ПСЦдвищення ефективностСЦ формування понять з геометричноi оптики засобами сучасних СЦнформацСЦйних технологСЦй навчання

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



СЦ особливостСЦ, основнСЦ властивостСЦ кожного з них;

в) СЦдеалСЦзацСЦя (створення моделСЦ) безпосередньо того фСЦзичного обСФкта або процесу, який саме в даний час вивчаСФться (наприклад, введення поняття СЦдеальний газ, коливальний контур, планетарна модель атома СЦ СЦн.), ототожнення СЦдеального СЦ реального для конкретних, реально СЦснуючих фСЦзичних обСФктСЦв чи процесСЦв;

г) вСЦдображення фСЦзичних властивостей СЦ взаСФмозвязкСЦв СЦдеальних обСФктСЦв (моделей) в символах СЦ позначеннях, тотожностях СЦ рСЦвняннях, дСЦаграмах СЦ графСЦках тощо (саме на даному етапСЦ вСЦдбуваСФться активний розвиток думки: рух ii вСЦд конкретного до абстрактного, тобто розумова дСЦяльнСЦсть учня спрямована на узагальнення, на висунення гСЦпотез СЦ спробу побудови теорСЦй, на розумСЦння закономСЦрностей, на формулювання законСЦв СЦ принципСЦв);

д) виконання рСЦзноманСЦтних математичних операцСЦй, встановлення спСЦввСЦдношень, запис, аналСЦз та розвязок рСЦвнянь, побудова дСЦаграм, графСЦкСЦв та iх СЦнтерпретацСЦя СЦ т.п. з метою отримання певних умовиводСЦв, що власне СФ отримання нових знань (наприклад, з рСЦвняння стану СЦдеального газу отримують газовСЦ закони; з теоретичних уявлень Резерфорда-Бора про будову атома пояснюють лСЦнСЦйчатСЦ спектри атома водню);

е) здСЦйснення на основСЦ тСЦСФi чи СЦншоi фСЦзичноi теорСЦi СЦнтерпретацСЦi результатСЦв, отриманих з проведеного НФЕ;

СФ) встановлення дСЦапазону (меж) дСЦi формул СЦ розкриття тих змСЦстовних звязкСЦв, що СЦснують помСЦж фСЦзичними величинами, якСЦ входять до них;

ж) виконання експериментальноi перевСЦрки цих нових, виведених учнями або вчителем разом з учнями знань на реально СЦснуючих обСФктах [57].

НФЕ володСЦСФ своiми, тСЦльки йому притаманними особливостями, оскСЦльки завдяки йому вирСЦшуються виключно навчальнСЦ проблеми та й проводиться вСЦн, переважно, в середовищСЦ навчальноi лабораторСЦi, в зонСЦ функцСЦональних дСЦй учителя фСЦзики та учнСЦв, в умовах навчально-виховного процесу. ОскСЦльки НФЕ органСЦчно вплСЦтаСФться в навчальний процес, безпосередньо випливаСФ СЦз його задач, то з позицСЦй дидактики доцСЦльною СЦ методично виправданою буде така органСЦзацСЦя процесу навчання, коли всСЦ важливСЦ специфСЦчнСЦ сторони експерименту будуть поСФднанСЦ та узгодженСЦ зСЦ структурою СЦ змСЦстом процесу навчання. НФЕ повинен так бути органСЦзованим, щоб в максимальнСЦй мСЦрСЦ звСЦльнити вСЦд рСЦзних побСЦчних впливСЦв саме те фСЦзичне явище чи процес, що вивчаСФться, щоб його суттСФвСЦ ознаки проявлялись найбСЦльш переконливо СЦ очевидно, щоб допускав багатократне його вСЦдтворення, щоб всСЦ учнСЦ могли чСЦтко усвСЦдомити цСЦ найбСЦльш важливСЦ ознаки, тобто хСЦд експерименту повинен дозволяти планомСЦрно змСЦнювати, варСЦювати, комбСЦнувати умови з метою отримання потрСЦбного для навчання результату. Кожний вид НФЕ може бути розглянутий з рСЦзноманСЦтних позицСЦй, а саме:

