Діагностика пізнавальних процесів
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
нездоланний потяг красти непотрібні даній людині предмети.
Піроманія - патологічний нездоланний потяг до підпалів.
Дипсоманія - патологічний нездоланний потяг до запоїв.
Дромоманія - патологічний нездоланний потяг до бродяжництва.
Крім перерахованих у дитячій клініці описані синдроми патологічного нездоланного потяга висмикувати волосся (трихотиломанія), гризти і поїдати нігті (рнихофагія).
Поряд з парабуліями описані такі розлади рухово-вольової сфери, як:
гіпербулія - порушення поведінки у виді рухової розв`язності (порушення);
гіпобулія - порушення поведінки у виді рухової загальмованості (ступору).
Одним з найбільш яскравих клінічних синдромів рухово-вольової сфери вважається кататонічний синдром. Він містить у собі кілька симптомів:
стереотипії - часте, ритмічне повторення тих самих рухів.
імпульсивні дії - раптові, безглузді, безглузді акти без достатньої критичної оцінки.
негативізм - прояв безпричинного негативного відношення до будь-якого впливу ззовні у вигляді відмовлення, опору, протидії.
ехолалія, ехопраксія - повторення хворим окремих слів або дій, що вимовляються або виробляються в його присутності.
каталепсія ("симптом воскової гнучкості") - застигання хворого в одній позі, можливість зберігати додану позу протягом тривалого часу.
Особливим різновидом патологічних ознак з боку вольової сфери є симптом аутизму. Він виявляється втратою хворим потреби спілкуватися з оточуючими з формуванням патологічної замкнутості, відгородженості і нелюдимості.
Серед психопатологічних симптомів виділяють симптом автоматизмів. Автоматизми характеризуються мимовільним і неконтрольованим здійсненням ряду функцій поза видимим звязком зі спонукальними імпульсами ззовні. Виділяють амбулаторний, сомнамбулічний, асоціативний, сенестопатичний, кінестетичний різновиду автоматизмів. Амбулаторним автоматизмом називається варіант сутінкового розладу свідомості в хворих епілепсією, при якому хворий може робити зовні упорядковані і цілеспрямовані дії, про які після епілептичного припадку цілком забуває. Подібні дії людин може робити при сомнамбулічному автоматизмі, коли він знаходиться в стані між сном і пильнуванням, або в гіпнотичному трансі (фазі). Більш складні і різноманітні автоматизми зустрічаються при синдромі психічного автоматизму Кандинського-Клерамбо. Він є патогномонічною ознакою шизофренії і виявляється трьома видами автоматизмів: 1) асоціативним, при якому людина відчуває, що його мислення і мова керуються ззовні і мимо його волі (клінічно виявляється ментизмом і шперунгами); 2) сенестопатичним, при якому відчуття в тілі розцінюються як далекі, навязані, "зроблені" і 3) кінестетичним, при якому утрачається відчуття контрольованості власних рухів і дій.
1.9 Свідомість, її порушення
Свідомість - ще одна інтегративна сфера психічної діяльності, що, поряд з вольовою й інтелектуальною, виходить за рамки окремого пізнавальне процесу. По визначенню, свідомість є вища форма відображення дійсності, спосіб відносини до обєктивних закономірностей. Вважається, що свідомість має такі характеристики, як: уява і рефлексія.
Усвідомлення людиною власної особистості (самосвідомість) є істотною ознакою психічної норми. Багато психічних захворювань можуть порушувати процес самосвідомості і приводити до того, що людина усвідомлює себе не тим, ким є в реальності [15].
К.Ясперс протиставляв свідомість власного "Я" предметній свідомості і виділив чотири формальних ознаки самосвідомості, порушення яких є типовим для психічної патології: 1) почуття діяльності - усвідомлює себе як активну істоту; 2) усвідомлення власної єдності в кожен момент часу; 3) усвідомлення власної ідентичності і 4) усвідомлення того, що "Я" відмінно від іншого світу, від усього, що не є "Я".
Розлади свідомості розділяють на дві групи: стан виключеної і розстроєної свідомості. До перших відносять обнубіляцію, сопор і кому, що розрізняються лише виразністю порушення свідомості (при грудці свідомість утрачається цілком); до других - делірій, аменцію, онейроід і розлад свідомості, при яких, поряд з порушенням власне свідомості і самосвідомості, відзначаються розлади й інші пізнавальні процеси (табл. 2).
Таблиця 2. Диференційно-діагностичні критерії розладів свідомості
Клінічні параметриДеліріїОнейроідАменціяРозладиПорушення орієнтуванняв місці, в часів місці, в часі і власній особистостів місці, в часі, власній особистостів місці, в часіПереважаючі розлади сприйманняяскраві зорові справжні галюцинації та ілюзіїфантастичні зорові і слухові псевдогалюцинаціївідривчасті слухові справжні и псевдогалюцинаціїяскраві зорові і слухові справжні галюцинаціїПереважаючі розлади мисленнямаревні ідеї переслідування, відносинифантастичні маревні ідеї величінезв`язність, інкогеренція, відривчасті ідеї переслідуваннямаревні ідеї переслідуван=-няПереважаючі афективні розладитривога, страхейфорія, благодушшя, "зачарованість"афект здивування, зміна афектудисфоріяРозлади пам`ятіамнезія
відсутнягіпомнезіяамнезіяамнезіяТривалістьгодинидобадоба, тиждень, хвилина, година Вихід із станупоступовий з резидуальними явищамипоступовийпоступовийрізкийРОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Оцінка рівня нервово-психічної стійкості (методика "Прогноз" за ВА.Бодровим)
Методика призначена для початко