Geum.ru

Курсовой проект

  • 6101. Діагностика агресивності старшокласників
    Психология

     

    1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1987. 262 с.
    2. Агрессивность как свойство личности подростка // http://top.mail.ru
    3. Божович Л. Проблемы формирования личности. М.: Педагогика, 1995. 264 с.
    4. Бондарчук Е.М., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций. К.: МАУП, 1999. 168 с.
    5. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 301 с.
    6. Бурлачук А.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К.: Наукова думка, 1989. 197 с.
    7. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Издательство "Питер", 2000. 352 с.
    8. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / Под ред. О.В. Овчинниковой. М.: Изд-во МГУ, 1977. 144 с.
    9. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 479 с.
    10. Грановская Р.М. Элементы практической психологии / ЛГУ им. А.А. Жданова. 2-е изд., перераб. и доп. Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. 564 с.
    11. Дроздов О.Ю. Ситуативні фактори агресивної поведінки молоді // Актуальні проблеми психології. Т. 1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К., 2001. Ч. 1. С. 38-49.
    12. Дроздов А.Ю. Агрессивное поведение современной молодежи в контексте социальной ситуации // http://hro.org.
    13. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: Дом педагогики, 1996. 208 с.
    14. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. 180 с.
    15. Зейгарник Б.В. Личность и патология деятельности. М.: Изд-во МГУ, 1971. 264 с.
    16. Зейгарник Б.В. Патопсихология: Учеб. пособ. для вузов. М.: Академия, 1999. 208 с.
    17. Изард К.Е. Эмоции человека: Пер. с англ. / Под ред. Л.Я.Гозмана, М.С. Егоровой. М.: Изд-во МГУ, 1980. 439 с.
    18. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків / Практична психологія та соціальна робота. № 5. 2000. С. 14-16.
    19. Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія: Навч. посіб. К.: Здоров'я, 1993. 344 с.
    20. Лидеман Р.Р. За гранью психического здоровья. М.: Знание, 1992. 344 с.
    21. Митерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. СПб: Питер, 2000. 688 с.
    22. Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 3.: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. 2-е изд. М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. 512 с.
    23. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной педагогике. СПб: Питер, 2000. 528 с.
    24. Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / Е.М. Борисова К.М. Гуревич. Под ред. К.М. Гуревича. М.: Педагогика, 1981. 232 с.
    25. Особенности агрессивного поведения несовершеннолетних и основы его профилактики: методические рекомендации // Под ред. Аликиной. К., 1991
    26. Социальная психология агрессии / Б Крэйхи СПб.: Питер, 2003. 336 с
    27. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара: Издательский Дом "БАХРАХ-М", 2000 672 с.
    28. Реан А.А. Социальная педагогическая психология. СПб: Питерком, 1999. 416 с.
    29. Семиченко В.А. Психологические состояния. К.: Либідь, 1998. 197 с.
    30. Уманский К.Т. Невропатология для всех. М.: Знание. 1980. 190 с.
    31. Устинова Н.Е. Особенности агрессивности старшеклассников // http://click.kmindex.ru
    32. Шипунова Т.В. Агрессия и насилие как элементы социокультурной реальности // Социол. исслед. 2002. № 5.
    33. http://azps.ru.
    34. http://www.liveinternet.ru/click
    35. http://rspu.edu.ru.
  • 6102. Діагностика діяльності підприємств готельного господарства (на прикладі ГК "Русь")
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Гостиничный и ресторанный бизнес, 2007, №4, ст.46 - 47
    2. Економіка, фінанси, право, 2006 №12, ст. 204 - 27.
    3. Маркетинг в Україні, 2007. № 3 ст.45 - 48.
    4. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Менеджмент в організації. Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. - К. "Кондор" - 2002. - 654 с.
    5. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економічна діагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Київ, 2007. - 307с.
    6. Ковалев А.И. Організація та управління реструктуризацією підприємств промисловості: Навч. Посібник. - Одеса: ПАЛЬМІРА, 2008. - 316 с.
    7. Корецький М.Х., Дігтяр А.О., Дацій О.І. Стратегічне управління. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 240с.
    8. Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков В.С., Панков В.А., Герасимов А.А., Ровенська В.В. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 400 с.
    9. Кузнецова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства.
    10. Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Підручник - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 514с.
    11. Мунін Г.Б., Змійов А.О., Зіновєв Г.О., Самарцев Є.В., Гаца О.О., Максимець К.П., Роглєв Х.Й. Управління сучасним готельним комплексом: Навч. посіб. / За редакцією члена-кор. НАН України, д. е. н., професора Дорогунцова С.І. - К.: Ліра-К, 2005. - 520 с.
    12. Мунін Г.Б., Карягін Ю.О., Роглєв Х.Й., Руденко С.І. Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу. Навч. посіб. / За редакцією М.М. Поплавського і О.О. Гаца - К. Кондор, 2008. - 460 с.
    13. Нечаюк Л. І, Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Центр навчальної літератури; Київський національний ун-т культури і мистецтв. - К.: Центр Навчальної Літератури, 2003. - 346с.
    14. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах. - к., 2003. с.141 - 148, 268 - 269.
    15. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Київський ун-т туризму, економіки і права. - К.: Кондор, 2005. - 408с.
    16. Уокер Дж.Р. Введение в гостеприимство: Учебник/Пер. с англ. - М: ЮНИТИ, 1999. - 463 с.
    17. Швиданенко Г.О. Діагностика діяльності підприємства: сутність і моделі // Економіка підприємства: теорія та практика: Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції 13-14 березня 2008. - К.: КНЕУ, 2008. - С.96-98.
    18. Шегда А.В., Економіка підприємства: Навч. посіб. - К. знання, 2005. - 431 с.
  • 6103. Діагностика і формування пізнавальних здібностей молодших школярів у процесі навчання
    Педагогика

