ПерСЦодичнСЦ видання СхСЦдноi Украiни початку ХХ столСЦття у фондах НацСЦональноi бСЦблСЦотеки Украiни СЦм. В.РЖ. Вернадського: надходження, зберСЦгання, вивчення
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
?, якСЦ не вдалося конфСЦскувати безпосередньо в друкарнСЦ. Розпорядження про затримання арештованих газет киiвський цензор надсилав СЦ на пошту. Начальник киiвського поштово-телеграфного округу повинен був звСЦтувати про кСЦлькСЦсть газет СЦ журналСЦв, якСЦ були конфСЦскованСЦ та арештованСЦ. ВсСЦ вСЦдомостСЦ про це вСЦн передавав цензорам.
На початку ХХ ст. редакцСЦi могли СЦснувати лише за рахунок меценатства, адже дуже часто тиражСЦ та кСЦлькСЦсть передплатникСЦв були незначними СЦ прибуткСЦв майже не приносили. Так, тАЮЖурнал тАЮКиевская старинатАЭ був збитковим: СЦ 1905, СЦ 1906 рр. редакцСЦя завершила з дефСЦцитом. Тираж журналу тАЮУкраiнатАЭ (спадкоСФмець попереднього часопису) у сСЦчнСЦ 1907 р. становив 1110 примСЦрникСЦв (у порСЦвняннСЦ з 913 примСЦрниками тАЮКиевской старинытАЭ в сСЦчнСЦ 1905 р.), це пСЦдвищення тиражу дозволило редакцСЦi отримати незначний прибуток. ЦСЦкаво простежити за вСЦдомСЦстю витрат на журнал тАЮУкраiнатАЭ у 1907 р. ВСЦдомСЦ такСЦ цифри: тАЮДрукарня 3403 крб. 86 коп. ПапСЦр 1682 крб. 38 коп. Пошта СЦ дрСЦбницСЦ 851 крб. 74 коп. Прислуга 216 крб. РедакцСЦйнСЦ засСЦдання 114 крб. Телефон 75 крб. Секретарство 240 крб. Огляди газет 100 крб. Квартира, освСЦтлення й опалення 451 крб. 60 коп. Гонорари, вСЦнки, листування 205 крб.тАЭ [29, с. 65]. НерСЦдко журнали пСЦдтримували украiнських письменникСЦв, маючи для цього премСЦальний фонд. Так, тАЮКиевская старинатАЭ тисячу карбованцСЦв такого фонду розподСЦлила мСЦж письменниками: В. Винниченком, М. Коцюбинським, М. Чернявським, О. Кобилянською, Лесею Украiнкою.
ОсновнСЦ газети й журнали на територСЦi Украiни в межах РосСЦйськоi СЦмперСЦi упродовж 1905 1907 рр. видавалися в КиСФвСЦ, що зумовлено значною кСЦлькСЦстю обладнаних СЦ модернСЦзованих, як на той час, друкарень. Ця преса надходила читачам шляхом розгалуженоi СЦ налагодженоi мережСЦ. Хоча не завжди легко було розСЦбратися у безлСЦчСЦ назв (у 1906 р. iх налСЦчувалося 82) перСЦодики, що мала рСЦзноманСЦтне полСЦтичне спрямування. Чимало видань залишалися збитковими через незначну кСЦлькСЦсть передплатникСЦв, а отже, й тиражСЦ.
1.4 МовнСЦ питання на сторСЦнках перСЦодичних видань, що знаходяться у НацСЦональнСЦй бСЦблСЦотецСЦ СЦм. В.РЖ. Вернадського
ПерСЦодика кСЦнця ХРЖХ початку ХХ ст. значну увагу придСЦляла обговоренню питань розвитку украiнськоi лСЦтературноi мови, ii функцСЦонування в суспСЦльствСЦ, унормування, звязку з росСЦйською мовою та мСЦсцевими територСЦальними дСЦалектами.
