ПерСЦодичнСЦ видання СхСЦдноi Украiни початку ХХ столСЦття у фондах НацСЦональноi бСЦблСЦотеки Украiни СЦм. В.РЖ. Вернадського: надходження, зберСЦгання, вивчення
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
промисловий розвиток НадднСЦпрянськоi Украiни викликав приплив населення майже з усСЦх регСЦонСЦв РосСЦi. ВнаслСЦдок цього в деяких мСЦстах Катеринославськоi, Херсонськоi СЦ Киiвськоi губернСЦй помСЦтно переважало росСЦйське населення. Наприклад, у МиколаСФвСЦ на початку ХХ ст. росСЦян було 66,3 %, а украiнцСЦв 27,5%, у ХарковСЦ вСЦдповСЦдно 62,8% СЦ 26%, в ОдесСЦ 47,4% СЦ 9,2%, у КиСФвСЦ 54,5 % СЦ 21%.
Професор РЖ. Крупський зазначаСФ: тАЮСаме на росСЦйський та зрусифСЦкований пролетарСЦат СЦмперСЦi опиралася й заснована 1898 р. у МСЦнську РСДРП, члени якоi проводили значну СЦдеологСЦчну роботу СЦ в УкраiнСЦ. Так, друкований орган РСДРП тАЮИскратАЭ лише протягом 1903 р. надрукував 93 кореспонденцСЦi, присвяченСЦ КиСФву СЦ КиiвськСЦй губернСЦiтАЭ [38, с. 105]. Члени РСДРП не лише налагодили нелегальне розповсюдження в УкраiнСЦ своСФi газети, а й органСЦзували видання росСЦйською мовою тАЮКиевского социал-демократического листкатАЭ. Зрештою, iм вдалося провести за своiм сценарСЦСФм у 1903 р. у багатьох мСЦстах Украiни масовий полСЦтичний страйк. Звичайно, цей страйк не захищав нацСЦональних СЦнтересСЦв украiнцСЦв, про що СЦ наголошувалося в листСЦвцСЦ, яку видала РСДРП. В нСЦй навСЦть не згадувалося про украiнських пролетарСЦв.
Однак з наростанням революцСЦйних подСЦй в СЦмперСЦi усе частСЦше лунають голоси на захист прав поневолених нацСЦй. Украiнська громадськСЦсть при першСЦй же нагодСЦ на мСЦтингах та зборах неодноразово ухвалюСФ резолюцСЦi СЦз вимогою скасувати заборону украiнського друку. ТакСЦ вимоги надходили на адресу мСЦнСЦстра внутрСЦшнСЦх справ з КиСФва, Харкова, Одеси.
ПСЦсля тАЮкривавоi недСЦлСЦтАЭ (09 сСЦчня 1905 р.) революцСЦя почала захоплювати всСЦ верстви населення. ВищСЦ прошарки суспСЦльства були незадоволенСЦ, молодь вСЦрила тим, хто проповСЦдував антидержавнСЦ теорСЦi, земськСЦ та мСЦськСЦ дСЦячСЦ надСЦялись на конституцСЦю, промисловСЦ та торгСЦвельнСЦ дСЦячСЦ пСЦдтримували революцСЦйнСЦ СЦдеi та давали пожертви на революцСЦю. Украiною у сСЦчнСЦ лютому прокотилася хвиля страйкСЦв на пСЦдтримку петербурзьких робСЦтникСЦв. "СЦтку 1905 р. збунтувалася команда броненосця тАЮПотемкинтАЭ.
Зрештою, активнСЦсть украiнських полСЦтичних партСЦй та громадських органСЦзацСЦй, особливо тАЮПросвСЦтитАЭ, наростання невдоволення народних мас урядовою полСЦтикою, змусили Миколу РЖРЖ погодитися на деякСЦ демократичнСЦ змСЦни. МанСЦфестом 17 жовтня вСЦн обСЦцяв надати народам РосСЦi тАЮсвободу особи, слова, сумлСЦння, зСЦбрань та союзСЦвтАЭ. Так почали виникати новСЦ партСЦi, якСЦ стояли на захистСЦ СЦнтересСЦв украiнськоi нацСЦi. ПСЦсля 17 жовтня протистояння в краiнСЦ зростало. У ЧернСЦговСЦ, КиСФвСЦ, ОдесСЦ та СЦнших мСЦстах вСЦдбулися чорносотеннСЦ погроми. На хвилСЦ опору погромникам почали органСЦзовуватися бойовСЦ дружини. Саме вони й стали головною силою у боротьбСЦ проти тогочасноi влади, на яку спиралися росСЦйськСЦ есери, бСЦльшовики й анархСЦсти.