1) як джерело фСЦзичних фактСЦв, нових знань про оточуючий, реально СЦснуючий свСЦт;

2) як один з методСЦв пСЦзнання СЦ вивчення реалСЦй дозвСЦлля;

3) як дидактичний засСЦб, що забезпечуСФ СФднСЦсть абстрактного СЦ конкретного у навчаннСЦ, завдяки якому навчальний матерСЦал стаСФ бСЦльш наочним та доступним розумСЦнню СЦ усвСЦдомленню учнями;

4) як спосСЦб органСЦзацСЦi самостСЦйноi експериментально-навчальноi дСЦяльностСЦ або конструкторськоi дСЦяльностСЦ учнСЦв;

5) як завершальний етап пСЦзнання оточуючого що встановлюСФ звязок мСЦж теоретичними та практичними аспектами у навчаннСЦ;

6) як спосСЦб дСЦяльностСЦ, що розкриваСФ цСЦлСЦ вивчення фСЦзики СЦ проведення фСЦзичних дослСЦджень;

7) як можливСЦсть надСЦйно забезпечити формування наукового, дСЦалектико-матерСЦалСЦстичного свСЦтогляду школярСЦв.

Глибина засвоСФння учнями основ фСЦзичноi науки перебуваСФ в прямСЦй залежностСЦ вСЦд iх пСЦзнавальноi активностСЦ в навчаннСЦ, вСЦд того, наскСЦльки свСЦдомо СЦ мСЦцно вони оволодСЦвають методами наукового пСЦзнання, про роль СЦ значимСЦсть яких вони ознайомлюються на прикладСЦ зясування значення СЦ мСЦсця того чи СЦншого експериментального методу в фСЦзичних дослСЦдженнях. Цим процесу навчання важливим СФ те, щоб учнСЦ не тСЦльки знали експериментальний метод, але й оволодСЦли характерною для нього певною сукупнСЦстю умСЦнь. Це передбачаСФ органСЦзацСЦю СЦ розгортання навчальноi експериментальноi дСЦяльностСЦ учнСЦв, якСЦй притаманними СФ наступнСЦ етапи:

1) формулювання пСЦзнавальноi задачСЦ або мети у звязку СЦз впровадженим у навчальне середовище даним експериментальним методом;

2) вСЦдбСЦр необхСЦдного обладнання та конструювання чи монтаж деякоi експериментальноi установки зясування фСЦзичних принципСЦв, на основСЦ яких забезпечуСФться використання даного експериментального методу;

4) виконання спостереження за реальним обСФктом, фСЦзичним явищем, процесом;

5) проведення вимСЦрювань зняття необхСЦдних показСЦв з приладСЦв, визначення деяких експериментальних даних);

6) словесний опис, СЦнтерпретацСЦя отриманих експериментальних iх та iх аналСЦз;

7) формулювання висновкСЦв, заключень, зясування практичноi значимостСЦ отриманих результатСЦв.

Будучи задСЦяними до виконання НФЕ, учнСЦ переконуються як в значеннСЦ експерименту для якСЦсного дослСЦдження фСЦзичних явищ СЦ процесСЦв, для спостереження особливостей СЦ суттСФвих ознак цих явищ, так СЦ в тому, що фСЦзичний експеримент становить основу розкриття кСЦлькСЦсних сторСЦн у цих явищ, встановлення iх характеристик СЦ закономСЦрних звязкСЦв помСЦж ними. При цьому особливу цСЦннСЦсть у навчаннСЦ набувають тСЦ окремСЦ дослСЦди СЦз всСЦСФi iх сукупностСЦ, якСЦ дають можливСЦсть здСЦйснювати вимСЦрювання, встановлювати кСЦлькСЦснСЦ спСЦввСЦдношення у