У кСЦнцСЦ 90-х рокСЦв ХХ ст. знову порушуСФться мовне питання, яке до цього вже неодноразово обговорювалося. ДискусСЦю розпочала газета тАЮБиржевые ведомоститАЭ, в якСЦй писалося про те,що украiнська мова СФ лише говором тАЮобщерусской речитАЭ, а ii лСЦтературне виявлення вважаСФться взагалСЦ тАЮчимось недоречнимтАЭ. У вСЦдповСЦдь на це тАЮСанкт-Петербургские ведомоститАЭ друкують статтю Д. Мордовцева. ВСЦн спростовуСФ твердження критичноi статтСЦ, посилаючись на видатних лСЦнгвСЦстСЦв, таких як Ф. МСЦклошича, П. Шафарика, П. ЛаврСЦвського, О. Потебню, П. Житецького та СЦнших вчених.
У тому ж 1898 р. вСЦдомий своiми реакцСЦйними поглядами Т. ФлорСЦнський, професор Киiвського унСЦверситету, публСЦкуСФ в тАЮУниверситетских известияхтАЭ статтю, в якСЦй заперечуСФ самостСЦйнСЦсть украiнськоi мови, всебСЦчний ii лСЦтературний розвиток. Вважаючи ii нарСЦччям росСЦйськоi, ФлорСЦнський писав, що украiнська мова повинна обмежуватися лише художнСЦми творами, якСЦ змальовують життя украiнського народу та книгами для селян.
В. Науменко на сторСЦнках тАЮКиевской старинытАЭ виступив з доволСЦ обережною критикою ФлорСЦнського, обстоюючи право украiнського народу на власну лСЦтературну мову. Украiнський вчений-мовознавець К. Михальчук також заперечував погляди професора, що вСЦдобразилось на сторСЦнках тАЮКиевской старинытАЭ у статтСЦ тАЮЧто такое малорусская речьтАЭ. Михальчук доводить неправильне використання термСЦнСЦв тАЮмоватАЭ та тАЮнарСЦччятАЭ у критикованого автора, вСЦн виявляСФ риси спорСЦдненостСЦ мСЦж собою мовами словянськоi групи, змальовуСФ процес формування схСЦднословянських мов украiнськоi, росСЦйськоi, бСЦлоруськоi. ВСЦн розповСЦдаСФ,що вони вийшли з одного джерела СЦ СФ близькими мСЦж собою.
Варто зазначити, що полемСЦка щодо статусу украiнськоi мови точилася протягом тривалого часу. АналСЦзуючи розвиток украiномовних перСЦодичних видань до 1906 р. потрСЦбно сказати, що вСЦдсутнСЦсть газет СЦ журналСЦв частково намагалися замСЦнити украiномовнСЦ альманахи. В тих збСЦрниках були лише вСЦршСЦ, оповСЦдання, нариси, але важливо було те, що вони виходили рСЦдною мовою. Таких альманахСЦв у НадднСЦпрянськСЦй УкраiнСЦ було два. Один був виданий у ХерсонСЦ М. Чернявським пСЦд назвою тАЮПерша ЛастСЦвкатАЭ, другий в ОдесСЦ тАЮБагаттятАЭ, виданий Липою. ПорСЦвнюючи украiномовнСЦ публСЦкацСЦi цих видань, одеський орган був цСЦкавСЦшим СЦ цСЦннСЦшим, адже там друкувалися твори М. Левицького, ДнСЦпровоi Чайки, П. Кобилянськоi, О. Маковея, М. Чернявського та СЦнших. Херсонський альманах друкував твори переважно молодих украiнських письменникСЦв, якСЦ ще не публСЦкувались.
КрСЦм названих двох украiномовних альманахСЦв, в окреслений перСЦод були виданСЦ два декламатора збСЦрники вСЦршСЦв та оповСЦдань тАЮдля декламацСЦi або промовлення на сценСЦ, на вечорницях, на усякСЦх збСЦркахтАЭ. Перший декламатор називався тАЮРозвагатАЭ СЦ був укладений О. Коваленком, другий тАЮДосвСЦтнСЦ огнСЦтАЭ, укладач Б. ГрСЦнченко. Б. ГрСЦнченко придСЦляв бСЦльше уваги публСЦкацСЦям вСЦдомих украiнських поетСЦв, зокрема РЖ. Франка, ЛесСЦ Украiнки. Декламатор О. Коваленка друкував твори маловСЦдомих поетСЦв. ЦСЦ видання були вагомим внеском в украiномовний розвСЦй 1905 р.
Часопис тАЮКиевская старинатАЭ отримав право друкувати украiномовнСЦ до?/p>