Проектирование сборного ригеля поперечной рамы здания
Дипломная работа - Строительство
Другие дипломы по предмету Строительство
оптимальних методів роботи логопеда з батькамиПротягом року; вересень 2010 р. Жовтень 2010 р.; Грудень 2010 р. Протягом року; Травень 2011 р.; Протягом рокуОбробка результатів анкетування. Випуск газети "Дружна родина". Спільна творчість дітей і батьків "Складаємо казку разом". Узагальнення й поширення позитивного досвіду сімейного виховання. Організація заходу "Свято правильної мови"; публікації батьків у груповій газеті "Дружна родина". Одержання оптимального ефекту від науково-пошукової діяльності. Участь у науково-практичних конференціях районного й республіканського значення.В процесі роботи клубу нами розроблено ряд методичних рекомендацій для батьків, які виховують дитину з ринолалією (див. Додаток Г). Принципи роботи логопеда з батьками, які виховують дитину з ринолалією, подано в Додатку Д.
Ефективність розробленої нами методики організації логопедичної допомоги в умовах сімї ми визначимо в наступному параграфі дослідження.
2.3 Аналіз ефективності розробленої методики підвищення реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей із ринолалією
Для того, щоб довести ефективність використання нового підходу в роботі з родинами ми провели повторне анкетування батьків логопедичної групи. В результаті анкетування було зясовано, що у 70% батьків (7 осіб) діагностовано середній рівень сформованості логопедичної культури; у 30% батьків (3 особи) реабілітаційна культура сформована на високому рівні. Батьків з низьким рівнем реабілітаційної культури після впровадження розробленої нами системи роботи з сімєю не виявлено. Результати повторного анкетування подано в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Рівні сформованості реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей з ринолалією на констатувально-контрольному етапі експерименту
ВисокийСереднійНизькийк-ть%к-ть%к-ть0770--
Після проведеного роботи з батьками, використовуючи вище перераховані активні форми роботи, проведені в рамках сімейного клубу Мамина школа ми одержали наступні результати:
1)збільшилася кількість відвідувань батьками та іншими старшими членами родини заходів щодо педагогічної освіти на початку року - 70%, протягом року - 95%),
2)збільшилася кількість звернень батьків за консультаціями й характер цих звернень;
)батьки стали більш активно брати участь в оглядах, конкурсах, святах, де були залучені їхні діти;
)рівень сформованості мовленнєвих навичок дітей із ринолалією експериментальної групи на кінець формувального етапу експерименту значно покращився).
Порівнюючи дані, отримані нами на контрольному та констатувально-контрольному етапах експерименту, ми спостерігаємо, що після впровадження розробленої методики середній рівень сформованості реабілітаційної культури підвищився на 10%, високого також на 10%, а низького настільки ж зменшився. Результати анкетування дозволяють стверджувати, що всі батьки після експериментальної роботи достатньо інформовані про форми взаємодії ДНЗ і родини, знають багато форм співпраці з логопедом, володіють методами та прийомами логопедичного впливу, намагаються виконувати рекомендації і поради педагогів, усвідомлюють єдність виховних зусиль щодо розвитку своєї дитини. На нашу думку, робота сімейного клубу підвищує компетентність батьків, викликає інтерес до проблеми, вселяє впевненість у своїх силах, гуртує колектив батьків, дає можливість познайомитися з досвідом сімейного виховання, обмінятися думками. Батьки поступово починають розуміти міру своєї відповідальності за розвиток дитини, особливо коли спостерігають результати своїх нелегких зусиль, а успіхи надають упевненості. Робота клубу сприяє встановленню в групі домашньої атмосфери, щирих і доброзичливих стосунків.
Отже, можна стверджувати, що гіпотеза, висловлена нами на початку дослідження, підтвердилася: підвищення логопедичної культури батьків, які виховують дитину з ринолалією, дозволяє значно підвищити ефективність корекційної роботи в умовах сімї.
Таким чином, результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (70%), які виховують дітей із ринолалією, характеризуються недостатнім рівнем реабілітаційної культури, що обумовлює необхідність організації системи роботи з її підвищення.
Запропонована нами системи роботи із батьками велася за двома напрямами:
) інформаційний, що передбачав ознайомлення батьків з результатами психолого-педагогічного, логопедичного обстеження дітей; ознайомлення з віковими особливостями нервово-психічного розвитку, етапами становлення мовлення дитини з ринолалією; ознайомлення з методами корекційно-розвиваючого впливу;
) навчальний, який включав залучення батьків до активної участі в корекційоному процесі з подолання ринолалії у дитини, навчання батьків прийомам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною; формування в батьків і дітей уявлень про готовність до навчання в школі.
Робота за означеними напрямами проводилась у вигляді як традиційних форм роботи з батьками (батьківські збори, консультації, відвідування батьками навчальних занять та виконання домашніх завдань логопедичного змісту), так і нетрадиційних (створення родинного клубу Мамина школа, в рамках якого проводилися спільні заняття для батьків та дітей, батьківські дні, функціонувала батьківська пошта, кіноакадемія, ігротека (ігри проблемного та дидактичного змісту). Перевага нового