ОсобливостСЦ аргументацСЦi в полСЦтичному дискурсСЦ як перекладацька проблема
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
енцСЦйний виборець. Промовець прагне зробити процес спСЦлкування бСЦльш видовищним, викликати емоцСЦйний вСЦдгук СЦ тим самим залучити адресата-спостерСЦгача, що сприймаСФ полСЦтичнСЦ подСЦi як розСЦгруване для нього дСЦйство, СЦ в процесСЦ гри зробити його спСЦвучасником [45:49].
Одним з основних аспектСЦв боротьби за владу СФ прагнення кожного полСЦтика отримати пСЦдтримку своiх прагнень та переконань вСЦд якомога бСЦльшоi кСЦлькостСЦ спСЦввСЦтчизникСЦв, СЦноземних полСЦтикСЦв та впливових мСЦжнародних органСЦзацСЦй. Щоб пСЦдтвердити правильнСЦсть своiх поглядСЦв та вчинкСЦв полСЦтик маСФ iх обТСрунтувати, тобто навести переконливСЦ аргументи. НайяскравСЦше боротьба за владу проявляСФться у перСЦод виборСЦв у передвиборних промовах. Саме цСЦ промови були обранСЦ для дослСЦдження особливостей аргументацСЦi. Такий вибСЦр пояснюСФться тим, що саме пСЦд час виборСЦв подальша доля СЦ карСФра полСЦтика залежить вСЦд виборцСЦв, вСЦд iхнього рСЦшення кому з кандидатСЦв вСЦддати свСЦй голос. Тож кандидати мають переконати виборцСЦв обрати саме iх СЦ щоб досягти цСЦСФi мети, полСЦтики повиннСЦ переконливо аргументувати правильнСЦсть своiх дСЦй та поглядСЦв.
1.2 АргументацСЦя в полСЦтичному дискурсСЦ
СуспСЦльне призначення полСЦтичного дискурсу полягаСФ в тому, щоб вселити адресатам - громадянам необхСЦднСЦсть полСЦтично правильних дСЦй або оцСЦнок. РЖнакше кажучи, мета полСЦтичного дискурсу не описати, а переконати, спонукавши адресата обТСрунтувати переконання СЦ перейти до дСЦi. Мова полСЦтика (за деякими виключеннями) оперуСФ певними символами (демократСЦя, закон тощо), а ii успСЦх зумовлюСФться тим, наскСЦльки цСЦ символи спСЦвзвучнСЦ масовСЦй свСЦдомостСЦ: полСЦтик повинен умСЦти торкнутися потрСЦбноi струни в цСЦй свСЦдомостСЦ; вислови полСЦтика повиннСЦ викликати пСЦдтримку адресатСЦв, споживачСЦв полСЦтичного дискурсу [13:146]. Для цього полСЦтики наводять аргументи СЦ факти, вдаються до рСЦзних методСЦв переконання. Для того, щоб зрозумСЦти наскСЦльки важливою СФ роль аргументацСЦi у полСЦтичному дискурсСЦ, варто спочатку розглянути що таке аргументацСЦя.
Основним для даноi дипломноi роботи визначенням поняття аргументацСЦi СФ визначення запропоноване А.А.РЖвСЦним. А.А.РЖвСЦн визначаСФ аргументацСЦю як мовленнСФву дСЦю, що включаСФ систему тверджень, призначених для переконання аудиторСЦi у правильностСЦ якоiсь думки. Вона звернена насамперед до розуму людини, яка здатна, подумавши, прийняти або спростувати цю думку [20:371]. Визначення, запропоноване А.А.РЖвСЦним, пСЦдтверджуСФ думку вчених, якСЦ займаються вивченням риторики та лСЦнгвСЦстики (Т.А.Ван-Дейк, А.П.СковороднСЦков, О.Я.Гойхман та СЦн.), про те, що аргументацСЦя СФ однСЦСФю з мовленнСФвих (комунСЦкацСЦйних) стратегСЦй. ЗгСЦдно визначення А.П.СковороднСЦкова мовленнСФва стратегСЦя це загальний план мовленнСФвоi поведСЦнки, що виражаСФться шляхом вибору промовцем системи продуманих поетапних мовленнСФвих дСЦй; це лСЦнСЦя мовленнСФвоi поведСЦнки, яка враховуСФ комунСЦкативну ситуацСЦю в цСЦлому СЦ направлена на досягнення кСЦнцевоi комунСЦкативноi мети в процесСЦ спСЦлкування. Тобто, аргументацСЦя це система продуманих поетапних мовленнСФвих дСЦй, яка враховуСФ комунСЦкативну ситуацСЦю в цСЦлому СЦ направлена на досягнення в процесСЦ спСЦлкування кСЦнцевоi комунСЦкативноi мети переконати аудиторСЦю прийняти якусь думку. А це, в свою чергу доводить, що аргументацСЦя це мовленнСФва стратегСЦя стратегСЦя [38:9].
