ПерСЦодичнСЦ видання СхСЦдноi Украiни початку ХХ столСЦття у фондах НацСЦональноi бСЦблСЦотеки Украiни СЦм. В.РЖ. Вернадського: надходження, зберСЦгання, вивчення
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
? духСЦвництва тлумачили факти з позицСЦй православя, звертались до аудиторСЦi емоцСЦйно насиченим тоном, доцСЦльним у публСЦцистичних матерСЦалах, намагались надавати повну та обСФктивну СЦнформацСЦю читачам, допомагаючи iм виробити власне ставлення до суспСЦльно-полСЦтичних подСЦй.
Професор А. Бойко у своiй статтСЦ про цей часопис зазначаСФ: тАЮЦерковно-общественная мысль був часописом для церковноi СЦнтелСЦгенцСЦi, яка мала чСЦтко виявленСЦ проукраiнськСЦ погляди та переконання, а також для всСЦх тих, хто спСЦвчував проблемам становлення украiнськоi церкви. НемаСФ пСЦдстав вважати цей друкований орган концептуальним продовжувачем тАЮВестника военного и морского духовенстватАЭ, оскСЦльки СЦдеi, висловленСЦ в цьому часописСЦ, суперечать настановам офСЦцСЦйноi церкви РосСЦйськоi СЦмперСЦi та не вкладаються у рамки самодержавноi церковноi полСЦтики, що ТСрунтувалася на принципах повноi залежностСЦ церкви вСЦд державитАЭ [6, с. 65].
У газетних фондах НБУ СЦм. В. РЖ. Вернадського зберСЦгаються такСЦ номери тАЮЦерковно-общественной мыслитАЭ за 1917 р.: № 1, 3 5, 6,7, 10, 11.
2.4 Сатирично-гумористична преса Украiни початку ХХ ст. як складова газетного фонду бСЦблСЦотеки
Першими на територСЦi Украiни друкованими органами, якСЦ ще наприкСЦнцСЦ 1905 р. набули характеру сатиричних видань, були СЦлюстрованСЦ додатки до тАЮОдесского листкатАЭ, тАЮКиевской газетытАЭ, тАЮОдесских новостейтАЭ. ПСЦзнСЦше зявились додатки СЦ до СЦнших газет КиСФва та Одеси. Та на вСЦдмСЦну вСЦд газет Харкова та Одеси, в СЦлюстрованих додатках до киiвських газет широко викоритовувались рСЦзноманСЦтнСЦ малюнки на актуальнСЦ теми СЦ полСЦтичнСЦ карикатури, що створювались мСЦсцевими художниками.
Разом з СЦлюстрованими додатками до газет наприкСЦнцСЦ 1905 р. в УкраiнСЦ зявляються спецСЦальнСЦ сатиричнСЦ журнали. "ада усСЦляко боролася з сатиричними журналами, iх редактори та автори зазнавали репресСЦй.
10 грудня 1905 року побачив свСЦт перший випуск сатиричного журналу тАЮЗвонтАЭ. Видавався вСЦн в ОдесСЦ, СЦдея його створення зародилася на одному СЦз вечорСЦв Товариства пСЦвденно-руських художникСЦв революцСЦйно налаштованих одеських СЦнтелСЦгентСЦв. Редакторами журналу були поет А. Федоров та художник П. НСЦлус.
тАЮЗвонтАЭ став своСФрСЦдною друкованою трибуною прогресивних лСЦтературних та художнСЦх сил Одеси. ЕпСЦграф журналу звучав таким чином: тАЮВставай, подымайся, рабочий народтАжтАЭ [13, с. 43].
ПроСЦснував журнал недовго. Його випуск було зупинено тимчасовим генерал-губернатором Одеси на другому номерСЦ (29 грудня 1905 р.) за карикатури, якСЦ були направленСЦ проти вищих посадових осСЦб держави.
Така сама доля спСЦткала СЦ такСЦ одеськСЦ журнали, як тАЮСвистоктАЭ та тАЮЧайкатАЭ.
Значну увагу потрСЦбно придСЦлити таким студентським сатиричним жураналам, як тАЮЗаклепкатАЭ та тАЮГвоздьтАЭ, якСЦ були пСЦдготовленСЦ для добродСЦйних вечорСЦв у ПолСЦтехнСЦчному СЦнститутСЦ, а у кСЦвтнСЦ 1908 р. вийшов СФдиний номер сатиричного журналу на украiнськСЦй мовСЦ тАЮХрСЦнтАЭ, який продовжив традицСЦi тАЮШершнятАЭ.
