Проектирование сборного ригеля поперечной рамы здания
Дипломная работа - Строительство
Другие дипломы по предмету Строительство
підходу щодо організації взаємодії логопедів і батьків підтвердилися не лише підвищенням рівня реабілітаційної культури батьків, але й їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ринолалією, можливістю реалізації єдиної програми виховання й розвитку дитини із ринолалією в ДНЗ та в родині.
ВИСНОВКИ
У процесі дослідження проблеми організації логопедичної допомоги в умовах сімї, яка виховує дитину з ринолалією, ми дійшли таких висновків:
. Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що внутрішньосімейні стосунки й відносини батьків відіграють важливу роль у розвитку особистості дитини з порушеннями мовлення. Батьківське ставлення до таких дітей має свою специфіку, що виражається в протиріччі між необхідністю трансформації власних очікувань та установок відносно дитини, з одного боку, і неможливість змінити біологічний та емоційний статус дитини в родині, з іншого. Фіксація на порушенні мовлення дитини призводить до того, що батьки часто переходять до особливої манери виховання й поведінки з дитиною, викликані характером мовленнєвого порушення.
. Дослідження вчених довели, що діти з ринолалією, в звязку з особливостями психофізіологічного розвитку, потребують адекватної уваги з боку близьких дорослих. Так, ці діти емоційно реактивні, їхня поведінка може характеризуватися негативізмом, підвищеною збудливістю, агресією, або навпаки, підвищеною сором'язливістю, нерішучістю, боязливістю, млявістю, що свідчить про несформованість емоційно-вольової регуляції цієї групи дітей. Отже, діти із ринолалією мають потребу в комплексному, диференційованому і цілісному впливові на всі сторони розвитку особистості, що це неможливо без участі батьків та налагодження взаємодії з ними.
. Виховання дитини з ринолалією в сімї - це складний педагогічний процес, який передбачає наявність мети, завдань, змісту, форм, методів виховної діяльності. Тому логопеду, який працює з родиною, яка виховує таку дитину, необхідно проводити свою роботу у двох напрямках:
) розвиток дошкільника та корекція його мовлення та вторинних психофізичних нашарувань;
) підвищення педагогічної культури батьків та організації педагогічної взаємодії, спрямованої на нормалізацію дитячо-батьківських відносин.
. Результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (70%), які виховують дітей із ринолалією, характеризуються недостатнім рівнем реабілітаційної культури, що обумовлює необхідність організації системи роботи з її підвищення.
. Запропонована нами системи роботи із батьками велася за двома напрямами:
) інформаційний, що передбачав ознайомлення батьків з результатами психолого-педагогічного, логопедичного обстеження дітей; ознайомлення з віковими особливостями нервово-психічного розвитку, етапами становлення мовлення дитини з ринолалією; ознайомлення з методами корекційно-розвиваючого впливу;
) навчальний, який включав залучення батьків до активної участі в корекційоному процесі з подолання ринолалії у дитини, навчання батьків прийомам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною; формування в батьків і дітей уявлень про готовність до навчання в школі. Реалізація означених напрямів передбачала:
) залучення батьків до корекційно-виховного процесу: переконання батьків, що їхня дитина потребує спеціальної допомоги, додаткової уваги, особливого підходу; формування переконань, що лише з допомогою родини дитина зможе подолати труднощі у психофізичному розвитку;
) формування задоволення батьків процесом розвитку дитини: показ досягнень у розвитку дитини (навіть мінімальних);
) розкриття перед батьками творчих підходів до навчання та виховання дитини: формування певних дефектологічних знань і вмінь; навчання батьків корекційним прийомам роботи з дитиною вдома.
Робота за означеними напрямами проводилась у вигляді як традиційних форм роботи з батьками (батьківські збори, консультації, відвідування батьками навчальних занять та виконання домашніх завдань логопедичного змісту), так і нетрадиційних (створення родинного клубу Мамина школа, в рамках якого проводилися спільні заняття для батьків та дітей, батьківські дні, функціонувала батьківська пошта, кіноакадемія, ігротека (ігри проблемного та дидактичного змісту). Перевага нового підходу щодо організації взаємодії логопедів і батьків підтвердилися не лише підвищенням рівня реабілітаційної культури батьків, але й їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ринолалією, можливістю реалізації єдиної програми виховання й розвитку дитини із ринолалією в ДНЗ та в родині.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Ананьева Т.В. Психолого-педагогическое сопровождение семьи, воспитывающей особого ребенка / Т.В. Ананьева // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2007. - №1. - С.64.
2.Белоногова Г. Педагогические знания - родителям / Г. Белоногова, Л. Хитрова// Дошкольное воспитание. - 2003. - № 1. - С. 82 - 92.
3.Богданова Т.Г. Психологические проблемы семьи, воспитывающей ребенка с