Протистояння закСЦнчилося у груднСЦ 1905 р., коли в деяких мСЦстах Украiни вСЦдбулися збройнСЦ повстання. НайзапеклСЦшСЦ боi точилися у ГорлСЦвцСЦ, КатеринославСЦ. ПСЦсля поразки повстань революцСЦйна хвиля почала спадати [38, с. 107].
У груднСЦ 1905 р. у КиСФвСЦ вСЦдбувся РЖРЖ зiзд РеволюцСЦйноi украiнськоi партСЦi, на якому вона була перейменована на Украiнську соцСЦал-демократичну робСЦтничу партСЦю (УСДРП). У цей час Украiнська демократична партСЦя СЦ Украiнська радикальна партСЦя утворили Украiнську радикально-демократичну партСЦю (УРДП). ПолСЦтичний рух був досить жвавий, дуже гостро стояло питання про стосунки мСЦж украiнськими СЦ загальноросСЦйськими партСЦями. Впродовж 1906 р. УСДРП кСЦлька разСЦв намагалася обСФднатися з РСДРП, але через теоретичнСЦ розбСЦжностСЦ цього так СЦ не сталося. Ще однСЦСФю важливою прикметою 1906 р. був початок роботи РЖ Державноi думи. У виборах до наступноi, РЖРЖ Державноi думи, значних успСЦхСЦв досягли органСЦзацСЦi тАЮСпСЦлкитАЭ. Вони спромоглися провести 14 своiх депутатСЦв. Практично всСЦ украiнськСЦ партСЦi обстоювали у цей час СЦдею автономСЦi Украiни у складСЦ РосСЦi.
Розпуск 3 червня 1907 р. РЖРЖ Державноi думи знаменував початок наступу реакцСЦi. В УкраiнСЦ практично всСЦ полСЦтичнСЦ партСЦi до мСЦнСЦмуму згорнули свою роботу. РеволюцСЦя 1905 ? 1907 рр. дала змогу набути полСЦтичного досвСЦду украiнським полСЦтичним дСЦячам, якСЦ вийдуть на арену у 1917 р.
Загалом же напередоднСЦ Першоi свСЦтовоi вСЦйни украiнський рух у РосСЦйськСЦй СЦмперСЦi був дуже слабким через постСЦйнСЦ заборони СЦ переслСЦдуваня. НацСЦональний рух часто змушений був обмежуватися лише добрими побажаннями. Якщо у ГаличинСЦ напередоднСЦ Першоi свСЦтовоi вСЦйни украiнська полСЦтична нацСЦя практично вже СЦснувала, то на СхСЦднСЦй УкраiнСЦ iй довелося формуватися в умовах вСЦйни СЦ революцСЦi 1917 ? 1920 рр.
1.2 Становлення украiнськоi преси пСЦсля РосСЦйськоi революцСЦi 1905 року
ДослСЦдник А. Животко у своiй працСЦ тАЮРЖсторСЦя украiнськоi преситАЭ зазначав: тАЮРеволюцСЦя 1905 року, що охопила всю РосСЦю, викликала серед украiнського суспСЦльства надСЦю на створення нацСЦональноi преси украiнською мовоютАЭ[17, с. 12]. Варто пСЦдкреслити, що ще у 1903 р. у КиСФвСЦ зявилося перше число нелегального часопису тАЮВСЦсник украiнськоi киiвськоi студентськоi громадитАЭ, у ЖитомирСЦ вийшов часопис тАЮМысльтАЭ, який видавали учнСЦ Волинськоi духовноi семСЦнарСЦi.
ВСЦдразу пСЦсля оприлюднення царського МанСЦфесту у КиСФвСЦ зСЦбрався редакцСЦйний комСЦтет, щоб обговорити план видання першого номера щоденноi украiнськоi газети тАЮГромадське словотАЭ. РЖ в цей же час у КиСФвСЦ чорна сотня влаштувала погроми. НаляканСЦ погромами, киiвськСЦ друкарнСЦ боялися друкувати украiнську газету лише на пСЦдставСЦ МанСЦфесту 17 жовтня. Чекали окремого спецСЦального письмового дозволу вСЦд