     

    1. 600 задач на сообразительность / Сост. Н.Л. Вадченко. Донецк: ИКФ «Сталкер», 1995;
    2. Афанасьев С.П., Коморин С.В. Триста творческих конкурсов. М., 1997;
    3. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання К., 1997;
    4. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава, 1994;
    5. Виноградова М.Д., Первин И.Б. Коллективная познавательная деятельность и воспитание школьников. М.: Просвещение, 1977;
    6. Винокурова Н.К. Магия интеллекта, или Книга о том, когда дети бывают умнее, быстрее, смышленее взрослых. М.: Эйдос, 1994;
    7. Воронина Т.П. 100 головоломок, игр, занимательных задач, викторин. Для начальной школы. М.: Аквариум, 2001;
    8. Галузинський В.М. Педагогіка. - Київ: Вища школа, 1995;
    9. Голуб Н.М. Застосування пізнавальних завдань випереджаючого характеру в процесі навчання 6-річних дітей: Науково-методичні матеріали для студентів педагогічних навчальних закладів. Харків: ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2005. Частина 2. 23 с.;
    10. Голуб Н.М. Реалізація евристичної функції пізнавальних завдань випереджаючого характеру в роботі з 6-річними учнями // Гуманізація навчально-виховного процесу. Наук.-метод. зб. Вип. XXII. Словянськ: СДПУ, 2004. С.242 246;
    11. Голуб Н.М. Підготовка вчителя до роботи з 6-річними дітьми // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету. № 2 (Педагогічні науки). Бердянськ: БДПУ, 2003. С.79 85;
    12. Голуб Н.М. Умови формування стійких пізнавальних інтересів у дітей 6-річного віку // Матеріали IV Міжнародної наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. Харків: Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті”, ХНУ ім.В.Н.Каразіна 2003. С.186187;
    13. Голуб Н.М. Щоб учитися було цікаво // Палітра педагога. 1999. № 2. С.1719;
    14. Кобаль В.І. Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів учнів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Київський національний лінгвістичний університет, збірник наукових праць. Випуск 24. К., 2003. - С.20-24;
    15. Кобаль В.І. Проблеми формування пізнавальних інтересів у навчальній діяльності школярів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 6. К., 1998. С.56-58;
    16. Коллективная учебно-познавательная деятельность школьников. М.: Педагогика, 1985;
    17. Коноваленко С.В. Развитие познавательной деятельности у детей от 6 до 9 лет. М.: Гном-Пресс, 1998;
    18. Лихачов Б.Т. Педагогика. Курс лекций: Учебное пособие для студентов пед. учебн. заведений и слушателей ИПК и ФПК. М.: Юрайт, 1999;
    19. Лопатина А.А., Скребцова М.В. Секреты мастерства. 62 урока о профессиях и мастерах. М.: Книжный Дом Локус, 2002;
    20. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. М.: Просвещение, 1993;
    21. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. М.: Знание, серия Педагогика и психология, 1999;
    22. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений /В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. 3-е изд. М.: Школа Пресс, 2000;
    23. Повякель Н.І., Улькіна Т.В. Ігрові психотехнології в системі підготовки спеціалістів початкової освіти до психологічної роботи з пізнавальними здібностями дітей // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. Збірник статей. Частина 1. Випуск 3. К.: Педагогічна преса, 2001. С. 201 207;
    24. Приходько МЛ. Педагогіка вищої школи: курс лекцій для магістрів. Запоріжжя: ЗДУ, 2001. 96 с.;
    25. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. К., 1997;
    26. Симановский А.Э. Развитие творческого мышления детей. Ярославль: Гринго, 1996;
    27. Сухомлинский В.А.Серце віддане дітям. Вибрані твори в 5 томах. Т. 3-К.: Рад. шк, 1977;
    28. Тихомирова Л.Ф. Логика. Дети 710 лет. Ярославль: Академия развития, 2001;
    29. Улькіна Т.В. До проблеми дослідження проявів і психологічного змісту пізнавальних здібностей у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 11. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. С. 242 247;
    30. Улькіна Т.В. Особливості змісту пізнавальних здібностей. Рання психодіагностика та психологічна підтримка обдарованих дітей з особливими потребами // Актуальні проблеми виховання та навчання студентів з особливими потребами. Збірник наукових праць К.: Університет “Україна”, 2002. Випуск 1. С. 173 179;
    31. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. М.: Просвещение, 1999;
    32. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. М., 1991;
    33. Щукина Г.И. Познавательный интерес в учебной деятельности школьника. М., 1975;
    34. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. М.: Педагогика, 1998;
    35. Энциклопедия «Я познаю мир. Наука». М.: Астрель, 2002.
  • 6104. Діагностика пізнавальних процесів
    Психология

     

