ПерСЦодичнСЦ видання СхСЦдноi Украiни початку ХХ столСЦття у фондах НацСЦональноi бСЦблСЦотеки Украiни СЦм. В.РЖ. Вернадського: надходження, зберСЦгання, вивчення
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
мадськоi думки" вСЦдомСЦ тодСЦ на всю РосСЦю подСЦi в ЮзСЦвцСЦ. Газета регулярно подавала замСЦтки на цю тему. ПСЦдсумком ii стала стаття Б. ГрСЦнченка тАЮПодСЦi в ЮзСЦвцСЦтАЭ. НаслСЦдком цСЦСФi публСЦкацСЦi була конфСЦскацСЦя номера, а також притягнення редактора до судовоi вСЦдповСЦдальностСЦ.
ХронСЦка культурного життя в КиСФвСЦ на шпальтах "Ради" представлена дСЦяльнСЦстю Украiнського клубу. Його першСЦ кроки тСЦсно повязанСЦ з виданням хоча б тому, що саме в редакцСЦi в травнСЦ 1908 р. приймалися членськСЦ внески. КрСЦм того, на перших загальних зборах до тАЮстаршини клубутАЭ (ради) увСЦйшли працСЦвники редакцСЦi ? Л. Жебуньов, В. Леонтович, М. Синицький. ЗамСЦтки повСЦдомляли, що в клубСЦ влаштовувалися лСЦтературнСЦ вечори (з рефератами виступали СЦ тАЮрадянитАЭ С. РДфремов та Ф. Матушевський), вСЦдбувалося навчання народним танцям. Тут органСЦзовувалися дитячСЦ ранки (перший ? 26 жовтня 1908 р.), лСЦтературно-музичнСЦ вечори, свята ялинки, зустрСЦчСЦ Нового року, маскаради, тощо [39, с. 23].
Були у газети СЦ гСЦркСЦ буднСЦ, коли полСЦцСЦя (у вереснСЦ 1912 р.) опечатала читальню Украiнського клубу та всСЦ книжковСЦ шафи. Менше нСЦж за мСЦсяць вСЦдбулися лСЦквСЦдацСЦйнСЦ збори УК, де було прийнято рСЦшення оскаржити в сенат постанову про його закриття, а також передати все майно СЦ помешкання новоствореному клубу тАЮРодинатАЭ, який фактично став його правонаступником.
Культурно-просвСЦтнСЦй рух на початку ХХ ст. нерСЦдко зазнавав репресСЦй. Це, в першу чергу, стосувалося киiвського щоденника. Було обшукано видання СЦ арештовано СЦ видавця РД. Чикаленка СЦ спСЦвробСЦтникСЦв: Л. Пахаревського, Гр. Коваленка та Б. Ярошевського, Б. ГрСЦнченка, М. Лисенка, К. Стеценка, М. Левицького, В. Степаненка, Л. Драгоманову, Ларису (Леся Украiнка) та Ольгу Косачевих, М. Синицького.
Схожу тематику публСЦкацСЦй мав журнал тАЮНова громадатАЭ. У сСЦчнСЦ 1906 р. вийшов перший номер щомСЦсячного журналу тАЮНова ГромадатАЭ. Це був перший в СхСЦднСЦй УкраiнСЦ повноформатний (обсяг десять друкованих аркушСЦв) украiнськомовний журнал загальнодемократичного спрямування. Протягом 1906 р. вийшло 12 номерСЦв: у сСЦчнСЦ перший номер, у груднСЦ останнСЦй.
У журналСЦ були лСЦтературний, науковий, СЦнформацСЦйний та публСЦцистичний вСЦддСЦли, редакторами яких Б. ГрСЦнченко, Б. Ярошевський, М. Лозинський, Ф. Матушевський. Журнал друкував твори близько 90 письменникСЦв, зокрема таких, як Леся Украiнка, М. Коцюбинський, ознайомлюючи читачСЦв з високохудожнСЦми лСЦтературними творами. Тираж журналу був незначним 400 примСЦрникСЦв. Це створювало великСЦ фСЦнансовСЦ труднощСЦ, що СЦ призвело до припинення його дСЦяльностСЦ [44, с. 60].