Вже з самого початку виступу доповСЦдач повинен встановити контакт з аудиторСЦСФю. Щоб його мова стала свСЦдоцтвом взаСФморозумСЦння СЦ пСЦдтримки, йому перш за все потрСЦбно завоювати справжню довСЦру СЦ пошану публСЦки, якСЦ потСЦм пСЦдтримуються впродовж всього виступу [27:126]. ВзаСФмодСЦя комунСЦкантСЦв в даному випадку зводиться до взаСФмодСЦi картин свСЦту, оскСЦльки промовець та кожен СЦз слухачСЦв оперуСФ власною картиною свСЦту. КогнСЦтивний аспект аргументацСЦi полягаСФ в тому, що в ходСЦ аргументацСЦi здСЦйснюСФться взаСФмодСЦя систем сприйняття, репрезентацСЦi СЦ продукування СЦнформацСЦi, тобто когнСЦцСЦя [3:15]. В процесСЦ аргументацСЦi промовець реалСЦзуСФ себе як мовна особистСЦсть, демонструючи свою екстралСЦнгвСЦстичну, лСЦнгвСЦстичну СЦ комунСЦкативну компетенцСЦю. ЗадСЦяними виявляються його знання, уявлення, його емоцСЦйний стан, а також його соцСЦальний статус СЦ його соцСЦальнСЦ ролСЦ [22:22]. УспСЦх промови залежить, як мСЦнСЦмум, вСЦд установок по вСЦдношенню до пропонента, до запропонованоi точки зору СЦ до референтного обСФкту [20]. ЦСЦ установки характеризують ступСЦнь довСЦри, симпатСЦi до пропонента, а завоювання вигСЦдних позицСЦй в цСЦй областСЦ залежить вСЦд умСЦнь промовця СЦ вСЦд характеру реципСЦСФнта. ЗмСЦнити установки адресата в потрСЦбну сторону можна завдяки вдало побудованСЦй промовСЦ. ТСЦльки створивши у адресата вСЦдчуття добровСЦльного сприйняття чужоi думки, зацСЦкавленостСЦ, актуальностСЦ, СЦстинностСЦ СЦ задоволеностСЦ, оратор досягне пСЦдтримки аудиторСЦi [13:16]. Для досягнення поставленоi мети використовують рСЦзнСЦ форми аргументацСЦi. Т.В.АнСЦсимова видСЦляСФ такСЦ три основнСЦ форми: доказ, навСЦювання СЦ переконання.
Доказ поняття переважно логСЦчне. Це сукупнСЦсть логСЦчних прийомСЦв обТСрунтування СЦстинностСЦ якоi-небудь думки за допомогою СЦнших СЦстинних СЦ повязаних з нею думок. Завдання доказу знищення сумнСЦвСЦв в правильностСЦ висунутоi тези: You see, you see, we Democrats have a very different measure of what constitutes progress in this country. We measure progress by how many people can find a job that pays the mortgage, whether you can put a little extra money away at the end of each month so you can someday watch your child receive her college diploma. We measure progress in the 23 million new jobs that were created when Bill Clinton was president... when the average American family saw its income go up $7,500 instead of go down $2,000, like it has under George Bush. We measure the strength of our economy not by the number of bi