Психологiчна допомога при ВРЖЛ-iнфекцiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?сперти ВООЗ пiдозрiлим на ВРЖЛ-iнфекцiю вважають збiльшення бiльш нiж одного лiмфовузла, бiльше нiж однiСФСЧ анатомiчноСЧ дiлянки, крiм паховоСЧ, яке триваСФ понад 1.5 мiсяця.
Надалi розвиваСФться СНРЖД-асоцiйований симптомокомплекс, або преСНРЖД, що СФ третiм клiнiчним перiодом. Вiн триваСФ частiше вiд РЖ до 6 мiсяцiв, рiдше - декiлька рокiв. Цей перiод характеризуСФться великою рiзноманiтнiстю i неспецифiчнiстю проявiв.
Найбiльш характернi для мреСРЖРЖРЖДу перемiжна постiйна гарячка невiдомоСЧ етiологiСЧ i генералiзована лiмфаденопатiя. Температура тiла може пiдвищуватись у будь-яку пору доби, але частiше це вiдбуваСФться у другiй половинi дня i ночi.
Клiнiчнi та гематологiчнi прояви СНРЖД-асоцiйованого симптомокомплексу
- гарячкова реакцiя
- перiодичний пронос
- значне схуднення (бiльше 10% маси тiла)
- астенiя (пiдвищена втомлюванiсть)
- частi поти
- переметуюча генералiзонава лiмфаденопатiя (минуще збiльшення лiмфатичних вузлiв)
- кандидоз (грибкове ураження) оболонок роговоСЧ порожнини
- лейкоплакiя язика
- лiмфопенiя ( зменшення кiлькостi лiмфоцитiв)
- тромбоцитопенiя (зменшення кiлькостi тромбоцитiв)
- дерматити (запалення шкiри)
Хворий стаСФ кволим, часто i рясно потiСФ, особливо вночi. Багатьох осiб турбуСФ пронос, який також ослаблих: сили. Виражена iнтоксикацiя з гарячкою i проносом ведуть до прогресуючоСЧ втрати маси тiла й схуднення.
Можуть спостерiгатись кашель, задишка, себорейний дерматит, алопецiя. Типовими с ускладнення, викликанi активiзацiСФю умовно-патогенноСЧ флори у виглядi гноячкових уражень шкiри, зокрема фолiкулiтiв, кандидозних стоматитiв i езофагiтiв (запалення стравоходу). У мiру прогресування хвороби ураження набувають полiорганного характеру.
Незважаючи на вказанi змiни, СНРЖД-асоцiйований симтомокомплекс в цьому перiодi безпосередньо не загрожуСФ життю хворого. Перiодично спостерiгаСФться суттСФве покращання здоровя i навiть настаСФ короткочасна або тривала клiнiчна ремiсiя, i тодi складаСФться враження про видужання.
Наступний, останнiй, перiод - власне СНРЖД. Вiн обумовлений повною неспроможнiстю iмунноСЧ системи. Клiнiчна картина залежить вiд приСФднання тяжкоСЧ опортунiстичноСЧ iнфекцiСЧ або саркоми Капотi, на пiдставi яких дiагностують цей фiнальний перiод.
Пiд опортунiстичними iнфекцiями (опортунiст-пристосуванець) розумiють захворювання, що викликанi умовно-патогенною або сапрофiтною флорою, яка бурхливо розмножуСФться в умовах нестачi iмунних сил.
У хворих на СНРЖД вже описано 17- iнфекцiйних захворювань, з них дуже небезпечними СФ 20. В залежностi пiд ураження рiзних органiв i систем видiляють церебральну, легеневу, кишкову, лисемiновану та неопластичну форми СНРЖДу.
Церебральна форма спостерiгаСФться у 30-90% хворих. Вона розвиваСФться внаслiдок ураження нервовоСЧ тканини вiрусом СНРЖДу та опортунiстичною iнфекцiСФю. Доведено, то концентрацiя вiрусноСЧ РИК у головному мозку значно перевищуСФ СЧСЧ вмiст в iнших тканинах. З опортунiстичних захворювань вiдносно частiше виникають некротичний енцефалiт i абiес головного мозку на грунтi токсоплазмозу, цитомегаловiрусний енцефалiт. У багатьох хворих уражуються мозковi судини, що супроводжуСФться численними геморагiями. Може розвинутись первинна або вторинна лiмфома мозку. Крiм того, бувають ураження периферичноСЧ нервовоСЧ системи у виглядi невритiв, радикулiтiв i нейромiозитiв.
Про розвиток церебральноСЧ форми свiдчать частий або постiйний бiль голови, змiна поведiнки, дезорiСФнтацiя у часi та просторi, ослаблення памятi, апатiя, поява рiзноманiтноСЧ неврологiчноСЧ симптоматики. У дiтей вiдмiчаСФться затримка психомоторного розвитку з переходом у деменцiю. У пiзнiй стадiСЧ енцефалопатiСЧ настаСФ, потьмарення свiдомостi аж до коми, приСФднуються тонiчнi та клонiчнi корчi.
Легенева форма СНРЖДу характеризуСФться розвитком пневмонiСЧ. У краСЧнах ЗахiдноСЧ РДвропи найчастiше виявляСФться пневмонiя пневмоцистноСЧ етiологiСЧ. СЧСЧ частота досягаСФ 60%. Пiд час клiнiчного обстеження виявляють болi в грудях, кашель, задишку, гарячку з рясним потовидiленням, сухi та вологi хрипи в легенях. Перебiг хвороби тяжкий. Прогноз щодо життя може бути несприятливим. Крiм пневмоцист, пневмонiю можуть викликати рiзнi види бактерiй (стафiлококи, легiонели), вiруси (герпесу, цитомегалiСЧ), гриби, часто в поСФднаннi. СЧСЧ УкраСЧнi пневмоцистне запалення легень дiагностуСФться значно рiдше, нiж бактерiйнi та вiруснi пневмонiСЧ, що ускладнюють СНРЖД.
Кишкова форма перебiгаСФ з тяжкою дiареСФю. У 60% хворих пронос обумовлений найпростiшими, головним чином криптоспоридiями. У природi, як вiдомо, вони викликають переважно захворювання телят. поросят, птицi. Криптоспоридiоз у людей, котрi не мають СНРЖДу, трапляСФться дуже рiдко.
Дисемiнована форма зустрiчаСФться найчастiше у тропiках i субтропiках. Вона характеризуСФться розвитком туберкульозу легень та iнших органiв, спричиненого мiкобактерiями пташиного типу, якi у звичайних умовах патологiчний процес у людини не викликають. Перебiг атипового мiкобактерiозу тяжкий, зi стiйкою гарячкою, ознаками ураження рiзних органiв i швидким схудненням.
Неопластична форма СНРЖДу найчастiше звязана з розвитком пухлини-саркоми Капошi, рiдше - лiмфоми мозку та злоякiсних пухлин iншоСЧ локалiзацiСЧ.
Як вiдомо, саркому Капошi описано ще в минулому столiттi. Це злоякiсне пухлинне захворювання ретикулогiстоцитарноСЧ системи з переважним ураженням шкiри, рiдше - слизових оболонок ротовоСЧ порожнини, шлунка й к