У фондах НБУ СЦм. В. РЖ. Вернадського зберСЦгаються такСЦ номери тАЮГромадськоi думкитАЭ:
- № 1 за 1905 р.;
- № 1 190 за 1906 р.; наступнСЦ номери тАЮНовоi громадитАЭ:
№ 1 12 за 1906 р. та такСЦ номери тАЮРадитАЭ:
- № 1 92 за 1906 р.;
- № 1 291 за 1907 р.;
- № 1 297 за 1908 р.;
- № 1 295 за 1909 р.;
- № 1 297 за 1910 р.;
- № 1 294 за 1911 р.;
- № 1 296 за 1912 р.;
- № 1 296 за 1913 р.;
- № 1 163 за 1914 р., знаходяться вони у газетному фондСЦ НБУВ.
2.3 ЗберСЦгання часописСЦв православноi церкви
Система преси православноi церкви на початку ХХ ст. досягла своСФi кСЦлькСЦсноi СЦ якСЦсноi вершини. Значно зросла загальна кСЦлькСЦсть газет СЦ журналСЦв, що виходили пСЦд егСЦдою православноi церкви; сформувався значний прошарок вСЦруючоi СЦнтелСЦгенцСЦi, у тому числСЦ й духСЦвництва, представники якого були iх постСЦйною автурою. СуспСЦльнСЦ подСЦi сприяли урСЦзноманСЦтненню тематики, безпосередньо повязаноi з життям народу. ЛСЦбералСЦзацСЦя урядовоi полСЦтики спричинила появу приватних перСЦодичних видань, де висвСЦтлювалась релСЦгСЦйна тематика, членами редколегСЦй яких були представники духСЦвництва. НарештСЦ, вихСЦд у свСЦт 1905 р. БСЦблСЦi та РДвангелСЦi у перекладСЦ украiнською лСЦтературною мовою сприяв не лише концептуальнСЦй трансформацСЦi публСЦкацСЦй часописСЦв цього сегмента, а й привернув увагу церковникСЦв до духовних потреб украiнського народу [4, с. 53].
БурхливСЦ 1905 1907 рр. викликали низку дискусСЦй у церковнСЦй СЦ свСЦтський пресСЦ. НайважливСЦшими для формування громадськоi думки СЦ впливу на суспСЦльно-полСЦтичнСЦ процеси були полемСЦка про участь духСЦвництва у полСЦтицСЦ, обговорення всСЦх граней та аспектСЦв МанСЦфесту, проголошеного 17 жовтня 1905 р., дискусСЦi про доцСЦльнСЦсть смертноi кари, нацСЦональну проблематику та висвСЦтлення СЦнших, дотичних до цих тем питань.
Видавцями приватних православних перСЦодичних часописСЦв були однодумцСЦ (представники духСЦвництва або СЦнтелСЦгенцСЦi), СЦнодСЦ видання виходили за редакцСЦСФю однСЦСФi особи. Як приклад, часопис тАЮОтклики сельских пастырейтАЭ (щомСЦсячний журнал для духСЦвництва СЦ мирян, виходив у КиСФвСЦ, 19061911, далСЦ у БСЦлСЦй ЦерквСЦ; редактор-видавець священик К. Кмита), газети тАЮАкадемСЦсттАЭ (щомСЦсячник орган ВсеросСЦйськоi академСЦчноi спСЦлки студентСЦв-християн) СЦ тАЮВождьтАЭ (релСЦгСЦйно-суспСЦльна, безпартСЦйна газета; з № 4 газета для сучасних православних монахСЦв СЦ мирян, якСЦ прагнуть виконати заповСЦти святого хрещення). Два останнСЦх перСЦодичних видання виходили в ОдесСЦ у 1907 р., редактором-видавцем значився М. Сирокомля-Сопоцько. У 19051906 рр. в ОдесСЦ виходив двСЦчСЦ на мСЦсяць журнал тАЮХристианская жизньтАЭ (видавцСЦ духСЦвництво мСЦста, редактор О. КлСЦтин).
Своi думки про розумСЦння суспСЦльно-полСЦтичних процесСЦв, мСЦсце церкви в державСЦ висловлювало духСЦвництво на шпальтах щомСЦсячного богословсько-апологетичного, релСЦгСЦйно-морального СЦ церковно-суспСЦльного журналу тАЮИстинатАЭ (Житомир, 1907 1908, редактор-видавець РЖ. Дашкевич), щоденноi газети тАЮКрымское словотАЭ