    1. Абрамова Г.С. Практическая психология. - М., 1997. - 368 с.
    2. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. - М., 1994. - 237 с.
    3. Анастази А. Психологическое тестирование. - М.: Педагогика, 1982. -Кн. 1. - 318 с; Кн. 2. - 316 с.
    4. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. - К: Вища школа, 1978. - 142 с.
    5. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. - К.: Здоров'я, 1986. - 279 с.
    6. Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии (на основе метода Роршарха). - К: Вища школа, 1979. - 176 с.
    7. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоров'я, 1980. - 165 с.
    8. Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ. Словарь-справочник по психологической диагностике. - К: Наукова думка, 1989. - 198 с.
    9. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика. - К: А.Л.Д., 1995. -100 с.
    10. Гельдер М. и др. Оксфордское руководство по психотерапии. В 2-х томах. К., 1999.
    11. Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности. Практическая психология. - Псков, 1994. - 300 с.
    12. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. - М., 1985. - 304 с.
    13. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Диагностика и коррекция психического развития школьника. Минск, 1997. 234 с.
    14. Кондратенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. - Минск, 1997 464 с.
    15. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. М.: МЕДпресс, 1999. 592 с.
    16. Менделевич В.Д., Авдеев Д.А., Киселев С.В. Психотерапия "здравым смыслом". - Чебоксары, 1992. - 76 с.
    17. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни. - М., 1995. - 336 с.
    18. Психологическая диагностика. Проблемы и исследования / Под ред. К.М.Гуревича. - М.: Педагогика, 1981. - 232 с.
    19. Психодиагностика: Учеб. пособие / Под ред. Гуревича К.М., Борисовой Е.М. - М.: МСПИ, 2001. - 368 с.
    20. Психодиагностика: Теория и практика: Пер. с нем. - М.: Просвещение, 1986. - 207 с.
    21. Практикум по патопсихологии. / Под ред. Б.В.Зейгарника. М., 1987. 184 с.
    22. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. М.: Владос, 1996. 529 с.
    23. Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 1999. - 120 с.
    24. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. -М.: ВЛАДОС, 1998. - 512 с.
    25. С.Уолен, Р.Уэсслер. Рационально-эмотивная психотерапия. - М., 1997. - 257 с.
    26. Шевченко Ю. С. Психокоррекция: теория и практика. - М., 1995. - 224 с.
    27. Снайдер К. Клиническая психопатология. К.: Сфера, 1999. - 236 с.
    28. Юнг К. Психологические типы. - М., 1995. - 616 с.
    29. Энциклопедия психологических тестов. М.: Аркадия, 1998. 255 с.
    30. Эйдемимер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. Л., 1990. 192 c.
  • 6105. Діагностика страхів дітей
    Психология

     

    1. Бовть О.Б. Психокорекційна робота з попередження агресивності дітей молодшого шкільного віку. // Практ. псих, та соціал. робота. 1998. № 1. с 1820; № 3. с. З8; № 4. с. 1517; №5. с. 1923.
    2. Бовть О.Б. Як стиль спілкування педагога впливає на рівень агресивності-учнів. // Поч. шк. 1997. № 12. С 5355.
    3. Бовть. О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку. // Педагогіка і психологія. 1997. № 1. С 99100.
    4. Взрослым о детях. Запорожье: ЗИИУ, 1993. 95 с.
    5. Захаров А.И. Детские неврозы СПб.: Респекс, 1995. 190 с.
    6. Захаров АИ. Как помочь нашим детям избавиться от страха. С Лб.: Гиппократ, 1995. 126 с.
    7. Захаров А.М. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. М.: Просвещение, 1986. 127 с.
    8. П. Клюева Н.В., Касаткина Ю.В. Учим детей общению. Ярославль: Академия развития. 1996. 240 с.
    9. Карпенко Н. Диференціація та діагностика окремих видів страху у дітей // Початкова школа. 2002. № 3.с. 47.
    10. Карпенко Н. Страх: позитивна і негативна роль у розвиткові дітей. // Дошк. вих. 1997. №12.с. 1819.
    11. Карпенко Н. Профілактика дитячих страхів.// Дошкільне виховання. 2003. - № 9. С.14 15.
    12. Картерев П.Ф. О детском страхе. // Народное образование. 2000. - № 3. С. 257 267.
    13. Коломинский Я.Л., Панько ЕА. Диагностика и коррекция психического развития дошкольника. Минск: Універсітзцкае, 1997. 234 с.
    14. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей. Ярославль: Академия развития, 1996. 206 с.
    15. Лаврентьева Г.П., Тигаренко Т.М. Практическая психология для воспитателя. Запорожье: ЗИУУ, 1992. 44 с.
    16. Лэндрет ГЛ. Игровая терапия: искусство отношений. М.: Международная академия, 1994. 366с.
    17. Мазелурі Т. Захистити дітей від страху. Як з'являються і коли зникають дитячі страхи. // Дошк. вих. - 1997. № 10. С 1819.
    18. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. М.: МЕДпресс, 1999. 592 с.
    19. Панфилова МЛ Игротерапия общения. М.: Интел Тех., 1993. - 62 с.
    20. Психодиагностика: Теория и практика: Пер. с нем. - М.: Просвещение, 1986. - 207 с.
    21. Практикум по патопсихологии. / Под ред. Б.В.Зейгарника. М., 1987. 184 с.
    22. Савина К., Шанина Н. Тревожные дети. // Дошкольное воспитание. 1996. №4. С. 1114.
    23. Скалько Е.В. Стресс у детей. Индивидуальные и возрастные особенности реагирования на стресс. // Практ, псих, та соціал. робота. 1998. № 1. Сг 1415.
    24. Снайдер К. Клиническая психопатология. К.: Сфера, 1999. - 236 с.
    25. Степанова Е. Поиграем в "забавные страхи и смешные ужасы?" Как выявить и предупредить детские страхи. // Дошк. восп. 1997. №5. С. 6668.
    26. Тюріна В.О: Дитяча чутливість та жорстокість. // Педагогіка і психологія. 1997. №1.-С. 100103.
    27. Фурманов И.А. Детская агрессивность. Мн.: Ильин В.П., 1996. 192 с.
    28. Чистякова М.И. Психогимнастика. М.: Просвещение, 1990. 127 с.
    29. Шишова Т. Страхи это серьезно. М.: Искатель, 1997. 92 с.
    30. Энциклопедия психологических тестов для детей. М.: Аркадия, 1998. 255 с.
  • 6106. Діагностування систем охолодження і мащення двигуна Opel Vectra
    Транспорт, логистика

    З появою комп'ютерних систем керування роботою двигуна була розроблена і система централізованого управління температурою охолоджуючої рідини. Ця система обробляє дані, що надходять від єдиного датчика температури охолоджуючої рідини, який встановлений на блоці циліндрів двигуна. По сигналу від цього датчика комп'ютер впорскування приводить в дію електровентилятор з малою або великою частотою обертання, а також включає сигнальну лампу перегріву охолоджуючої рідини, розташовану на щитку приладів. При прийомі на ремонт несправного автомобіля необхідно встановити, чи є на ній система централізованого управління температурою охолоджуючої рідини. Для цього достатньо переконатися в наявності термовимикачем в нижній частині радіатора. Його наявність означає, що така система на даному автомобілі не встановлена.