ОкрСЦм КиСФва СЦ Одеси, сатиричнСЦ видання випускали в ПолтавСЦ, ХарковСЦ, МиколаСФвСЦ, РДкатеринославСЦ. РДдиним сатиричним журналом Харкова на початку ХХ ст. був тАЮЗлой духтАЭ. РедакцСЦя журналу вСЦдмСЦчала, що по незалежним вСЦд неi причинам журнал не мСЦг вСЦдрСЦзнятися особливою злободеннСЦстю змСЦсту, а також тАЮЗлой духтАЭ не змСЦг повести людей у боротьбу для того, щоб знищити устроi старого свСЦту покСЦрностСЦ СЦ страху. Проти тАЮЗлого духатАЭ було розпочато судове слСЦдство за цСЦлий ряд статей СЦ малюнкСЦв, якСЦ на думку цензорСЦв, ображали армСЦю. Основна частина тиражу першого СЦ СФдиного номеру була конфСЦскована СЦ знищена.
Через декСЦлька мСЦсяцСЦв пСЦсля тАЮЗлого духатАЭ зявилися такСЦ харкСЦвськСЦ сатиричнСЦ журнали, як тАЮБрызгитАЭ та тАЮБуффтАЭ. Проте, вони вже не выдрызнялись гостротою своiх статей СЦ тому були прийнятСЦ в мСЦстСЦ доволСЦ спокСЦйно. РЖснують документи, якСЦ пСЦдтверджують, що обидва видання перестали виходити у свСЦт пСЦсля перших номерСЦв без втручання мСЦсцевоi влади.
У другСЦй половинСЦ 1906 р., коли у найбСЦльших мСЦстах Украiни уже майже не СЦснувало сатиричноi перСЦодики, у МиколаСФвСЦ зявився журнал тАЮОсатАЭ, який вСЦдрСЦзнявся високим художнСЦм рСЦвнем карикатур. Головним художником тАЮОсытАЭ СЦ редактором-видавцем наступного миколаiвського журналу тАЮПаяцтАЭ став професСЦйний художник Н. Лепетич. Для видання тАЮОсытАЭ було обрано саме найближче мСЦсто вСЦд Одеси, яке мало свою типографСЦю. КлСЦше для малюнкСЦв готувалися в ОдеськСЦй цинкографСЦi тАЮНовак и ПобудатАЭ.
У фондах НБУВ зберСЦгаються номери таких сатиричних журналСЦв:
- тАЮЗвонтАЭ ? № 2 за 1905 р.;
- тАЮЗлой духтАЭ ? № 1 за 1906 р.(вСЦддСЦл рСЦдкСЦсноi книги);
- тАЮГвоздьтАЭ ? № 2 за 1906 р. та № 1 за 1907 р.;
- тАЮОсатАЭ ? № 1, 3, 21 за 1909 р.; № 2 за 1910 р. та № 21 за 1912 р.
СатиричнСЦ журнали зберСЦгаються у газетному фондСЦ НБУВ.
2.4.1 Перший украiномовний сатиричний журнал тАЮШершеньтАЭ
Першим киiвським сатиричним журналом був тАЮШершеньтАЭ. Цей гумористично-СЦлюстрований тижневик виходив вСЦд 6 сСЦчня до 14 липня
1906 р. в КиСФвСЦ. Його видавцем СЦ редактором був В. Лозинський. За цей перСЦод зявилося 26 чисел, з них три були подвСЦйнСЦ. Було встановлено, що причиною виходу у свСЦт подвСЦйних номерСЦв була конфСЦскацСЦя матерСЦалСЦв, в основному малюнкСЦв, що готувалися до наступних випускСЦв. Перший подвСЦйний номер тАЮШершнятАЭ (16 ? 17) вийшов 28 квСЦтня 1906 р. ДосСЦ не встановлено який саме матерСЦал № 16 потрапив пСЦд заборону, але було зрозумСЦло, що подальше видання журналу було пСЦд загрозою. Боючись заборони видання тАЮШершнятАЭ, редакцСЦя вирСЦшила нег?/p>