Органiзацiя безготiвкового платiжного обороту в Украiнi та перспективи його розвитку
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
а зростанням реального ВВП у сiчнi жовтнi 2000 року на 5% вiдносно вiдповiдного перiоду попереднього року.
Зазначимо, що середньодобова завантаженiсть системи зросла з 336 тис. у сiчнi до 514 тис. платежiв у груднi 2000 року.
Збiльшення кiлькостi платiжних трансакцiй та суми платежiв свiдчать про пожвавлення економiчноi активностi, стiйку тенденцiю до збiльшення фiнансових потокiв у господарському оборотi Украiни та спроможнiсть системи електронних платежiв забезпечити належне обслуговування ii учасникiв. Надiйнiсть роботи СЕП повсякчас пiдвищуiться, розширюiться спектр ii послуг, розвиваiться бухгалтерська модель.
Нацiональний банк намагаiться максимально використати можливостi системи, дбаi про поширення моделей керування ресурсами через консолiдованi кореспондентськi рахунки, про оптимальне iх використання. Фахiвцi НБУ пiдвищують рiвень надiйностi й безпеки виконання платежiв, захисту конфiденцiйноi банкiвськоi iнформацii; удосконалюють систему резервування та вiдновлення дiяльностi системи електронних платежiв у разi порушення ii роботи або виникнення надзвичайних ситуацiй.
Загальний обсяг виконаних через СЕП платежiв зрiс iз 31 млн. трансакцiй на суму 48 млрд. гри. у 1995-му до 106 млн. трансакцiй на суму 964 млрд. грн. у 2001 роцi.
Зважаючи на свiтовi тенденцii розвитку платiжних систем. Нацiональний банк створюi у рамках СЕП систему термiнових переказiв (СТП). Вiдомо, що СЕП функцiонуi в режимi "оф-лайн", тобто з точки зору користувача, виконання його платежу вiдсуваiться упродовж певного промiжку часу (хвилин, годин), а результат оформлено у виглядi окремоi технологiчноi дii. А СТП працюi в режимi тАЬон-лайнтАЭ, тобто, з точки зору користувача, реагуi на iнiцiйовану трансакцiю практично миттiво (за частки секунди), результат оформляiться технологiчно як невiдiмна складова самоi трансакцii, причому мiж й iнiцiюванням i отриманням результату не можуть бути виконанi дii, що не стосуються цiii трансакцii.
Протягом другого пiврiччя 2000 року в ходi тестових випробувань СТП за участю ряду комерцiйних банкiв через систему проводилися тiльки iнформацiйнi трансакцii. Почалася ii дослiдна експлуатацiя. Електронний документ з iнформацiiю про переказ банком грошових коштiв через СТП прирiвнюiться до аналогiчного документа, за яким перекази проходять через СЕП, а сума вiдображаiться i на коррахунках банкiв, i на рахунках iхнiх клiiнтiв СТП упроваджуiться поетапно водночас iз функцiонуванням дiючоi СЕП, що забезпечуi вiд порушень у дiяльностi банкiвськоi системи Украiни.
Наступним етапом розвитку платiжноi системи Украiни стало поступове впровадження безготiвкових форм розрахункiв населення, зокрема платiжних карток та iнших електронних платiжних засобiв.
Вiтчизняний ринок платiжних карток за короткий час почав набувати рис, притаманних захiдному картковому бiзнесу, головнi з яких рiзноманiтнiсть форм i поширенiсть Вiдтак можна було б говорити про широкi перспективи цiii справи. Втiм, навiть побiжний аналiз украiнського карткового ринку наводить на думку, що поданi вiтчизняними банками данi про показники, досягнутi в цiй iерi дiяльностi носять рекламний характер i швидше анонсують проектну потужнiсть iхнiх карткових програм. Схоже на те що превалюi прагнення перетопити споживача та обiйти конкурентiв.
Мiжнароднi експерти зазначають, що в краiнах РДвропейського Союзу обслуговування готiвки щорiчно обходиться банкам i компанiям роздрiбноi торгiвлi в 45 млрд. доларiв США. Вартiсть рiчноi пiдтримки Нацiональним банком готiвково-грошового обiгу в Украiнi становить не менше 120 млн. грн.
Отже, за умови зацiкавленостi держави зниження навiть на 2025% потреби в готiвцi за рахунок запровадження карток може дати близько 25-30 млн. грн. щорiчноi економii коштiв держбюджету.
Внутрiшнi мiжбанкiвськi платiжнi системи лише на початковiй стадii становлення. Вони органiзованi за стандартами i правилами мiжнародних систем, що гарантуi надiйнiсть iх роботи i бiзнесу. Банки члени мiжнародних систем, використовуючи наявнi програмне технiчнi рiшення, не несуть додаткових витрат i заощаджують на платi за мiжнародну торгову марку, а банки, якi приiднуються до цих систем, можуть обробляти iхнi картки заробляючи вiдразу ж на еквайрiнгу.
Внутрiшнi локальнi монобанкiвськi платiжнi системи мають швидше характер систем доступу до рахунку оскiльки iера використання таких карток як платiжних обмежена. Часто вони не можуть працювати навiть на мiжфiлiйному рiвнi. Тому найвiрогiднiшою i iх мiграцiя або замiна на iншi (НСМЕП внутрiшнi мiжбанкiвськi платiжнi системи або мiжнароднi).
Для органiзацii розрахункiв у гривнях за внутрiшнiми платежами, якi виконуються за допомогою карток VISA International, 1998 року в НБУ вперше у свiтi створено i впроваджено програмно-технiчний комплекс ТОПАЗ, що ефективно виконуi функцii маршрутизацii повiдомлень, авторизацii, клiрингу i розрахункiв, а також управлiння ризиками в системi. Розрахунковим банком за внутрiшнiми платежами системи VISA International i Нацiональний банк, який використовуi систему електронних платежiв Комплекс ТОПАЗ i мiжбанкiвський процесинговий центр НБУ дають змогу створювати в Украiнi внутрiшнi платiжнi системи, використовуючи та розвиваючи досвiд i правила роботи мiжнародних систем.
Сьогоднi в нашiй краiнi операцii за картками мiжнародних платiжних систем обробляються за допомогою пяти процесингових центрiв, не рахуючи мiжбанкiвського процесингового центру ТОПА?/p>