  • 6107. Діаграми стану сплавів та їх зв’язок із властивостями матеріалів
    Химия

    Крім твердості, міцності, електропровідності діаграми стану дають можливість визначити ливарні властивості, здатність піддаватися гарячій механічній обробці, обробці різанням та ін. Величина перепаду температур між точками ліквідус і солідус визначає ступінь ліквації та можливої неоднорідності сплаву; евтектичні сплави мають кращі ливарні властивості та оброблюваність різанням; сплави - тверді розчини, які добре обробляються тиском. Побудовою кривих у координатах температура-час. Якщо при охолодженні сплаву в ньому відбуваються фазові перетворення, які супроводжуються виділенням тепла, то на кривій появляються горизонтальні ділянки або зломи. Такі зломи і горизонтальні ділянки дають змогу визначити температуру перетворень. Для подвійних сплавів існує чотири типи діаграм стану:

  • 6108. Діафантові рівняння
    Математика и статистика
  • 6109. Дієслівна синонімія в творчості Г. Тютюнника
    Иностранные языки

     

    1. Александрова З. Е. Словарь синонимов русского языка. М.: Русский язык, 1975. 600 с.
    2. Білевич Т. П. Дієслівна багатозначність у процесі розвитку мови // Мовознавство. 1999. - № 1. С. 46.
    3. Білодід І.К. Сучасна українська літературна мова. К.: Вища школа, 1969.- С. 45-99.
    4. Бурячок А. А., Гнатюк Г. М. та ін. Словник синонімів української мови: У 2-х т. К.: Наук. думка, 2000.
    5. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. К.: Вища шк., 1987. С.130-172.
    6. Горпинич В.О. Морфологія української мови. К.: Видавн. центр «Академія», 2004. С. 156-226.
    7. Груба Г. Засвоєння синонімічних форм на міжпредметній основі //Дивослово. 1998. - № 7. С. 17-19.
    8. Груба Г. Тематичний словник синонімів(Укладання й використання на уроках звязного мовлення) // Урок української. 2001. - № 4. С. 31-33
    9. Деркач П. Короткий словник синонімів української мови. Львів, Краків, Париж: Просвіта, 1993. 203с.
    10. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Сучасна українська літературна мова. К.: Вища шк., 1965. ч.1. С. 150-162.
    11. Задорожний В.Б. Реконструкція акцентних процесів у префіксальних дієслівних утвореннях // Мовознавство. 2003. № 1. С. 46.
    12. Зубков М. Українська мова: Універсальний довідник.- Харків: Школа, 2004. С. 296-300.
    13. Іванова Н. Д. Склад, статус і структура семантичного обєднання слів зі значенням «характер поверхні» у сучасній українській мові: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук (10.02.01)/ НАН України. К., 1999. 20с.
    14. Капелюшний А.О. Практична стилістика сучасної української мови. Львів: ПАІС, 2001. С. 26-29; 129-132.
    15. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. - К.: Укр. кн., 2000. 480 с.
    16. Клюєва В.Н. Краткий словарь синонимов русского языка. М.: Госучпедгиз, 1956.
    17. Коломиєць М. П., Регулевський Словник фразеологічних синонімів.- К.: Наук. думка, 1988.
    18. Крижанівська О. Яким буває червоне? (Синонімічні кольороназви в українській мові) //Урок української.- 2001. № 2. С. 22-25.
    19. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. К.: Рад. шк., 1978. 447с.
    20. Полюга Л. М. Словник синонімів української мови/ М. М. Полюга. К.: Довіра, 2004. 477с.
    21. Російсько-український словник синонімів / Н.П. Башнякова та ін.; За ред. М.М.Пилинського. К.: Освіта, 1995. 265с.
    22. Синиченко О. Скарбниця української мови // Киів. 1997.- № 7-8
    23. Синонимика в синтаксисе современного языка. Краснодар: Кубан. ун-т, 1974. 187с.
    24. Синонимы русского языка и их особенности. Ленинград: Наука, 1972.- 246с.
    25. Словарь синонимов / Под ред. А.П. Евгеньева. М.: Наука, 1975.- 648с
    26. Сучасна українська мова/ За ред. Пономарева О.Д. К.: Либідь, 1997. С.38-56.
    27. Сучасна українська літературна мова/ За ред. Грищенка А. П. К.: Вища шк., 1997. С. 98-173.
    28. Тараненко О.О. Синоніми української мови / Бурячок А. А., Гнатюк Г. М. та ін. Словник синонімів української мови: У 2-х т. К.: Наук. думка, 2000. С. 945-954.
  • 6110. Діловий текст. Його редагування та виправлення
    Иностранные языки

    В сучасних умовах глобальної інформатизації суспільства, стрімкого розвитку стосунків ділового партнерства (в тому числі і закордонних контактів) помилковим було б думати, що професія секретаря-референта обмежується прийманням відвідувачів, відповідями на дзвінки, носінням документів на підпис керівникові. Так було в недалекому минулому. Сьогодні ж секретар - це універсальний (і свого роду унікальний) фахівець, що може практично все. А для цього, зрозуміло, він повинен володіти відповідними знаннями із найрізноманітніших галузей науки і техніки, зокрема, інформатики, педагогіки, психології, документознавства, етики і естетики, мовознавства та ін. Звідси і складність професії, труднощі в роботі, особливо початківця. Легко працювати тільки поганому секретарю, але такі, як правило, довго не затримуються на цій посаді. Зайве наголошувати, що секретар - це обличчя фірми, її імідж, зрештою, її фінансова успішність і стабільність. Ділові партнери, спілкуючись насамперед із секретарем, складають думку про всю організацію, і потім цю думку дуже важко змінити.

