Психологiчна допомога при ВРЖЛ-iнфекцiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ний рак
Обовязковому лабораторному дослiдженню на наявнiсть BIJ1-iнфекцiСЧ пiдлягаСФ кров (СЧСЧ компоненти), отримана вiд донорiв кровi (СЧСЧ компонентiв) i донорiв iнших бiологiчних рiдин, клiтин, тканин та органiв людини.
З епiдемiологiчних мiркувань доцiльно якомога ширше обстежувати на ВРЖЛ-iнфекцiю осiб, якi займаються проституцiСФю, гомо- i бiсексуалiстiв наркоманiв, якi вводять наркотичнi речовини шляхом iнСФкцiй, iнших осiб i епiдемiчних осередкiв.
Крiм цих епiдемiологiчних показань складено клiнiчнi показання для обстеження на СНРЖД, яких досить багато. У таблицi 3 показано великий перелiк хвороб, при виявленнi яких практикуючий лiкар повинен направити кров пацiСФнта в спецiалiзовану лабораторiю для пошуку антитiл до ВРЖЛу. Це обстеження погоджують з хворим. За бажанням особи, яка звернулась до закладу охорони здоровя медичний огляд може бути проведений анонiмно.
Закон передбачаСФ соцiальний захист заражених на ВРЖЛ-iнфекцiю: право на гуманне ставлення суспiльства; збереження таСФмницi; вiдшкодування збиткiв за розголошення даних обстеження, право на безкоштовне лiкування, iзольовану квартиру. Цей закон засвiдчуСФ соцiальний захист медичних працiвникiв i страхування осiб з професiйним ризиком зараження.
Згiдно з Законом УкраСЧни, зараження ВРЖЛом медичних працiвникiв при виконаннi ними службових обовязкiв належить до професiйних захворювань. Тому працiвники, зайнятi наданням медичноСЧ допомоги населенню, проведенням лабораторних i наукових дослiджень ч проблем ВРЖЛ-iнфекцiСЧ та виробництвом вiрусних препаратiв, пiдлягають обовязковому страхуванню на випадок зараження, настання у звязку з цим iнвалiдностi або смертi.
Застрахованi медичнi працiвники у випадку зараження при виконаннi службових обовязкiв мають право також на щорiчне безкоштовне одержання путiвки для санаторно-курортного лiкування або оздоровлення i щорiчну додаткову вiдпустку тривалiстю не меншою 56 календарних днi.
Особам, у яких виявлено антитiла до ВРЖЛу, Всесвiтня органiзацiя охорони здоров я радить дотримуватись таких правил:
1. Одержати iнформацiю про хворобу.
2. Пiдмовитись вiд донорства кровi, плазми, органiв, сперми.
3.Користуватись власними зубними щiтками, пришвами, ножицями. Жiнки, чиСЧ статевi партнери серопозитивнi до ВРЖЛу, повиннi шати, що вони можуть заразитись i народити хвору дитину.
Надзвичайно складне завдання - створення ефективноСЧ вакцини проти СНРЖДу. Це пояснюСФться дуже великою мiнливiстю вiрусу: вона, наприклад, в 1 мiльйон разiв бiльша нiж у адено- i герпссиiрусiв. у 10-100 разiв - вiд вiрусу групи ЛРЖ. Директор ГлобальноСЧ програми ВООЗ боротьби з СНРЖДом небезпiдставно висловився так: "Вакцина далеко за горизонтом". Згiдно з найоптимiстичiшими прогнозами, синтетична вакцина проти СНРЖДу буде створена не скоро.
Незважаючи на цi песимiстичнi думки, розробка вакцин ведеться iнтенсивно в 3-х напрямках: з поверхневого бiлка, ядерного бiлка, iз вбитих вiрiонiв. Деякi взiрцi вакцин вже пройшли попереднi клiнiчнi випробування, показали повну безпечнiсть, але СЧх захисний ефект потребуСФ тривалого вивчення.
Таким чином, проблема ВРЖЛ-iнфекцiСЧ дуже складна i багатогранна. Вона маСФ медичнi, соцiально-правовi та економiчнi аспекти, успiшне вирiшення яких можливе при обСФднаннi зусиль всього людства.
1.5 Характеристика стресового стану при ВРЖЛ
Модне слово, яким воно стало в останнiй час, "стрес" - прийшло до нас з англiйськоСЧ мови, i в перекладi означаСФ "натиск, тиск, напругу". Енциклопедичний словник даСФ таке тлумачення стресу: "Сукупнiсть захисних фiзiологiчних реакцiй, що виникають в органiзмi тварин i людини у вiдповiдь на вплив рiзних несприятливих факторiв (стресорiв)".
Проте, стреiе ваша iндивiдуальна реакцiя, яка може вiдрiзнятися вiд реакцiСЧ будь-якоСЧ iншоСЧ людини. В СЧСЧ основi лежить ваше ставлення до цiСФСЧ ситуацiСЧ, а також вашi думки й почуття. Змiнюючи своСЧ думки й реакцiю, ви отримуСФте можливiсть цiлком змiнити своСФ вiдчуття й понизити рiвень стресу. Отже, ваша реакцiя на ситуацiю залежить вiд вас, вiд ваших думок, якими можна керувати.
Як людський органiзм реагуСФ на стрес?
Певнi чинники викликають у людинi реакцiю стресу, при якiй вона свiдомо або пiдсвiдомо намагаСФться пристосуватися до новоСЧ ситуацiСЧ. Потiм настаСФ вирiвнювання або адаптацiя. Людина або знаходить рiвновагу в ситуацiСЧ, що склалася, i стрес не даСФ нiяких наслiдкiв, або не адаптуСФться до неСЧ. Як наслiдок цього можуть виникнути рiзнi психiчнi або фiзичнi вiдхилення [5].
Частi стреси можуть призвести до виснаження адаптацiйноСЧ захисноСЧ системи органiзму, що у свою чергу, може стати причиною захворювань. У цiлому, органiзм людини по-рiзному реагуСФ на стрес.
Пасивнiсть. Вона виявляСФться в людини, адаптацiйний резерв якоСЧ недостатнiй i СЧСЧ органiзм не може ефективно протистояти стресовi. ВиникаСФ стан безпорадностi, безнадiйностi, депресiСЧ.
Активний захист вiд стресу. Людина змiнюСФ сферу дiяльностi i знаходить щось бiльш корисне для досягнення рiвноваги, що сприяСФ полiпшенню стану здоровя.
Активна релаксацiя (розслаблення) пiдвищуСФ природну адаптацiю людського органiзму - як психiчну, так i фiзичну. Ця реакцiя найбiльш дiйова.
Який механiзм реакцiСЧ людини, що виникаСФ на стрес у неСЧ?
У 1935 роцi американський фiзiолог У.Кеннон уперше визначив СЧСЧ як реакцiю боротьби або втечi.
РЖнформацiя щодо тривоги через органи почуттiв надходить у мозок. Протягом часток се