Діагностика пізнавальних процесів
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
·ниження рівня узагальнень і перекручування процесу узагальнення. При зниженні рівня узагальнень оперування загальними ознаками заміняється встановленням сугубо конкретних звязків між предметами. Клінічно це виявляється схильністю до конкретизації мислення.
Конкретність - розлад мислення, при якому втрачається здатність до абстрагування.
На противагу зниженню рівня узагальнень при перекручуванні процесу узагальнення відбувається відрив суджень людини від конкретних, часток, одиничних звязків. У судженнях відбивають лише випадкові і несуттєві (латентні) ознаки предметів або явищ. Процес мислення являє собою необґрунтоване теоретизування по конкретних проблемах. Мова при цьому стає вигадливою, витіюватою. Клінічно перекручування процесу узагальнення виявляється резонерством.
Порушення особистісного компонента мислення виявляються різноплановістю мислення, зниженням критичності і саморегуляції. Відбувається втрата цілеспрямованості розумового процесу.
До порушень динаміки розумової діяльності відносять лабільність і інертність мислення. При першому відзначається нестійкість способу виконання розумових операцій, легкий перехід від одного до іншого; при другому - протилежні тенденції: ригідність, труднощі переключення [5].
Порушення процесу саморегуляції пізнавальної діяльності виражається в неможливості цілеспрямованої організації розумових дій.
З огляду на той факт, що мислення може порушуватися різноманітно, традиційно угруповання розладів мислення використовує перераховані вище параметри.
До розладів мислення за темпом відносять: прискорення й уповільнення мислення, ментизм, шперунг.
Прискорення мислення - збільшення кількості асоціацій в одиницю часу.
"Стрибки ідей" - максимальне збільшення кількості асоціацій в одиницю часу.
Уповільнення мислення - зменшення кількості асоціацій в одиницю часу.
Ментизм - "наплив думок", "вихор ідей", збільшення кількості асоціацій в одиницю часу, що не супроводжується зміною мови хворого, що виникає приступоподібно і мимоволі (різновид асоціативного автоматизму).
Шперунг - "закупорка думок", "обрив думок", раптова зупинка, переривання асоціативного процесу.
До розладів мислення по цілісності відносять: розірваність, зісковзування, незвязність, інкогеренцію і вербигерацію.
Розірваність - розлад мислення, при якому порушується логічний звязок у пропозиції при збереженні.
Зісковзування - розлад мислення (більш "легкий" ступінь розірваності).
Незвязність - розлад мислення, при якому порушується логічний і граматичний звязки в пропозиціях.
Інкогеренція - розлад мислення, при якому порушується звязок між складами у вимовних словах.
Вербигерація - розлад мислення, при якому відзначається стереотипне повторення окремих слів або складів.
Порушення цілеспрямованості розумового процесу зустрічаються при таких симптомах, як: різноплановість, докладність, резонерство, персеверації.
Різноплановість - розлад мислення, при якому відзначається формування суджень, виходячи з різних принципів.
Докладність - розлад мислення, при якому утрудняється утворення нових асоціацій унаслідок переваги попередніх.
Персеверація - розлад мислення, при якому значно (максимально) утрудняється утворення нових асоціацій унаслідок тривалого домінування однієї думки, уявлення.
Резонерство - "марне мудрування" (міркування заради міркування).
Розладу мислення по продуктивності - найбільш яскраві і часті ознаки психічних захворювань. До них відносяться навязливі, домінуючі і маревні ідеї.
Навязливі ідеї - думки, представлення, спогаду, що виникають мимо волі хворого при повній критичній оцінці сторонності і хворобливості [5].
Домінуючі ідеї - ідеї, що виникають у звязку з реальною ситуацією, але надалі займають не відповідному їхньому дійсному значенню домінуюче положення у свідомості хворого, що супроводжуються значною емоційною напругою і відсутністю критичного відношення до них.
Маревні ідеї - судження й умовиводи, що мають характер переконаності, що виникають на патологічній основі і не піддаються корекції з відсутністю критичного відношення до них.
Виділяють два різновиди маревних ідей, що розрізняються механізмами формування марення: інтерпретативне марення й образне марення. При першому патологічні ідеї (судження й умовиводи) виникають у результаті порушень логіки на всіх етапах марення; при другому - марення виникає з розладів сприйняття (патологічних образів і представлень).
1.6 Інтелект та його порушення
Інтелектом у психології називається система всіх пізнавальних здібностей індивіда і, зокрема , здатність до пізнання і рішення проблем, що визначають успішність будь-якої діяльності. Виділяється три форми інтелектуальної поведінки: 1) вербальний інтелект, що включає запас слів, ерудицію, уміння розуміти прочитане; 2) здатність вирішувати проблеми; 3) практичний інтелект, складовою частиною якого є уміння адаптуватися до навколишнього оточення.
Для клінічної психології найбільш значимим вважається практичний інтелект, оскільки саме він у значній мірі може змінювати поводження людини і порушувати адаптацію. У структуру практичного інтелекту входять процеси адекватного сприйняття і розуміння подій, що відбуваються, адекватної самооцінки і здатність раціонально діяти в новій обстановці [4].
Інтел?/p>