  • 6111. Ділові засідання
    Культура и искусство

    Наведені як приклад основні правила учасників засідання, можливо, не підходять до кожної конкретної ситуації. Деякі з них можуть представлятися настільки очевидними, що, враховуючи дух та культуру вашої компанії, немає потреби їх спеціально називати. У будь-якому разі визначення подібних правил є надзвичайно важливим як один зі шляхів встановлення основних принципів проведення ділового засідання. Хорошою ідеєю є підключення самих учасників до процесу встановлення такого роду правил, у такий спосіб люди відчуватимуть свою причетність до справи. Багато засідань були малоефективними, "провалилися" саме тому, що присутні розглядали встановлені правила ведення засідання як надані, нав'язані їм. Визначення подібних принципів самими учасниками допоможе їм чіткіше усвідомити, що саме передбачається під словами "бути відкритим для сприймання інформації, що надається" або "брати участь у тому, що відбувається у залі засідань" (те, що здається очевидним та загальнозрозумілим, для декого може бути складним або не достатньо зрозумілим).

  • 6112. Дільник частоти з коефіцієнтом ділення К = 210 на JK-тригерах
    Компьютеры, программирование

    Рекомендується місця для виробництва друкарської плати виділяти в окремі приміщення, для яких передбачені спеціальні заходи по забезпеченню безпеки праці: посилена вентиляція, захисні огорожі і т.д. При виготовленні друкарської плати щоб уникнути травм і профзахворювань робота з шкідливими речовинами проводиться з використанням фільтруючих засобів індивідуального захисту органів дихання, до яких відносяться універсальні респіратори і протигази. Для захисту рук як засоби індивідуального захисту застосовуються рукавиці і рукавички з різних матеріалів, а також захисні мазі, пасти і т.д. Для захисту очей застосовуються окуляри.

  • 6113. Діяльність акціонерних товариств
    Экономика

    Привілейовані акції це акції з пільговими правами майнової участі. Власники таких акцій мають певні майнові привілеї і несуть певний ризик порівняно з простими акціонерами. Конкретні права привілейованих акціонерів визначають загальні збори акціонерного товариства. Привілеями є, насамперед, переваги на одержання дивідендів, а саме: річний розмір дивіденду фіксується в процентах до номінальної вартості акції і виплачується незалежно від річного прибутку товариства. Якщо прибутку не вистачає, дивіденд виплачується з резервного фонду, а не лише з фонду дивідендів. Привілейована акція передбачає також доплату її власнику у тому разі, якщо розмір дивіденду на привілейовану акцію виявиться нижчим від дивіденду на просту акцію. Привілеєм є також пріоритетна участь власника привілейованої акції в розподілі ліквідних активів товариства, яке припиняється. Оскільки власники привілейованих акцій ризикують як підприємці менше, ніж власники простих акцій, вони мають обмежені управлінські права. За загальним правилом привілейовані акціонери не мають права на участь в управлінні товариством, але статути можуть визначати коло питань, у вирішенні яких бере участь і ця категорія акціонерів. Закон обмежує кількість привілейованих акцій. Їх випуск не повинен перевищувати суми, яка становить 10% статутного фонду акціонерного товариства. Частина прибутку товариства, що залишилась після сплати дивідендів власникам привілейованих акцій, розподіляється у вигляді дивідендів між власниками звичайних акцій. Звідси, розмір доходу по звичайних акціях находиться в залежності від прибутку товариства. Враховуючи, що власники звичайних акцій несуть підвищений ризик, повязаний з діяльністю акціонерного товариства, їм надається право обирати членів правління товариства і вирішувати інші питання на загальних зборах акціонерів. Фіксований дивіденд по привілейованим акціям встановлюється при їх випуску. Він може виплачуватись: кожний квартал, раз в півроку чи рік; акціями (капіталізація прибутку), облігаціями і товарами. Дивіденд не виплачується по акціям, що не були випущені в обіг або знаходяться на балансі товариства. До акції може додаватись купонний лист на виплату дивідендів, який містить наступні данні: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий номер акції, по якій виплачуються дивіденди, найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.

