ПерСЦодичнСЦ видання СхСЦдноi Украiни початку ХХ столСЦття у фондах НацСЦональноi бСЦблСЦотеки Украiни СЦм. В.РЖ. Вернадського: надходження, зберСЦгання, вивчення
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
ерСЦали про життя Галичини СЦ Буковини, можна вСЦднести ii до всеукраiнських. ВидавцСЦ, беручись до дСЦла, мали на метСЦ розповсюджувати газету серед народних мас, пробуджуючи у такий спосСЦб нацСЦональну свСЦдомСЦсть СЦ нацСЦональнСЦ почуття народу [44, с. 60].
Видавався щоденник недовго: в нСЦч на 18 серпня 1906 р. в примСЦщеннСЦ редакцСЦi полСЦцСЦя вчинила погром, заарештувала одинадцять працСЦвникСЦв. Наступного дня, 19 серпня, згСЦдно з розпорядженням генерал-губернатора, тАЮГромадську думкутАЭ закрили. РЗi СЦдеi продовжила газета тАЮРадатАЭ, яка вийшла через мСЦсяць, 15 вересня. Вона проСЦснувала до середини 1914 р. СЦ була закрита через введення воСФнного стану. Як видання загальнополСЦтичне, економСЦчне та лСЦтературне, тАЮГромадська думкатАЭ / тАЮРадатАЭ значну частину площСЦ вСЦдводила подСЦям в УкраiнСЦ, РосСЦi, за кордоном. Але жодного номера не вийшло без матерСЦалСЦв, присвячених життю тогочасного КиСФва. Газета видавала статтСЦ, присвяченСЦ важливим моментам й особливостям формування украiнськоi культури та побуту губернського центру, достовСЦрно вСЦдтворювала факти тогочасноi дСЦйсностСЦ. У постСЦйних рубриках тАЮУ КиСФвСЦтАЭ, тАЮЗ украiнського життятАЭ вмСЦщувалися повСЦдомлення про конкретнСЦ подСЦi з царини украiнознавства.
У наукових працях сучасних дослСЦдникСЦв украiнськоi преси початку ХХ ст. (РЖ. Крупський [37], А. Животко [17], Н. Сидоренко[54], О. Сидоренко [57], О. Школьна [74], РД. Демченко [13], М. Тимошик [62], Б. Черняков [67]) киiвська хронСЦка поки не вирСЦзнена окремими дослСЦдженнями. Тому логСЦчно на прикладСЦ публСЦкацСЦй цього щоденника простежити, як розвивалося киiвське мСЦське життя з огляду на процес формування елементСЦв самобутнього нацСЦонального характеру. Варто вирСЦзнити такСЦ аспекти, як загальнокультурнСЦ подСЦi, виховання поваги до рСЦдноi мови, репресивнСЦ дСЦi росСЦйськоi влади проти украiнського нацСЦонально-духовного руху.
ПотрСЦбно вирСЦзнити роботу таких товариств: Украiнське наукове товариство (УНТ) та Товариство прихильникСЦв миру. Упродовж 1907 ? 1913 рр. iхнСЦй дСЦяльностСЦ присвячено ряд замСЦток. Зокрема, згадуються першСЦ збори УНТ та СЦмена членСЦв ради товариства, зазначаСФться, що головою обрано М. Грушевського. Написано про роботу Киiвського товариства прихильникСЦв миру, передусСЦм про те, що на четвертому роцСЦ СЦснування видано книгу про його дСЦяльнСЦсть, причому 300 примСЦрникСЦв роздано безкоштовно. Про авторитет киян свСЦдчить запрошення вСЦд голСЦв Московського та Петербурзького товариств миру взяти участь у роботСЦ зiзду пацифСЦстСЦв, що вСЦдбувся 12 травня 1914 року в ПетербурзСЦ [33, с. 93].
