Діагностика пізнавальних процесів
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
?о формуються на базі реальних відчуттів. Звичайно появі ілюзій сприяють якої-небудь фізіологічної або психологічні (афективні) особливості [10].
До особливого виду зорових ілюзій відносять дереалізаційного розладу, при яких істотно змінюється сприйняття обєктів. До них відносяться:
мікропсія - розлад сприйняття у вигляді зменшення розмірів навколишніх предметів.
макропсія - розлад сприйняття у вигляді збільшення розмірів навколишніх предметів.
дисмегалопсія - розлад сприйняття у вигляді подовження, розширення, скошеності, перекрученості навколо осі оточуючих предметів.
поропсія - розлад сприйняття у виглядi зміни відстані, що відокремлює предмет від хворого при незмінних розмірах самого обєкта.
Найбільш яскравими порушеннями процесу сприйняття вважаються галюцинації, що істотно змінюють поводження людини і можуть служити хворобливими побудниками до дій. На відміну від ілюзій галюцинації виникають поза залежністю від існування обєкта й у переважній більшості випадків супроводжуються переконаністю хворого в реальності галюцинаторних образів. Зорові і слухові галюцинації розділяються на прості (фотопсії - сприйняття яскравих спалахів світла, кіл, зірочок; акоазми - сприйняття звуків, шуму, тріску, свисту, плачучи) і складні (вербальні - сприйняття членороздільної фразової мови).
Істотним для діагностичного процесу представляється поділ галюцинацій на справжні і помилкові (псевдогалюцинації).
Варто звернути увагу на один з основних критеріїв диференціації справжніх і помилкових галюцинацій - реальність проекції галюцинаторного образу. Суть його полягає в тому, що при справжніх галюцинаціях пацієнт указує місце розташування образа, як правило, зовні і на реальному для сприйняття відстані [15].
Диференціація справжніх галюцинацій із псевдогалюцинаціями припустима лише у випадках зорових і слухових обманів сприйняття (В.Х.Кандинський) у той час, як на нюхові, тактильні, смакові галюцинації приведені вище критерії не поширюються.
До особливих різновидів порушень сприйняття відносять:
сенестопатії - різноманітні неприємні відчуття в різних частинах тіла, сприймані як мігруючі образи, які хворому важко описати.
Диференціація сенестопатій і парестезії представляє значні складності, однак значима для діагностичного процесу, оскільки парестезії можуть зустрічатися при багатьох неврологічних і соматичних захворюваннях, а сенестопатїй вважаються симптомом психічних порушень.
Сприйняття власного тіла відіграє особливу роль у формуванні психології хворого і його реагуванні на захворювання. У неврологічній і психіатричній клініках нерідкі випадки соматоагнозії і деперсоналізаційних розладів (або порушень схеми тіла).
При першій патології відбувається не стільки порушення процесу сприйняття, скільки процесу дізнавання. Два цих процеси тісно звязані між собою. У психології дізнаванням називається упізнання сприйманого обєкта як уже відомого по минулому досвіді. Виділяють сукцесивне і симультантне впізнавання. При сукцесивному впізнаванні відбувається упізнання за допомогою висування і перебору гіпотез, коли після почуття знайомості виникає повне упізнання предмета або явища. При симультантному (миттєвому) цей процес миттєвий. З розладів дізнавання виділяються соматоагнозії, порушення впізнавання знайомих людей і навколишньої знайомої обстановки.
Диференційно-діагностичні критерії галюцинацій і псевдогалюцинацій
Справжні галюцинаціїПсевдогалюцинаціїМають реальної проекції галюцинаторного образу ззовніНе мають реальної проекції галюцинаторного образу ззовніНав`язаний характер галюцинаторних образівЯскравість, звучність, гучність, інтенсивність галюцинаторних образівТусклість, розмитість, приглушеність галюцинаторних образівМожливість на деякий час сховатися від галюцинаторних образівІмперативний або коментуючий характер галюцинаторних образів (частіше вербальних)
Соматоагнозія - розлад впізнавання частин власного тіла.
Як правило, соматоагнозія зустрічається при неврологічних захворюваннях і ураженні визначених ділянок і областей кори великих півкуль головного мозку. Виділяють наступні форми соматоагнозії: пальцеву аутотоапагнозію (утрата здатності дізнаватися і показувати пальці на своїй руці і руці іншої людини при поразці лівої тімяної частки); аутотоапагнозію пози (при ураженні верхньотім`яної області левої півкулі), аутотоапагнозію половини тіла (при ураженні верхньотім`яних структур) і порушення орієнтування в просторі.
Б.В.Зейгарник виділяє, поряд з перерахованими агнозіями, псевдоагнозії при деменції, що виявляються в хворих при експозиції силуетних і пунктирних картинок. Поява феномена псевдоагнозій повязана з випаданням і розладом значеннєвих компонентів, що приводить до патології ортоскопічного сприйняття [10].
У коло розладів, при яких порушується впізнання знайомих людей включається симптом Фреголі і синдром Капгра, які можна вважати змішаними по генезу, оскільки, поряд зі змінами сприйняття, важливими при їх формуванні є розумові порушення.
Симптом ФРЕГОЛІ - порушення дізнавання навколишнього хворого осіб унаслідок швидкого навмисної зміни ними зовнішності.
Синдром КАПГРА - порушення дізнавання й ідентифікації знайомих людей з наявністю переконаності в тім, що навколишні є двійниками, близнюками знайомих людей або загримованими під них.
До розладів сприйняття дозволено відн