  • 6114. Діяльність іспанських конкістадорів у Новому світі
    История

    Зацікавленість колоністів у плодах праці індіанців привела до того, що результати "іспанізації" чітко стали проявлятися в соціально-економічній сфері. У той же час, у даній області явно простежувався й індіанський вплив на матеріальну культуру й, відповідно, на побут іспанських першопоселенців. Культурний розрив між представниками Старого й Нового Світла переборювався по обидва боки, а не тільки з боку аборигенів, як припускала метрополія. Компроміс був досягнутий і в питаннях управління. Корінне населення зберегло інститут громади, завдяки якому відтворювало багато традицій в умовах іноземного панування. Язичницький світ як би відкуповувався від завойовників, виплачуючи трибуто й виконуючи різні повинності на користь іспанців. Досвід першого років поширення католицизму показав, що індіанці формально приймали хрещення, зберігаючи при цьому колишній спосіб життя, звичаї й обряди. Больших успіхів у справі євангелізації місіонери могли домогтися лише за умови створення редукцій, у яких взаємодія аборигенів з їхніми духовними наставниками повинна була стати більш тісною. Також автор хотів би звернути увагу на таку суттєву та цікаву рису конкісти, як легалізм, тобто прямо таки незрозуміла для того часу тривога корони за свою законність у Новому світі. Здається, ні одна імперія настільки не комплексувала з приводу своїх прав на колоніальні володіння. Так, католицькі королі продали у рабство індіанців, яких привіз Колумб зі своєї першої подорожі, але буквально на наступний день засумнівались, чи правильно вони поступили, і адресували свої сумніви багато чисельним теологам та юристам. Ті порадились та дали відповідь: ні, недобре ви вчинили, Ваша Величність, після чого індіанці були викуплені з рабства та за рахунок королівського двору відправлені назад, додому. Прагнення до законності дуже часто доходило до абсурду. Коли Мексика уже 15 років була під владою іспанців, віце-король Антоніо де Мендоса знову зібрав усіх касиків і ще раз попросив їх визнати себе васалами Карла V. Але і це ще не все. У 1605 році іспанська колоніальна влада розшукала нащадків імператора ацтеків Монтесуми, запропонувала їм відмовитись від притягань на Мексику, за що їм пропонувалась пожиттєва рента. Ці гроші справно виплачувались аж до 1820 року, коли Мексика стала незалежною. Як ми бачимо, іноді бумагомарання доходило до абсурдних масштабів, і це показує нам ще одну сторону характеру діяльності іспанців це прагнення до легалізму. Трохи більше уваги хотілося б приділити воєнному аспекту конкісти, адже її характер був перш за все завойовницьким. Один з най живучіших міфів у інтерпретації конкісти перевага конкістадорів у озброєнні. Картина складається така: індіанці побачивши коней, падають ниць на землю, почувши грім від пострілів у паніці розбігаються куди очі бачать. Уся конкіста перетворюється на якесь побиття немовлят. Тому потрібно хоча б у загальних рисах розібратися у воєнних перевагах іспанців. Перш за все потрібно сказати про коней. Конкістадор Варгас Мачука називає коней головною зброєю конкістадорів. Збереглося багато свідчень, за якими індіанці, побачивши коней, завмирали, і падали на землю з неймовірним страхом. Але досить швидко індіанці зрозуміли, що вершник та кінь це дві різні істоти, але зберегли страх та благоговіння перед цими істотами. Але й це продовжувалось недовго. Після більш детального ознайомлення з невідомою істотою, індіанці дійшли висновків, що вони були простими живими істотами, яких можна поранити та вбити, тому під час багато чисельних битв індіанці вправною рукою цілились в голову коням. Іншим видом "живої зброї" іспанців були собаки. З багаточисельних гравюр ми бачимо, як іспанці травили собак на індіанців. Собаки винюхували засади, переслідували тубільців. Тепер порівняємо холодну зброю іспанців та індіанців. Кінь та меч два головних види зброї іспанців. У індіанців не було зброї такої гостроти та міцності. Він легко проштрикав накидки індіанців із вовни, крім того був на порядок довший. По мірі того, як відходили у минуле рицарські обладунки, а все більшого поширення набувала вогнепальна зброя, важкий меч став зменшуватись. Конкістадори використовували меч завдовжки трохи більше метра та вагою близько кілограма. Після меча основним видом зброї конкістадора був спис. А точніше сказати, він був основним, тому що він брався за меч лише в тому випадку, коли ламався спис. Крім того, у ходу у конкістадорів були арбалети. Індіанці досить презирливо ставились до цього виду зброї, тому що поки з арбалету робився постріл, до зі звичайного луку можна було вистрілити разів зо 10. Тепер розглянемо, якими видами зброї користувались індіанці. Списи були вище людського зросту. Наконечник робився з обсидіану або міді. Дротик був коротший й легший за списа, наконечник виготовлявся із кременя або обсидіану. Лук. Тятива робилася із сухожиль тварин. Лук вважався "низькою" зброєю диких мисливських племен. Цей момент знайшов відбиття в рукописах, у яких з луком зображувалися варварські племена або персонажі з ранньої ацтекської історії. Палаш. Найпоширеніший вид зброї. Дерев'яна пластина, товщиною біля трьох пальців, у верхній частині мала пази в які вставлялися обсидіанові леза ("цементувалися" сполукою з особливого кореня й блакитної глини, змішаних із кров'ю кажана або клеєм з калу черепах). Були також дворучні варіанти цієї зброї. Щит. Щит був плоским, круглої або овальної форми й робився з бамбука, очерету або вогнестійкого дерева, підбивався бавовною, а зовні міг покриватися шкірою, черепаховим панциром, прикрашатися мозаїкою з каменів або пір'я, а також золотими, мідними або срібними деталями. За повідомленнями іспанців деякі щити були настільки міцні, що їх неможливо було пробити пострілом з арбалета, не говорячи вже про індійські стріли. Але основну перевагу іспанці здобули за допомогою вогнепальної зброї. Ось чого-чого, а з цим видом зброї індіанці ніяк не могли справитись.

