Діагностика пізнавальних процесів
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
Зміст
Вступ
РОЗДІЛ І. Характеристика відхилень пізнавальних процесів
1.1 Відчуття
1.2 Сприйняття
1.3 Увага та її розлади
1.4 Розлади памяті
1.5 Психічні порушення процесу мислення
1.6 Інтелект та його порушення
1.7 Емоції та їх порушення
1.8 Воля людини та її порушення
1.9 Свідомість, її порушення
РОЗДІЛ ІІ. Методика дослідження
РОЗДІЛ ІІІ. Результати дослідження
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Поділ психічних процесів носить багато в чому умовний характер, оскільки їх функціонування на рівні організму й особистості носить інтегративний характер. Однак при різному характері і вазі патології по-різному страждають окремі пізнавальні процеси. Унаслідок цього психопрофілактика захворювань і реабілітаційні заходи з пацієнтами повинні бути націленими на патогенетично значимі психічні стани і процеси.
У рамках клінічної психології упор робиться на оцінку перерахованих вище пізнавальних процесів, тоді як вивчення й аналіз інших процесів (наприклад, діяльності, уяви) вважається менш значимим. Дане положення обумовлене як традиціями, що існують у клінічній психології, так і "реальним внеском", значимістю особливостей функціонування тих або інших пізнавальних процесів у пато- і саногенезу соматичних і психічних захворювань і психології хворого.
Предмет дослідження психічні та патологічні розлади.
Об`єкт дослідження пізнавальні процеси.
Метою дослідження є проаналізувати особливості проявів психічних розладів пізнавальних процесів.
Основні завдання, які постають перед нами наступні:
- дати патопсихологічну характеристик пізнавальних процесів;
- охарактеризувати методику дослідження рівня нервово-психологічної нестійкості;
- проаналізувати результати дослідження.
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДХИЛЕНЬ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
1.1 Відчуття
Під відчуттям розуміється процес відображення окремих властивостей предметів обєктивного світу при їхньому безпосередньому впливі на органи почуттів. Відчуття є основою багатьох симптомів і синдромів різноманітних хвороб, одними з елементарних (простих) психічних явищ. Вони можуть носити усвідомлюваний або неусвідомлюваний характер і істотно впливати на особливості предявлення пацієнтом скарг на стан особистого здоровя, що може значним чином впливати на процес діагностики.
Важливою характеристикою відчуттів є поняття порогу відчуття. Розрізняють абсолютний, диференціальний і оперативний пороги відчуттів. Абсолютним нижнім порогом відчуттів (або порогом чутливості) називають мінімальну величину подразника, що викликає ледь помітне відчуття, абсолютним верхнім порогом відчуттів - максимально припустиму величину зовнішнього подразника [10].
Під диференціальним порогом відчуттів розуміють мінімальне розходження між двома подразниками або між двома станами одного подразника, що викликає ледь помітне розходження відчуттів. Оперативний поріг відчуттів визначається як найменша величина розходження між сигналами, при якій точність і швидкість розрізнення досягають максимуму.
Відчуття можуть виникати в різних органах почуттів і за даним критерієм відчуття розділяються на зорові, слухові, смакові, нюхові, дотикальні. Існують (Р.С.Немов) середні значення абсолютних порогів виникнення відчуттів для різних органів почуттів людини.
Відчуття можуть характеризуватися за голосністю, яскравістю, висотою звуків.
Виділяють наступні види відчуттів у залежності від механізмів (джерел) їх виникнення: екстероцептивні (обумовлені впливом подразників на рецептори - нервових закінчень - поверхні шкіри або слизуватих); інтероцептивні (викликані впливом подразника на нервові закінчення, що іннервують внутрішні органи і розташовуються в стінках дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту й інших органів) і пропріоцептивні (звязані із сигналами, що виникають унаслідок роздратування рецепторів, що знаходяться в мязах, сухожиллях або суглобах).
Загальними для усіх видів відчуттів вважаються кількісні і якісні зміни відчуттів. До кількісного відносять такі, як: анестезія - утрата здатності відчувати різні види подразнень; гіпоестезія - зниження здатності відчувати різні види подразнень; гіперестезія - підвищення здатності відчувати різні види подразнень [15].
Утрата чутливості (анестезія), як правило, поширюється на тактильну, болючу, температурну чутливість і може захоплювати як усі види чутливості (тотальна анестезія), так і окремі її види (парціальна анестезія). По механізмах виникнення виділяють: корінцеву анестезію, при якій тотально порушується чутливість у зоні іннервації визначеного заднього корінця спинного мозку, і сегментарну, при якій порушення виникають у зоні іннервації визначеного сегмента спинного мозку. Останній вид анестезії може бути як тотальної, так і дисоційованої, при якій спостерігається відсутність больової і температурної чутливості при збереженні пропріоцептивної або навпаки.
Особливо виділяють порушення чутливості аж до її зникнення при деяких захворюваннях.
Одним з найбільше часто зустрічних у клінічній практиці феноменів є гіперестезія. Вона входить у структуру астенічного синдрому, що виявляє типовим і широко розповсюдженим способом психічного реагування на захворювання.
Крім гіпо-, гіперанастезії, при яких порушують