Органiзацiя безготiвкового платiжного обороту в Украiнi та перспективи його розвитку

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело




? системi електронних платежiв. Спостерiгаiться збiльшення в 1,38 разiв витрат на утримання основних засобiв та нематерiальних активiв. Але це пояснюiться активною роботою АСУБ "Грант" в iерi розширення своii дiяльностi в Харкiвському регiонi, введення в експлуатацiю безбалансового вiддiлення.

Пiдсумком аналiзу безготiвкового платiжного обороту АСУБ "Грант" i аналiз ефективностi цiii дiяльностi, тобто розрахунок показника рентабельностi (див. табл. 2.7). В цiй таблицi розглянуто рентабельнiсть безготiвкового обслуговування - 19000,08% в 2007 роцi та 2060,93% в 2008 роцi рентабельнiсть спала, але це в вiдносних величинах. В абсолютному виглядi цi цифри дуже вражають своiм зростом, тому банку дуже вигiдне розрахунково-касове обслуговування своiх клiiнтiв. Банк отримуi надприбутки за даною послугою. Це пояснюiться тим що банк займаi майже монопольне становище на ринку обслуговування клiiнтiв, якi повязанi з охороною обiктiв та службою iнкасацii.

Таблиця 2.7

Рентабельнiсть розрахункових операцiй АСУБ "Грант"

ПоказникЗначення показникiв по рокахТемп росту2007р.2008р.Комiсiйнi доходи, грн.741117,151421573,201,92Комiсiйнi витрати, грн.3900,6068977,1617,68Рентабельнiсть, 000,082060,930,11

З проведеного аналiзу ефективностi безготiвкового обслуговування АСУБ "Грант" можна зробити висновок: левову долю своiх прибуткiв банк отримуi вiд операцii по обслуговування безготiвкового платiжного обороту (додаток Е).

Перспективою розвитку безготiвкового обслуговування клiiнтiв може бути введення нових зарплатних проектiв пластикових карток для робiтникiв великих пiдприiмств Харкiвського регiону. (на даний момент введено в експлуатацiю ВАТ "Харкiвгаз"., ВАТ "Харкiвобленерго"., УДСО при УМВС Украiни., ВАТ "Стома".

2.3 Аналiз впровадження пластикових карток мiжнародних розрахункових систем в Харкiвському регiонi

В умовах розвитку ринкових вiдносин в Украiнi пластиковi картки стали одними iз найбiльших зручних iнструментiв здiйснення безготiвкових розрахункiв. Одночасно пластиковi картки i необхiдним атрибутом свiтового фiнансового ринку.

У краiнах iз розвинутою ринковою економiкою платiжна картка стала лише формою однiii з банкiвських послуг, якi надаються вкладнику, оскiльки iснуi розгалужена iнфраструктура безготiвкових платежiв з розрахунками за допомогою пластикових карток.

На жаль, подii 17 серпня 1998 року та економiчна криза, що виникли пiсля цього, дуже пригальмували темпи розвитку карткових проектiв як в Росii, так i в Украiнi. В Украiнi процес розвитку ринку пластикових карток почався дещо пiзнiше.

Вiдставання Украiни в iерi розвитку карткового бiзнесу викликано рядом обiктивних причин.

По-перше, росiйськi банки (особливо московськi) порiвняно з украiнськими мають бiльший капiтал та широкi мiжнароднi звязки, оскiльки iормованi ще в Радянському Союзi за централiзованоi й адмiнiстративноi системи.

По-друге, завдяки тiй же системi в Украiнi менш розвинута мережа торгiвлi та послуг, у тому числi й мережа органiзацiй, що ранiше приймали картки за угодами з "РЖнтуристом".

По-третi, економiка Украiни бiльшою мiрою постраждала в процесi розпаду колишнього Союзу. Окремо слiд згадати про гiперiнфляцiю в 1992-1994 роках, яка практично цiлком виключила можливiсть розвитку карткового бiзнесу.

Одними iз перших стали приймати до оплати картки VISА банки Укрiнбанк, Приватбанк, "РЖнко", "Аваль" (початок 1995 року). Приблизно в той же час було розпочато випуск карток iнших систем.

Як свiдчить статистика, найпоширенiшими в Украiнi (не враховуючи спецiалiзованих телефонних карток i проiзних у метро) i iдентифiкацiйнi картки з магнiтною смугою.

У березнi 1997 року Нацiональний Банк Украiни зажадав вiд украiнських комерсантiв обслуговуватися за картками тiльки в украiнських банках.

В Украiнi i значний прошарок осiб, котрим банкiвськi картки необхiднi для використання за кордоном. Це дипломатичнi працiвники, представники державноi влади, приватного бiзнесу, великих громадських органiзацiй, фондiв та iн..

Студенти та молодь взагалi, котрi сьогоднi не так уже рiдко бувають за кордоном, i потенцiйними споживачами карткових проектiв. Зникнення "iнфляцiйного прибутку" та нерозвязанi проблеми iз залученням нових клiiнтiв змусили банки звернутися до карткового бiзнесу як до нового iнструменту банкiвського маркетингу.

Спосiб участi в платiжнiй системi значно варiюються. Банки, що оперують незначними фiнансовими ресурсами, звичайно, обирають роль агента з поширення карток iншого, бiльш значного банку-емiтента. Також на агентських угодах з iншим банком може бути побудовано й еквайрiнг тобто банк одержуi комiсiю вiд банку-еквайiра за притягнення до розрахункiв пластиковими картками торгових точок та пiдприiмств сервiсу.

Дуже поширена також операцiя видачi готiвки за угодою з банком-еквайiром. Робота за агентським договором може стати першим кроком на шляху до власноi картковоi програми - так сталося з банком "Аваль".

Наступний етап картковоi програми - розвязання питання про безпосереднiй вихiд на розрахунковi й авторизацiйнi мережi мiжнародних систем або роботу з ними через посередника процесинговий центр. Серед фiрм-процесорiв видiляiться "ЕСР" (РЖспанiя), що обслуговуi картки Еurocard /Маstercard. Так через ЕСР працюють Приватбанк. Користуiться популярнiстю латвiйська фiрма "Банк Сервiс" (Укрiнбанк, Укрексiмбанк), оскi?/p>