  • 6115. Діяльність ОУН до початку другої світової війни
    История

    Крайова підпільна література друкувалася так, що у Львові виготовляли матриці в кількох примірниках і звідти доставляли до кількох таємних організаційних друкарень, скритих у різних сторонах Західної України, де й виготовляли відповідну кількість літератури, потрібної для визначеного терену. Як тільки література була готова чи прийшла з-за кордону, в умовленому місці й часі з'являлися окружні кур'єри розповсюджувачі, що забирали приготований контингент для даної округи й зараз же передавали її повітовим кур'єрам. Увесь цей апарат був дуже зорганізований і діяв надзвичайно справно. Весь поліційний апарат польських сил намагався боротися проти такої пропагандисткою загрози. Звідусіль лунали патріотичні пісні в час вшановування могил на Зелені Свята та в річницю Листопадового, зонову пригадували, популяризували й закріплювали в душах мас ідеї, за які впали українські герої. А заборони сипання могил та репресії польської влади пригадували всім сучасну політичну дійсність стан національного поневолення України. Тому чинний спротив мас польській поліції в обороні посвячених символічних могил втягав широкі маси в активну революційну боротьбу. Боротьбу проти алкогольних напоїв і тютюну вело на західноукраїнських землях у тому часі товариство «Відродження», але це була тільки культурницька акція, скерована на рятування українського населення від наслідків вживання тютюну й алкоголю та проти культурного занепаду, яке спричинює алкоголізм. ОУН, за почином Степана Бандери, як референта пропаганди Крайової Екзекутиви, підхопила цю протиалкогольну і протинікотинну акцію і використала як засіб політичної протипольської боротьби, надавши їй характеру акції протимонопольної. Справа в тому, що продаж горілки й тютюну був у Польщі державним монополем, що приносив польській державі великі приходи. При стані загального вживання горілки та тютюну мільйони злотих ішло кожного року з кишень українських селян до скарбниці польської держави. Тому ОУН кидає в маси клич: Геть з українських сіл і міст горілку й тютюн, бо кожен сотик, виданий на горілку й тютюн збагачує фонди польських окупантів, які вживають їх проти українського народу, на закріплювання польського панування на західних землях України. Таким способом і сама оздоровчо-культурницька протиалкогольна і протинікотинна акція серед українського населення набрала більшого розмаху і втягнула якнайбільше патріотичного елементу та всю сітку ОУН, Це, без сумніву, піднесло економічний добробут українського села і що найважливіше ввело в найширші маси народу політичну пропаганду проти польського окупанта, спонукуючи кожного українського селянина й робітника вже при самому погляді на чарку чи цигарку пригадувати собі проблему національного поневолення українського народу. Не треба й казати, що ця акція таки серйозно підривала польський державний бюджет.

  • 6116. Діяльність Пенсійного фонду України та фінансові проблеми вдосконаленні системи пенсійного забезпечення
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України, Відомості Верховної Ради,1996, №30, ст.141
    2. Закон України про пенсійне забеспечення: Офіційне видання: Наукове видання.- К.: Парламентське вид-во, 1998.- 56 c.- ISBN 966-728
    3. Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”
    4. Закон України „Про недержавні пенсійні забезпечення”
    5. Закон України “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. 1994,№4.
    6. Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” від 9 квітня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. 1992,№29.
    7. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. 1991. №16.
    8. Законом України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р
    9. Європейська соціальна хартія, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 51, Страсбург, 3 травня 1996 року
    10. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. “Про порядок нарахування вислуги років, призначення і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”
    11. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 року № 909
    12. Антоненко О. Випереджаючи пенсійну реформу // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультація.- 2005.- № 17.- C.73-78
    13. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Атіка, 2002.- 368 c.- ISBN 966-8074-12-2
    14. Борисенко Н.Ю. Мировой опыт проведения пенсионных реформ // Финансы и кредит (рус.).- 2004.- № 18.- C.53-59
    15. Гнибіденко І.Ф., Непокульчицький А.О. Наукові підходи до реформування пенсійної системи в Україні та країнах ЄС // Проблеми науки (укр.).- 2006.- № 4.- C.30-38
    16. Грег МакТаггарт, Керівник проекту Впровадження пенсійної реформи в Україні”
    17. Бриттан С. Капитализм с человеческим лицом. - СПб., 1998. - С. 179 189., c. 180
    18. Баранова Т.И. Социальная защита испанских трудящихся // Полис. - 2001. - № 6. - С. 152 158.
  • 6117. Діяльність підприємств на світовому ринку технології
    Юриспруденция, право, государство

    Вперше термін "ноу-хау" був використаний у практиці укладання договорів у США й Англії. Згодом він став широко використовуватися і в інших країнах. Спочатку цей термін використовували на позначення інформації, необхідної для реалізації винаходу, спеціально опущеної заявником у патентному описі й розуміли під терміном "ноу-хау" "знати, як застосувати патент". Сьогодні під ноу-хау в міжнародній торгівлі ліцензіями розуміють конструктивні, технологічні, управлінські, комерційні або фінансові секрети виробництва, які не забезпечені патентним захистом. Ліцензійне співробітництво здійснюється, як правило, на платній основі, а винагорода у більшості випадків виплачується в грошовій формі. В угоді фіксуються обмеження на використання, експлуатацію, встановлюється вид прав на використання, та період, на який вони передаються (частіше усього 510 років). Нерідко обумовлюються можливості й умови продовження договору. Недоліком продажу ліцензії з погляду продавця є можлива конкуренція з боку її покупця. Коли мине термін ліцензійної угоди, власник ліцензії отримує собі конкурента в особі покупця ліцензії. Крім того, покупець ліцензії, якщо навіть він до-сяг погодженого мінімуму її комерційного використання, не завжди може заповнити ринок, залишаючи ніші для конкурентів. Тим самим власник ліцензії неминуче втрачає контроль над операціями на цьому ринку.