Важливим чинником дСЦяльностСЦ редколегСЦi щоденника стало акцентування уваги на СЦнформацСЦйних жанрах, що дозволяли стисло, змСЦстовно, оперативно повСЦдомляти про актуальнСЦ подСЦi, злободеннСЦ факти, важливу дСЦяльнСЦсть рСЦзних установ, полСЦтичних партСЦй, громадських обСФднань тощо. РЖстотно, що СЦнформацСЦйнСЦ жанри (серед них повСЦдомлення, дописи, телеграми, звСЦти) зайняли майже 50 вСЦдсоткСЦв площСЦ видання. ПередусСЦм багато мСЦсця вСЦдводилося поточному громадсько-полСЦтичному та культурному життю КиСФва (рубрика тАЮУ КиСФвСЦтАЭ СЦнодСЦ займала третину газетноi сторСЦнки), причому оперативностСЦ тодСЦшнСЦх газетярСЦв можна позаздрити: увечерСЦ вСЦдбувалася подСЦя, а вранцСЦ вона вже потрапляла в номер.
Увагу до себе газета привертала не лише актуальнСЦстю, а й гостротою публСЦкацСЦй, в яких мСЦстилася критика СЦснуючого ладу. Особливо це помСЦтно з фейлетонСЦв. РозквСЦт цього жанру на сторСЦнках щоденника був стрСЦмким СЦ успСЦшним: практично щономера пСЦд рубриками тАЮМаленький фейлетонтАЭ СЦ тАЮФейлетонтАЭ (в оригСЦнальному написаннСЦ тАЮфельСФтонтАЭ) вмСЦщувалися сатиричнСЦ твори, якСЦ стосувалися всСЦх аспектСЦв суспСЦльного життя. Сатира була спрямована на адресу урядовцСЦв, чиновникСЦв, думських парламентарСЦiв, бюрократСЦв рСЦзного ТСатунку, деяких друкованих видань, шовСЦнСЦстично настроСФних представникСЦв влади чи СЦнтелСЦгенцСЦi. Загалом злободенна сатира щоденника представлена конкретними СЦ безадресними фейлетонами. Вправними творцями фейлетону зарекомендували себе В. СамСЦйленко (фактично вСЦн тАЮвСЦдкривтАЭ цю самобутню рубрику), С. Черкасенко, С. РДфремов, М. Вороний, М. Чернявський, М. Павловський, О. КузьмСЦнський, А. Терниченко, С. Пригара, Г. Чупринка, О. Олесь та СЦн.
На сторСЦнках тАЮГромадськоi думкитАЭ друкувалися фейлетони тАЮДума-цяцятАЭ, тАЮВже не можу вдержатисьтАЭ, тАЮНовСЦ способи до заспокоСФння РосСЦйськоi держави (дСЦсертацСЦя на степень статського совСЦтника)тАЭ, тАЮНадзвичайна пригода з титулярним совСЦтникомтАЭ В. CамСЦйленка; тАЮЖарти життятАЭ, тАЮПреса про третю ДумутАЭ С. Черкасенка; тАЮТрошки провокацСЦiтАЭ О. КузьмСЦнського; тАЮМаленький фейлетонтАЭ О. Олеся; цикл тАЮДрСЦбничкитАЭ (тАЮЦигане, цигане...тАЭ, тАЮПро оповСЦстки, чуби, камСЦння СЦ т. СЦншетАЭ, тАЮСвободное словотАЭ, тАЮБСЦржа та патрСЦотизмтАЭ, тАЮДвома стежкамитАЭ, тАЮПСЦвень СЦ педагогитАЭ, тАЮГосподь умудряСФ слСЦпцСЦвтАЭ) С. РДфремова та цСЦла низка СЦнших матерСЦалСЦв [34, с. 62].
Як газета загальнополСЦтична, тАЮГромадська думкатАЭ на своiх шпальтах значне мСЦсце вСЦддавала полСЦтичнСЦй тематицСЦ. Вона розповСЦдала читачам про життя СЦ проблеми рСЦзних полСЦтичних партСЦй та органСЦзацСЦй, якСЦ СЦснували на той час на територСЦi пСЦдросСЦйськоi Украiни. Це такСЦ партСЦi, як Союз 17 жовтня, конституцСЦйно-демократична, украiнська соцСЦал-демократична, украiнська демократично-радикальна та СЦншСЦ.
Також щоденне киiвське видання стежило й висвСЦтлювало не лише рСЦзнСЦ аспекти суспСЦльного життя (насамперед дСЦяльнСЦсть Державноi думи), а й зверталося до злободенних проблем селянства, робСЦтникСЦв, СЦнтелСЦгенцСЦi. Зокрема, розголос дСЦстали на сторСЦнках "Гро