнути, оскiльки щось заважаСФ. Цi серйознi своСФчаснi сигнали, що посилаСФ наш органiзм, варто розумiти однозначно: "Увага, стрес!" Поки вони лише попереджають вас (до сигналу небезпеки ще далеко), однак, одержавши СЧх, ви повиннi задуматися про причини тих або iнших порушень в органiзмi [9].
Крiм фiзичних, у даному випадку бiологiчних стресових сигналiв, iснують ще сигнали емоцiйноСЧ сфери про необхiднiсть змiни поведiнки. В однiСФСЧ людини, наприклад, стрес виявляСФться в нетерпiннi (хоча б тодi; коли, вона чекаСФ, на зупинцi громадський транспорт або на уроцi - вiдповiдь учня). РЖнша начебто постiйно кудись поспiшаСФ: швидко говорить або занадто швидко ходить. У третьоСЧ погiршуСФться память. У "четвертоСЧ думки перебiгають постiйно з одного на iнше i вона не може зосередитися.
Проявом стресу СФ також пiдвищена нервовiсть, рiзкi перепади настрою, швидка стомлюванiсть, стан спустошеностi. У деяких стрес виявляСФться в раптовiй розлютованостi. А хтось стаСФ надто недовiрливим: начитавшись або наслухавшись про симптоми рiзних захворювань, намагаСФться знайти СЧх у себе. По виразу обличчя бiльшостi людей, але не всiх, видно, що вони знаходяться в станi стресу. БуваСФ, що напруга вiдчуваСФться i в iнших мязах вашого тiла. Плечi напружуються й сутуляться, ви нахиляСФтеся вперед, iнстинктивно намагаючись захистити себе. Ви також можете схрещувати ноги або руки, намагаючись таким чином захищатися.
Цi й iншi психiчнi i бiологiчнi сигнали мають змусити вас задуматися про своСФ здоровя, спосiб життя.
Проаналiзуйте реакцiСЧ вашого органiзму на подiбнi сигнали, це допоможе розiбратися у виникненнi стресових ситуацiй i зробити перший крок на шляху до СЧх подолання [9].
Нижче наводиться перелiк рiзних станiв, що можуть сигналiзувати про наявнiсть в органiзмi внутрiшнього напруження. Такий стан, як правило, обтяжуСФ, i ви починаСФте визначати, у чому ж причина. Свiдома оцiнка стану здатна перевести цi сигнали з сфери почуттiв у сферу розуму. Це дасть можливiсть досягти психiчноСЧ рiвноваги i тим самим лiквiдувати небажаний стресовий стан.
Ознаки стресового стану:
Посилення тривоги, вiдчуття кризи або великоСЧ перешкоди.
Неможливiсть зосередитися на чомусь.
Занадто частi помилки в роботi.
ПогiршуСФться память.
Занадто часто виникаСФ почуття втоми.
Дуже швидка мова.
Вiдчуття втрати контролю над собою.
Думки часто змiнюються.
Досить часто зявляються болi (голова, спина, шлунок).
Пiдвищена збудливiсть, дратiвливiсть.
Робота не даСФ колишньоСЧ радостi.
Втрата почуття гумору.
Рiзко зростаСФ кiлькiсть цигарок, що випалюються.
Пристрасть до алкоголю.
Постiйне вiдчуття недоСЧдання.
ПропадаСФ апетит.
Неможливiсть вчасно закiнчити роботу.
Доцiльно уважно прочитати кiлька разiв цей перелiк ознак стресу. Напевно, з деякими з них ви вже знайомi або може