  • 6118. Діяльність соціального педагога дозвіллєвої сфери
    Педагогика

     

    1. Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство. Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 208 с.
    2. Василькова Ю. В. Методика и опыт работы социального педагога. М.: Академия, 2001.- 160с.
    3. Воловик А., Воловик В. Педагогіка дозвілля: Підручник. -Харків, І999. -470 с.
    4. Закон України "Про позашкільну освіту" м. Київ, 22 червня 2000 року
    5. N 1841-III
    6. Иванов И.П. Эндиклопедия коллективных творческих дед.- М.: Педагогика, 1989. - 208с.
    7. Казакова Е.Л. Проектування освітніх програм: Методичні матеріали. Спб., 1994. 280 с.
    8. За ред. професора Капської А.Й. Соціальна педагогіка. Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 367 с.
    9. Карамян О. Педагогічні методи в соціальній роботі.Соціальна педагогіка: теорія і практика, №2, 2005. 260 с.
    10. Киселева Т. Г., Красильников Ю. Д. Основи социально-культурной деятельности. М.: Академия, 1995. - 470 с.
    11. Корсун І. В. Соціалізація старшокласників у сфері вільного часу. Луганськ, 1996. - 206 с.
    12. Красильников Ю. Д. Методика социально - культурного проектирования. М: Учеб. пособие, 1992. 370 с.
    13. Под ред. Н.Б.Крыловой. Новые ценности образования: тезаурус для учителей школьных психологов. К.: Кондор, 1995. 328 с.
    14. Під ред. Лебедева О.Е. Дополнительное образование детей: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000.- 320 с.
    15. Опарина Н.А. Педагогическое руководство культурно-досуговой деятельностью школьников.-М., 2007.-192 с.
    16. Панина Т.С., Вавилова Л.Н. Современные способы активизации обучения: учебное пособие для студентов высшых учебных заведений 2-е изд. М.: Академия, 2006. 176с.
    17. Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах. Підручник. -К.: Кондор, 2005. - 408с.
    18. Платон. Сочинения: В 3-х т. М., 1987.
    19. Постовий В.Г. Духовність: потреби й інтереси дітей, батьків, сім'ї. Шкільна бібліотека. - К. : Київська правда, 2007. 270 с.
    20. Под ред. М.И.Рожкова. Классному руководителю. Учебно методическое пособие. - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999. - 280 с.
    21. Постанова Кабінету Міністрів № 433 від 6 травня 2001 року
  • 6119. Діяльність фінансових фондів
    Экономика

    №Вид цінних паперівНайменування емітента (резидента/ нерезидента)Кількість цінних паперів, шт.Номінальна вартість одного цінного папера, грн.Загальна номінальна вартість, грн.Загальна оцінна вартість, грн.Частка в загальній балансовій вартості активів фонду, %1Цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів УкраїниМіністерство Фінансів України 01.04.200910261000,001026000,001041974,8210,70Міністерство Фінансів України 02.09.20095451000,00545000,00503334,755,17Міністерство Фінансів України 23.06.20103501000,00350000,00272394,502,80Міністерство Фінансів України 30.12.20095001000,00500000,00454195,004,672Цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами або третіми особамиВАТ «Азовзагальмаш»105000,252625,0052500,000,54ВАТ «АК Харківобленерго»2333000,2550325,00513260,005,27ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»5791200,1057912,0033299,400,34ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна №1»892250,2522306,2555408,730,57ВАТ «ДЕК Центренерго»301601,3039208,00101036,001,04ВАТ «Західенерго»206710,0020670,00516750,005,31ВАТ «Концерн Стирол»12003542000,0024000,000,25ВАТ «Луцький автомобільний завод»3738250,2593456,2556073,750,58ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»28000,2570029428,000,30ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»446000,2511150,0018955,000,19ВАТ «Металургійний комбінат Азовсталь»753040,2518826,0042170,240,43ВАТ «Мотор Січ»610135,0082350,00199470,002,05ВАТ «Полтавський гірничо збагачувальний комбінат»29479,9629352,1215786,250,26ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»2000000,1020000,0016000,000,16ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання імені Фрунзе»3251010,00325100,00529913,005,44ВАТ «Укрнафта»35360,25884,00304096,003,123Облігації українських емітентів (за кожним емітентом)ВАТ «Дрогобицький долотгий завод» серія А1631000,00163000,00161177,661,66ВАТ «Концерн Хлібпром» серія D1151000,00115000,00110210,251,13ВАТ «Луцький автомобільний завод» серія А1221000,00122000,0096251,900,99ВАТ «Ощадбанк» серія В5951000,00595000,00471460,154,84ВАТ «Київмедпрепарат» серія-1-А2401000,00240000,00240081,602,47ВАТ АБ «Укргазбанк» серія А3951000,00395000,00393692,554,04ЗАТ АБ «Київська Русь» серія В1201000,00120000,00121009,201,24ТОВ «Агромат» серія В3681000,00368000,00378521,123,89ТОВ «Черкаська птахофабрика» серія В1121000,00112000,00103943,841,074Разом5475864,626866393,7170,53

  • 6120. Добро и зло как категории этики
    Разное

    Однако логика морали далеко не всегда совпадает с логикой истории. Одетого, что социальный и технический прогресс всего человечества покупается великим множеством индивидуальных и коллективных жертв, зло не прибавляет в цене. Оно не перестает быть злом. И из этого уж никак не следует, будто бы именно благодаря тому, что совершается зло, происходит исторический прогресс, как бы его ни понимал тот или другой мыслитель. Представим те ситуации, в которых присутствуют настоящие цены .и платежи: цена объявляется на что-то и люди платят за что-то. 'Неверно думать, что происходящее в истории зло целенаправленно осуществляется бессердечными людьми, стремящимися таким 0бразом содействовать прогрессу и не принимающими во внимание вынужденные отрицательные последствия для люден творимого ими. Характерно, что моральный мыслитель и язвительный критик общественных нравов Мандевиль указывает лишь на то, что за человеческими действиями следует видеть не только и даже не столько моральные мотивы, сколько мотивы эгоистические. Политико-экономический мыслитель Маркс отвлекается от моральных и духовных измерений человеческой активности. Для него прогресс цивилизации, а именно развитие производительных сил и производственных отношений, и составляет содержание истории.