Психологiчна допомога при ВРЖЛ-iнфекцiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
х тiла, перебiгаСФ тривалий час i вiдносно доброякiсно. Тут вона вражала молодих чоловiкiв, ускладнювалась метастазами (вiддаленi вiд первинного вогнища ураження будь-яких органiв раковим процесом) i закiнчувалась емерi пiсно.
Спецiальнi дослiдження показали, що у хворих серйозно страждаСФ iмунна система - рiдко послаблюСФться iмунiтет (саме клiтинний iмунiтет). З легкоСЧ руки журналiстiв хворобу назвали синдромом набутого iмунодефiциту, така назва СФ невдалою, хоча би по тiй причинi, що у переважноСЧ бiльшостi заражених спостерiгаСФться довготривале вiрусоносiйство без ознак ураження клiтин iмунноСЧ системи. Сам синдром набутого iмунодефiциту належить до багатопричинних станiв, то i о може викликатись рiзними факторами, а не лише вiрусом СНРЖДу. Для позначення цiСФСЧ патологiСЧ все частiше вживають термiн "ВРЖЛ-iнфекцiя" (ВРЖЛ-вiрус iмунодефiциту людини).
Предмет дослiдження психофiзiологiчнi особливостi ВРЖЛ-iнфiкованих та хворих на СНРЖД.
Об`СФкт дослiдження психологiчнi проблеми ВРЖЛ-iнфiкованих та хворих на СНРЖД.
Мета дослiдження полягаСФ втому, щоб охарактеризувати надання психологiчноСЧ допомоги ВРЖЛ-iнфiкованим та хворим на СНРЖД.
Завдання роботи:
- проаналiзувати суть, поширення та перебiг захворювання на СНРЖД;
- охарактеризувати особливостi надання психологiчноСЧ допомоги ВРЖЛ-iнфiкованим та хворим на СНРЖД;
- проаналiзувати особливостi депресивних станiв серед ВРЖЛ-iнфiкованих та хворих на СНРЖД.
РОЗДРЖЛ 1. ЗАХВОРЮВАННЯ НА СНРЖД ТА ОСОБЛИВОСТРЖ ПЕРЕБРЖГУ
1.1 Етiологiя хвороби
Вiдкриття збудника повязане з дослiдженнями, що були виконанi в Пастерiвському iнститутi (Францiя) пiд керiвництвом професора Люка МонтаньСФ i в Нацiональному iнститутi раку (США) групою Роберта Гаяло.
У звязку з тим, що хвороба вражаСФ клiтини iмунноСЧ системи, шукали вiруси, спроможнi вбивати лiмфоцити. Наприкiнцi 1983 року групою Л.МонтаньСФ зроблено повiдомлення про те, що одержано новий вiрус i доведено його етiологiчну (причинну) роль у розвитку СНРЖДу. Мри цьому використовувалась методика пошуку вiрусу Р.Галло. Через декiлька мiсяцiв аналогiчний вiрус було вiдкрито i в лабораторiСЧ Р.Галло. Обох вчених визнано першовiдкривачами вiрусу СНРЖДу.
Розрiзняють два неповнi i йми збудника - вiруси iмунодефiциту людини 1 i 2 (ВРЖЛ-1 i ВРЖЛ-2). Перший розповсюджений у всiх краСЧнах свiту, другий переважно в Захiднiй Африцi, але вже виявляСФться в рiзних краСЧнах РДвропи й Америки.
РЖснуСФ декiлька гiпотез про виникнення новоСЧ хвороби.
1. Спочатку гадали, що вiрус отримано в умовах лабораторiСЧ i призначений був для бiологiчноСЧ вiйни. Але шляхи зараження досить складнi i на ефект вiд такоСЧ зброСЧ треба було б чекати дуже довго.
2. Бiльш вiрогiдне природне виникнення захворювання. У 1985 роцi дослiдники з Гарвардського унiверситету видiлили вiд африканських зелених мавп вiрус, який за своСФю будовою i властивостями близький до ВРЖЛу. Було встановлено, що вiн патогенний (заразливий) для азiатських макак i спричиняСФ у них хворобу, яка нагадуСФ СНРЖД у людини. Цей вiрус знайдено, також i у мавп у природних котловинах центральноСЧ Африки, де зосереджена велика кiлькiсть радiоактивних руд. Саме радiоактивний фон в мiiях СЧСЧ видобування легко мiг викликати появу мутанта, що став збудником СНРЖДу.
У центральнiй Африцi виявлено найбiльш раннi серологiчнi докази ВРЖЛ - iнфекцiСЧ у людей i найвищий рiвень захворюваностi супроти iнших регiонiв планети. Тому центральнi райони Африки вважаються тiСФю територiСФю, де у 70-тi роки розпочалась сучасна пандемiя.
Припускають, що з Африки вiрус потрапив з мiгрантами на о.ГаСЧтi, а звiдти - до США. Жителi цього екзотичного острова через злиднi легко стають жертвами сексуальноСЧ експлуатацiСЧ багатих громадян США. Епiдемiя досить швидко розповсюдилась у США, а далi - продовжила трiумфальний похiд вiрусу в iншi краСЧни i його розповсюдження триваСФ.
ВРЖЛ дуже чутливий до нагрiвання. При температурi 56 С вiн гине до 30О хв., а при 100 С - зразу гине. На нього згубно дiють ефiр, ацетон, 70% етиловий спирт, 0.2% розчин гiпохлориту натрiю. Вiрус зберiгаСФ життСФздатнiсть у висушеному станi протягом 4-6 дiб при 22 С, а при нижчiй температурi - значно довше.
1.2 Епiдемiологiя
ВРЖЛ-iнфекцiя належить до антропонозiв - джерелом СФ хвора людини або вiрусоносiй. Хворi заразнi протягом усього життя. Максимальна тривалiсть вiрусоносiйства ще не встановлена, але вже добре вiдомо, що число осiб iнфiкованих вiрусом у багато разiв перевищуСФ число хворих на СНРЖД. РЖнфiкований стаСФ заразним досить швидко, нерiдко через 1-2 тижнi пiсля зараження. Таким вiн, очевидно, залишаСФться до кiнця життя.
Вiрус в органiзмi людини виявляСФться найчастiше у кровi, спермi та цервiкальному (канал шийки матки) секретi. Природним шляхом у великiй кiлькостi вiн видiляСФться iз спермою, куди потрапляСФ з лiмфоцитами.
Збудник передаСФться: РЖ - при статевому контактi, 2 - парентеральним шляхом (внутрiшньомязевi та внутрiшньвепнi iнСФкцiСЧ, переливання кровi та кровозамiнникiв), 3 - трапсплацентарно або пiд час пологiв.
Основний шлях зараження - статевий, бо саме вiн забезпечуСФ природний перехiд вiрусу вiд однiСФСЧ людини до iншоСЧ. Найбiльшу небезпеку становлять особи з невпорядкованим статевим життям, в першу чергу гомосексуалiсти. Вони тiсно звязанi з наркоманами, якi вживають наркотики парентерально.
За даними психiатрiв, гомосексуалiзм зустрiчаСФться як симптом психiчноСЧ хво