Geum.ru


Органiзацiя безготiвкового платiжного обороту в Украiнi та перспективи його розвитку

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело



?рупи платiжних карток рiзних платiжних систем:

  1. вiдомих мiжнародних систем (Вiза, РДвропей, Мастеркард);
  2. внутрiшнiх локальних (запроваджених вiтчизняними банками);
  3. Нацiональноi системи масових електронних платежiв.

У першiй групi лiдирують такi банки, як "Аваль", Приватбанк украiнський мiжнародний банк, Укрексiмбанк та деякi iншi. Аналiз iх роботи свiдчить, що ринок в Украiнi для емiсii мiжнародних карток обмежений

Двi iншi групи платiжних систем розвиваються шляхом упровадження "зарплатних" проектiв. Однак, цi картки не можна назвати платiжними, бо вони використовуються лише для виконання основних банкiвських функцiй видачi та приймання готiвки.

Застосуванню iх, як засобу платежу в торгiвлi чи iерi послуг перешкоджають такi фактори:

  1. немаi домовленостi мiж банками про взаiмний прийом карток;
  2. бракуi iнфраструктури;
  3. висока собiвартiсть операцiй, а отже вузька iера застосування;
  4. високi ризики;
  5. не розробленi технологii взаiмодii iз супутнiми системами та вiдповiдна нормативна база.

Зважаючи на цi реалii, НБУ створюi Нацiональну систему масових електронних платежiв, покликану усунути основнi перешкоди на шляху запровадження справдi масовоi платiжноi системи.

РЖз цiiю метою НБУ разом iз вiтчизняними партнерами розробив технологiю, що ТСрунтуiться на застосуваннi старт-карток. Нею передбачене застосування офлайнових технологiй, що значно зменшуi собiвартiсть операцiй, а крiм того даi змогу рентабельно виконувати навiть незначнi за сумами операцii.

Нацiональний банк фiнансував лише розробку базових складових НСМЕП:

  1. системи безпеки;
  2. програмного забезпечення старт-карток;
  3. процесингових центрiв.

Роль НБУ полягла в розробцi технiчних вимог, консультуваннi та сертифiкацii завершених робiт.

НБУ наприкiнцi 1999 р. пiдписав залiкову угоду з нiмецькою компанiiю, яка входить до групи компанiй Siemens, про постачання двох мiльйонiв чипiв iз вiтчизняним програмним забезпеченням для виготовлення старт-карток.

У червнi 2000 р. НБУ розпочав впровадження пiлотних проектiв НСМЕП.

Основними завданнями пiлотного проекту було вiдпрацювання органiзацiйних, нормативних, технiчних i технологiчних питань. НБУ постановою № 161 вiд 24.04.2000 р. затвердив тАЬТимчасове положення про нацiональну систему масових електронних платежiвтАЭ для якого поширюiться стан пiлотного проекту НСМЕП. НБУ оперативно доводитиме рiшення Координацiйноi ради до вiдома банкiв та iнших учасникiв системи. Пiлотний проект по введенню нацiональноi картки, на сьогоднiшнiй день вже закiнчився. Цей факт найближчим часом буде оформлений рiшенням НБУ. З самого початку в НСМЕП було заплановано задiяти десять банкiв з трьох мiст Украiни (Киiв, Харкiв, Одеса), але кордон проекту значно розширився. Згiдно з даними, якi були опублiкованi 13 лютого 2003року пiсля всеукраiнського семiнару у м. Харковi, на сьогоднiшнiй день в проектi НСМЕП вже беруть участь 26 банкiвських установ з 52 мiст краiни.

Сумарно емiтовано бiля 148 тис. Карток (в тому числi в м. Харкiв бiльш, як 33 тис), а грошовий оборот системи з початку реалiзацii проекту склав 290,8 млн. грн. (доля Харкова 62,7 млн. грн.) Процесiнгових центрiв два:

  1. облуправлiння НБУ у м. Харкiв, який обслуговуi АСУБ тАЬГранттАЭ, Мегабанк та фiлiю ЕкспресБанку;
  2. Центральна Розрахункова Палата у м. Киiв.

В 2002роцi вiдбувалась масова експлуатацiя системи усi технологii та програмне забезпечення працюють стiйко та надiйно. За рiк нi разу не вiдбулось збою процесiнгу, не було несанкцiонованого доступу до системи.

Цей платiжний iнструмент i привабливим для банкiв. На сьогоднiшнiй день в систему можна вступити безкоштовно, а в подальшому, коли мова пiде про промислову експлуатацiю, сума буде, скорiш за все символiчною 1 тис. грн. А за вступ до VISA банк повинен заплатити 50 тис. дол.. США та вiдволiкати кошти на депозитнi вкладення у зарубiжному банку. На Украiнi депозитний страховий вклад зберiгаiться на рахунках НБУ, як частина обовязкових резервiв.

Перевагами нацiональноi карти над зарубiжними аналогами: бiльш висока степiнь захисту вiд пiдробок, багатофункцiональнiсть; бiльший строк використання (5 рокiв навпроти 1-2); бiльша швидкiсть використання (карта маi функцiю електронний гаманець, тому не витрачаiться час на звязок з банком та авторизацiю).

Перед нацiональною картою не стоiть задача конкурувати з iноземними платiжними системами. РЗРЗ основна задача витiснення готiвкових грошей. По-перше, обслуговування готiвки обходиться НБУ дуже дорого: наприклад, строк використання однiii купюри номiналом 1 грн. складаi 7 мiсяцiв. По-друге, стоiть задача легалiзацii тiньового сектора, котрий поповнюiться, головним чином вiд готiвкового обороту.

Якщо на першому етапi впровадження НСМЕП ще можна застосувати iснуючу технологiю залучання коштiв працюючих громадян шляхом досягнення домовленостей мiж банками i трудовими колективами пiдприiмств ("зарплатнi проекти"), то надалi цього буде недостатньо. Необхiдно вносити змiни до чинного законодавства, або поступово перевести всi виплати громадянам через банкiвськi рахунки. РЖ передусiм працiвникам державних установ, пенсiонерам тощо.

Над механiзмами створення широкоi iнфраструктури iз залученням недержавних джерел фiнансування НБУ вже працюi з двома фiрмами. Основна iдея полягаi в тому, що РЖнвестор (не обовязково банк) встановлюi термiнами торгiвлi, iери послуг, на трансп?/p>